сфері ліцензування господарської діяльності

Анулювання ліцензії є однією з поширених санкцій, вживаних Лі-цензійною палатою України.

118

Тема 8. Ліцензування окремих видів господарської діяльності

Анулювання ліцензії – позбавлення ліцензіата органом ліцензуван-

ня права на проведення певного виду господарської діяльності.

Ст. 21 ЗУ «Про ліцензування...» називає підстави її анулювання. Це:

0. заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

1. акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов (по-вторне порушення – здійснення ліцензіатом протягом терміну дії ліцен-зії повторного порушення певних ліцензійних умов після застосування санкцій за аналогічне порушення);

0. рішення про відміну державної реєстрації суб’єкта господарю-

вання;

0. нотаріально завірена копія свідоцтва про смерть фізичної осо-би – суб’єкта підприємницької діяльності;

0. акт про виявлення недостовірних відомостей в документах, на-даних суб’єктом господарювання для отримання ліцензії;

0. акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для проведення господарської діяльності;

1. акт про встановлення факту ненадання у встановлений термін повідомлення про зміну даних, вказаних в документах, що додаються до заяви про видачу ліцензії;

0. акт про невиконання розпорядження про усунення порушень лі-цензійних умов;

0. неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.

Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії про-тягом 10 робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання лі-цензії, яке вручається ліцензіату з вказівкою підстав анулювання не піз-ніше 3 робочих днів з дати його ухвалення.

Рішення про анулювання ліцензії вступає в силу через 10 днів з дня його ухвалення.

Якщо ліцензіат протягом цього часу подає скаргу в експортно-апеляційну раду, дія цього рішення органу ліцензування припиняється до ухвалення відповідного рішення спеціально уповноваженого органу

• питань ліцензування.

Суб’єкт господарювання може отримати нову ліцензію на право проведення господарської діяльності не раніше ніж через 1 рік з дати ухвалення рішення органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії у випадку, якщо вона була анульована на підставах вказаних в пп. 2, 5, 6, 7, 8.

У практиці можливі випадки неправомірного застосування орга-нами ліцензування такої санкції, як анулювання ліцензії. Для захисту прав підприємців, які ущемляються в таких випадках, необхідна можли-вість судового оскарження таких дій компетентних органів. У ст. 4 Зако-ну «Про ліцензування...» вказано, що рішення про анулювання ліцензії

може бути оскаржене в судовому порядку.

119

Розділ 1. Загальні підстави здійснення господарської діяльності

Питання для самостійного вивчення

1. Органи ліцензування в Україні.

2. Дотримання ліцензійних умов у філіях підприємства.

3. Вартість послуг щодо отримання ліцензії за окремими видами господарської діяльності.

4. Види відповідальності за порушення порядку ліцензування.

Тести для поточного контролю

8.1. На який із вказаних видів підприємницької діяльності не тре-ба брати ліцензію в Україні:

– пошук родовищ корисних копалин;

– виготовлення цінних паперів;

– торгівля морозивом;

– виробництво спортивної зброї.

2. Строк дії ліцензії за загальним правилом:

– строк дії не обмежений;

– не може бути меншим ніж 3 роки;

– становить 1 рік;

– визначається на розсуд органу, що видає ліцензію.

2. Для видачі дублікату ліцензії підставою є:

– утворення філії (відділення) або представництва;

– продовження дії ліцензії;

– переоформлення ліцензії;

– втрата або пошкодження ліцензії.

8.4. Якщо державний орган, який видав Вам ліцензію на певний вид діяльності, прийняв рішення про припинення її дії достроково, які Ваші дії?

– продовжуєте діяльність, одночасно подавши документи в арбі-тражний суд;

– не звертаєте на це уваги і продовжуєте свою діяльність;

– припиняєте свою діяльність;

– припиняєте свою діяльність, одночасно подавши документи до господарського суду.

