
- •Соціологія у системі суспільних та гуманітарних наук.
- •2.Предмет,об’єкт та категорії соціології
- •3.Структура соціології.
- •4. Функції соціології.
- •5. Розвиток протосоціології.
- •6.Академічний розвиток європейської соціології
- •7. Соціологічні погляди о.Конта
- •8. Соціологічні погляд Дюркгеймса
- •9.Соціологічні погляди м.Вебера.
- •10.Соціологічні погляди п.Сорокіна
- •12. Українська протосоціологічна думка.
Соціологія у системі суспільних та гуманітарних наук.
Розмірковуючи про місце соціологи в системі суспільних і гуманітарних наук, А.О.Бороноєв, В.Я.Єльмеєв, В.М.Орлов у статті "Про предмет соціології як загальної науки про суспільство" пишуть, що природу, наприклад, вивчають фізика, геологія, хімія, біологія, філософія та інші науки. Чи виникла, запитують автори статті, в їх шерензі наука, яка б не була ні фізикою, ні філософією, ні хімією і т. д. Такої науки немає, і ніхто серйозно не займається її створенням.
Розглядаючи соціологію як специфічну систему знання в системі суспільних і гуманітарних наук, слід зазначити, що особливе місце її в цій системі пояснюється, по-перше, тим, що соціологія—це наука про суспільство, його явища і процеси; по-друге, вона включає в себе загальну соціологічну теорію, тобто теорію суспільства, яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук; по-третє, всі суспільні і гуманітарні науки, які вивчають різні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди включали в себе соціальний аспект" тобто її закони і закономірності, які вивчаються в тій чи іншій сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людини; по-четверте, техніка і методика вивчення людини і її діяльності, методи соціального виміру і т. д., які розробляються соціологією, вкрай необхідні для використання їх для інших суспільних і гуманітарних наук. По-п'яте, склалася ціла система досліджень, які проводяться на стику соціології та інших наук. Ці дослідження отримали назву соціальних (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні, соціально-екологічні і т. д.).
Отже, соціологія — це розгалужена система знань, яка включає в себе загальну еорію про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей різного рівня і відносини між ними, це галузеві і спеціальні соціологічні теорії, які охоплюють порівняно вузьку предметну сферу, а також ще більш вузькі спеціалізовані прикладні розробки часткових соціальних проблем.
2.Предмет,об’єкт та категорії соціології
З'ясовуючи науковий статус соціології (як і будь-якої іншої науки), важливо чітко розрізняти її об'єкт і предмет. Об'єктом соціологічного пізнання є:-суспільство як цілісна соціальна реальність;- емпірично надана реальність, що відбиває ту чи іншу сторону соціального життя; > розвиток і функціонування суспільства;-такі об'єктивні явища суспільства, як соціальні відносини, соціальні зв'язки, соціальні організації, соціальні інститути тощо.
Предмет науки - це відтворення емпіричної реальності на абстрактному рівні шляхом виявлення значущих закономірних зв'язків і відносин цієї реальності Отже, предметом соціології є загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціальних систем, механізми дії та форми вияву цих законів і закономірностей у діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів.
Обєктом є суспільство та соціальна реальність.
Соціологічна практика останніх років виділяє дві групи соціологічних категорій:- категорії, що пояснюють статику суспільства, його структуру, з виокремленням основних підсистем та елементів. Серед них такі категорії, як "особистість", "соціалізація", "соціальна група, "соціальна спільнота", "соціальний клас", "соціальна спільнота ", "соціальна діяльність ", "соціальний контроль " та інші;- категорії, що характеризують динаміку суспільства, його основні зміни, особливості його розвитку. Серед них такі категорії, як "соціальний процес", "соціальна зміна" t "соціальна трансформація", "соціальний рух", "соціальна мобільність ", "соціальний розвиток " та інші.
До категорій соціології належать також "соціальне відтворення ", "соціальна адаптація ", "соціальна диференціація ", "соціальна напруженість ", "соціальна солідарність", "соціальне відхилення", "соціальна патологія", "соціальна рівновага", "соціальна сфера", "соціальне життя", "соціальна дія" та багато інших.