11. Етап ціле утворення в процесі стратегічного планування.

Основними етапами стратегічного планування на підприємстві є:

визначення місії підприємства;

формулювання стратегічних цілей;

аналіз зовнішнього середовища та оцінка актуальності і реальності діяльності підприємства;

аналіз потенціалу підприємства, перспектив його розвитку;

вибір генеральної стратегії;

аналіз стратегічних цілей;

розробка функціональних та ресурсних стратегій;

впровадження, контроль та оцінка результатів вибраної стратегії.

Найбільш визначальним та суттєвим рішенням при стратегічному плануванні є вибір цілей діяльності підприємства. Існує система стратегічних цілей, яка має певні вимоги до себе. Система стратегічних цілей:

повинна бути багаторівневою – це означає, що повинна бути визначально головна ціль та ряд підрядних цілей;

неоднорідною за періодом часу;

різноманітною за змістом або предметом відображення, тобто має бути вказано конкретне виробництво. інвестиційна діяльність;

нерівнозначною за об’єктом характеристики.

Основне завдання, тобто загальну ціль підприємства прийнято називати місією підприємства. Місія фірми – це чітко сформульована причина її існування як основа формування еталонних цінностей, якими повинні користуватися всі працівники для забезпечення існування і розвитку організації.

Її вибір залежить від зовнішнього середовища та чинників існування конкретного підприємства. На основі загальної місії підприємства формулюються його стратегічні цілі.

Стратегічні цілі підприємства – це конкретний стан головних характеристик підприємства, досягнення яких є для нього бажаним і на які спрямована його довгострокова діяльність.

Від їх характеру буде залежати реальність та ефективність вибраної стратегії підприємства. Якщо стратегічні цілі будуть конкретними, вимірюваними, чітко орієнтовані в часі, досяжними, збалансованими, взаємо підтримуючими та ресурсно забезпеченими, то і стратегія підприємства буде визначена правильно та ефективно.

12. Засоби стратегічної діагностики середовища підприємства.

Стратегічна діагностика розглядається як засіб організації управління на основі систем діагностичних показників, які дозволяють визначити причини неефективної стратегічної поведінки на ринку, розробити програми відновлюваних заходів і стратегії досягнення цілей. Стратегічна діагностика також сприяє корегуванню нових проблем, які виникають на підприємстві в результаті зміни та впливу зовнішніх факторів.

Стратегічна діагностика виконує три функції: описову, роз’яснювальну, прогнозну.

Засоби:

Модель STEEPLE призначена для оцінки основних факторів непрямого впливу на підприємство та ґрунтується на 7 критеріях: соц.., тех.., економ., освітньому, політ., юрид., еколог.

Модель національного ромбу застосов. для оцінки міжнародної конкурентоспроможності галузі.

Карта стратегічних груп дозволяє пов’язати розгляд галузі в цілому та вивчення кожного підприємства зокрема.

Модель п’яти конкурентних сил (суперництво між конкуруючими виробниками, конкурентна сила товарів-замінників, ринкова влада споживачів, ринкова влада постачальників, конкурентна сила потенційного входу в галузь)визначає характер і склад конкурентних сил, що діють в галузі, вплив яких на пі-ва визначає правила конкуренції на даному ринку.

Модель ланцюга створення цінності на пі-ві визначає послідовність виконання робіт, функцій і процесів, що повинні бути здійснені у процесі здійснення продукції.

SWOT-аналіз являє собою групування факторів зовн та внутр. середов. пі-ва та їх аналіз з позиції визначення позитивного чи негативного впливу на його діяльність.

А також методи екстраполяції,експертний , моделювання, сценарій розвитку подій (припущення та оцінка взаємодії різних факторів).