8.5. Для кожної філії, кожного відособленого підрозділу ліцензіа-та, які проводитимуть господарську діяльність:

– орган ліцензування видає завірені ним копії ліцензії;

– можна зробити копію ліцензії ліцензіата та завірити її нотаріально;

– необхідно отримати окрему ліцензію для кожного відокремлено-го підрозділу.

120

Тема 9. Патентування окремих видів підприємницької діяльності

Тема 9. Патентування окремих видів підприємницької діяльності

1. Загальна характеристика патентування окремих видів підприєм-ницької діяльності.

2. Особливості діяльності без патенту.

3. Умови отримання патенту на торговельну діяльність.

4. Отримання патенту для надання побутових послуг.

5. Порядок отримання патенту для заняття торгівлею готівковими валютними цінностями.

6. Умови отримання патенту для грального бізнесу.

7. Відповідальність за порушення у сфері панентування підприєм-ницької діяльності.

9.1. Загальна характеристика патентування окремих видів підприємницької діяльності

Деякі види підприємницької діяльності вимагають отримання тор-гового патенту – державного свідоцтва, що засвідчує право суб’єкта

підприємницької діяльності або його відокремленого підрозділу займа-тися ними.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про патентування деяких ви-дів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 р. вимагають отриман-ня торгового патенту:

– торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використан-ням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України;

– діяльність з надання побутових послуг;

– діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками);

– діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Торговий патент не засвідчує право суб’єкта підприємницької ді-яльності на інтелектуальну власність.

Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформ-

лена відповідно до ч. 4 ст. 2 цього Закону. Заявка на придбання торго-вого патенту повинна містити такі реквізити:

– найменування суб’єкта підприємницької діяльності;

– витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб’єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається

для структурного (відокремленого) підрозділу, – довідка органу, який

121

Розділ 1. Загальні підстави здійснення господарської діяльності

погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;

– вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує при-дбання торгового патенту;

– найменування документа про повну або часткову сплату вартос-ті торгового патенту.

Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торго-вого патенту не дозволяється.

За загальним правилом торговий патент видається суб’єктам під-приємницької діяльності за плату державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб’єктів або місцезнаходженням їх струк-турних (відокремлених) підрозділів, суб’єктам підприємницької діяль-ності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові по-слуги (крім пересувної торговельної мережі), – за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг.

У разі якщо здійснюють торгівлю через пересувну торговельну ме-режу, суб’єкт підприємницької діяльності отримує торговий патент за місцем реєстрації цих суб’єктів.

Суб’єкт підприємницької діяльності може зробити попередню оплату вартості торгового патенту за весь термін його дії. Крім того, суб’єкт підприємницької діяльності має право придбати торгові патен-ти на здійснення торговельної діяльності та діяльності з надання побу-тових послуг на наступні за поточним роки, але не більше ніж на три роки, сплативши повну вартість цих патентів під час їх одержання. При цьому суб’єкт підприємницької діяльності звільняється від обов’язків довнесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки нормативно-правовими актами буде збільшена вартість торгового патенту.

Якщо суб’єкт підприємницької діяльності достроково припинив ді-яльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, він до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припи-нення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податково-го органу, що видав його, а суб’єкту підприємницької діяльності повер-тається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Порядок використання торгового патенту визначений у ст. 7 За-

кону України «Про патентування…». Торговий патент має бути відкри-тим та доступним для огляду. Він повинен бути розміщений:

– на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності – біля ка-сового апарату;

– на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

– на табличці – для автомагазинів, розвозок та інших видів пере-

сувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших ви-

122

Тема 9. Патентування окремих видів підприємницької діяльності

дів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльнос-ті місцях;

– у пунктах обміну іноземної валюти;

– у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент є чинним на території органу, який здійснив реє-страцію суб’єкта підприємницької діяльності чи з яким погоджено міс-цезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу за міс-цем видачі торгового патенту цьому суб’єкту. Передача торгового патен-ту іншому суб’єкту підприємницької діяльності або іншому структурно-му (відокремленому) підрозділу суб’єкта підприємницької діяльності не дозволяється.

Торговий патент, виданий для здійснення торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвоз-ки тощо), дійсний на території України.

9.2. Особливості діяльності без патенту

Перелік видів діяльності, що підлягають патентуванню, має ви-ключний характер. Згідно з ч. 4 ст. 1 Закону України «Про патентуван-ня...» не допускається визначення видів підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню, порядку та суб’єктів патентування в інших нормативно-правових актах, а також рішеннями органів державної вла-ди та органів місцевого самоврядування.

Дія Закону України «Про патентування...» не розповсюджується на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг:

1. підприємств і організацій військової торгівлі, аптек, що перебу-вають у державній та комунальній власності, а також розташованих у се-лах, селищах та містах районного значення підприємств та організацій споживчої кооперації та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання;

2. суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, які:

– здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачу-ють ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах рин-ків усіх форм власності;

– сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чин-ним законодавством;

– здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному госпо-дарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки),

продукції власного бджільництва;

123

Розділ 1. Загальні підстави здійснення господарської діяльності

– сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

– сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб;

3) суб’єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним зако-нодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товара-ми вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприєм-ствах Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про патентуван-ня...» суб’єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відокрем-лені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність без придбання торгового патенту виключно з використанням таких видів товарів віт­ чизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками і без них; про-дукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; домашня птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші про-дукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорми для продажу населенню.

Також не потребує патентування діяльність суб’єктів підприєм-ницької діяльності:

– із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у без-готівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів па-перових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської про-дукції та продуктів її переробки);

– у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) на під-приємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах,

• обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, орга-нізацій та учнів і студентів у навчальних закладах;

– з реалізації суб’єктом підприємницької діяльності продукції влас-ного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб’єкта.

3. Умови отримання патенту на торговельну діяльність

Патентуванню підлягає торговельна діяльність суб’єктів підприєм-ницької діяльності, під якою слід розуміти роздрібну та оптову торгів-

124

Тема 9. Патентування окремих видів підприємницької діяльності

лю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфе-рі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про патентування...» пунктами продажу товарів є:

– магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих примі-щеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

– кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;

– автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної ме-режі;

– лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб’єктам підприємницької діяльності – фізичним особам та зна-ходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі – ринків усіх форм власності;

– стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, за-правні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;

– фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;

– оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які викорис-товуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готів-кові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності має структурні (від-окремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяль-

ності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від

місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів. За календарний місяць вартість торгового патенту встановлю-

ється у межах таких граничних рівнів:

– на території міста Києва, обласних центрів – від 60 до 320 грн;

– на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів – від 30 до 160 грн;

– на території інших населених пунктів – до 80 грн.

У разі коли пункти продажу товарів розташовані в курортних місце-востях або на територіях, прилеглих до митниць, інших пунктів перемі-щень через митний кордон, органи місцевого самоврядування, до бю-

125

Розділ 1. Загальні підстави здійснення господарської діяльності

джетів яких спрямовується плата за торговий патент, можуть прийняти рішення щодо збільшення плати за торговий патент, але не більше 320 гривень за календарний місяць.

Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної ді-яльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звіт-

ному.

Під час придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності суб’єкт підприємницької діяльності вносить одноразову пла-ту в розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за тор-говий патент, яка підлягає внесенню в останній місяць його дії.

Також Законом передбачено отримання короткотерміново-го торгового патенту. Згідно з п. 16 Положення про виготовлення, зберігання та реалізацію торгових патентів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.98 р. № 1077, короткотерміновий торговий патент придбавається у разі проведення ярмарок, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов’язаних з демонстра­ цією та продажем товарів, за місцем здійснення вказаної діяльності.

Термін дії короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить від 1 до 15 днів.

Вартість короткотермінового торгового патенту на здійснення тор-говельної діяльності за один день встановлюється у фіксованому розмі-рі 10 гривень.

Оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюєть-ся не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної ді-яльності.

Згідно з ч. 6 ст. 3 Закону України «Про патентування...» пільговий торговий патент видається суб’єктам підприємницької діяльності або

їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговель-ну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизня-

ного виробництва:

– поштові марки, листівки, вітальні листівки та конверти непогаше-ні, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з дерева, паперу та кар-тону, що використовується для поштових відправлень підприємствами Державного комітету зв’язку України, і фурнітура до них;

– періодичні видання друкованих засобів масової інформації, що мають реєстраційні свідоцтва, видані уповноваженими органами Укра-їни, книги, брошури, альбоми, нотні видання, буклети, плакати, карто-графічна продукція, що видаються юридичними особами – резидента-ми України;

126

Тема 9. Патентування окремих видів підприємницької діяльності

– проїзні квитки;

– товари народних промислів (крім антикварних та тих, що станов-лять культурну цінність згідно з переліком, що встановлюється Міністер-ством культури України);

– готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне прилад-дя) та вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампо-ни, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження);

– вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлюваль-ний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торф’яні брикети і дрова для продажу населенню;

– мило господарське, а також сірники (незалежно від країни їх по-ходження);

– насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коре-неплодів та картоплі (незалежно від країни їх походження);

– зошити.

У пільговому торговому патенті обов’язково наводиться повний пе-релік товарів, що передбачаються для реалізації. Пільговий торговий па-тент не дає права на здійснення торговельної діяльності товарами, які не зазначені у ст. 3 цього Закону.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які реалізують інвалідам то-вари повсякденного вжитку та продукти харчування через торговельні установи, створені для цієї мети громадськими організаціями інвалідів, одержують пільговий торговий патент (крім суб’єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгів-лю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих).

Суб’єкти підприємницької діяльності, які займаються продажем періодичних видань друкованих засобів масової інформації, одержують пільговий торговий патент на торгівлю супутньою продукцією за таким переліком: ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мастихіни, мольберти, фарби, лаки, розчинники та закріплювачі для малювання та живопису, полотно, багети, рамки та підрамники для картин, швидко-зшивачі, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім ви-готовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів (незалежно від країни їх походження).

Також одержують пільговий торговий патент суб’єкти підприєм-ницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність на території

127

Розділ 1. Загальні підстави здійснення господарської діяльності

військових частин і військових навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбов-ців.

У разі придбання пільгового торгового патенту суб’єкт підприєм-ницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25 грн за весь термін дії патенту.

9.4. Отримання патенту для надання побутових послуг

Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурни-ми (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будів-лях, їх частинах, так і за їх межами.

Під побутовими послугами у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов’язану з наданням платних послуг для задоволення особистих по-треб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки.

Перелік послуг, які належать до побутових, визначається Постано-вою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку послуг, які відносяться до побутових та підлягають патентуванню» від 27.04.98 р.

№ 576. Цей перелік не може змінюватися протягом бюджетного року. Вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання

побутових послуг встановлюється органами місцевого самоврядування

залежно від місцезнаходження об’єкта з надання побутових послуг та виду побутових послуг в межах таких граничних рівнів за календарний місяць:

– на території міста Києва, обласних центрів – від 60 до 320 грн;

– на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів – від 30 до 160 грн;

– на території інших населених пунктів – до 80 грн.

Термін дії торгового патенту на здійснення діяльності з надання по-бутових послуг становить 12 календарних місяців.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення діяльності з на-дання побутових послуг провадиться щомісячно до 15 числа місяця,

який передує звітному.

Під час придбання торгового патенту на здійснення діяльності з на-дання побутових послуг суб’єкт підприємницької діяльності вносить од-норазову плату в розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується роз-мір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній місяць його дії.

128

Тема 9. Патентування окремих видів підприємницької діяльності

9.5. Порядок отримання патенту для заняття торгівлею готівковими валютними цінностями

Під торгівлею готівковими валютними цінностями у цьому Законі слід розуміти продаж готівкової іноземної валюти, інших готівкових пла-тіжних засобів, виражених в іноземній валюті (у тому числі дорожніх, банківських та персональних чеків), а також операції з дебетування кре-дитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівкових платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валюту.

Патентуванню підлягають операції з торгівлі готівковими валютни-ми цінностями, які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльнос-ті або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах обміну іноземної валюти. Торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (обмінного пункту).

Згідно з ч. 3 ст. Закону під пунктами обміну іноземної валюти слід розуміти:

– обмінні пункти уповноважених банків;

– обмінні пункти уповноважених банків, що розташовані поза їх операційними залами;

– обмінні пункти інших кредитно-фінансових установ, які одержа-ли ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з тор-гівлі іноземною валютою;

– обмінні пункти суб’єктів підприємницької діяльності, які діють на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі ва-лютними цінностями встановлюється у фіксованому розмірі 960 грн за календарний місяць.

Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі ва-лютними цінностями становить 36 календарних місяців.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з тор-гівлі валютними цінностями здійснюється щоквартально до 15 числа мі-сяця, який передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з тор-гівлі валютними цінностями суб’єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На цю суму зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

9.6. Умови отримання патенту для грального бізнесу

Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов’язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), граль-

129

Розділ 1. Загальні підстави здійснення господарської діяльності

них автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лоте-рей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у го-тівковій або майновій формі.

Казино, інші гральні місця (дома) повинні займати окремі примі-щення або будівлі та мати гральний зал для відвідувачів (крім гральних автоматів та більярдних столів).

Надання послуг у сфері грального бізнесу поза межами відведених на ці цілі приміщень або будівель, а також у приміщеннях, що не мають грального залу для відвідувачів, не дозволяється.

У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності має структурні (від-окремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кож-ного структурного (відокремленого) підрозділу (грального місця). Тор-говий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний ав-

томат, гральний стіл).

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання по-слуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік):

– для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем – 4200 грн;

– для використання грального столу з кільцем рулетки– 192000грн;

– для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) – 144000 грн за кожний стіл;

– для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, – 6000 грн за кожний гральний жолоб (до-ріжку);

– для використання столів для більярду, що вводяться в дію за до-помогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що ви-користовуються для спортивних аматорських змагань,– 1800 грн за кож-ний стіл для більярду;

– для провадження інших видів грального бізнесу, включаючи ро-зіграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банків-ськими установами або у майновій формі на місці, – 7200 грн за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу.

Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання по-слуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з на-дання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з на-

дання послуг у сфері грального бізнесу суб’єкт підприємницької діяль-ності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, змен-

130

Тема 9. Патентування окремих видів підприємницької діяльності

шується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в остан-ній квартал його дії.

Проте після набрання чинності Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 р. встановлено обме-ження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з консти-туційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, за-хисту моральності та здоров’я населення, заборони використання влас-ності на шкоду людині і суспільству. Згідно зі ст. 2 цього Закону в Україні

забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх. При цьому до азартних ігор не належать:

– організація та проведення лотерей;

– організація та проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те передбачається чи не передбачається їх умова-ми грошовий або майновий виграш;

– гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);

– гра на гральних автоматах типу «кран-машина» (двокоординатні автомати), де як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо);

– розіграші на безоплатній основі з рекламуванням (популяриза-цією) окремого товару, послуги, торгової марки, знаків для товарів і по-слуг, найменування або напрямів діяльності суб’єктів господарюван-ня, комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майно-вій формі;

– розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин), умови яких перед-бачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у гро-шовій або майновій формі за особисту перемогу;

– розіграші на безоплатній основі для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей.

До суб’єктів господарювання, які організовують і проводять на те-риторії України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (доход) від проведення такої азарт-ної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

7. Відповідальність за правопорушення