3. Правила огляду та поводження з документами
На техніко-криміналістичне дослідження повинні представлятися не копії, а оригінали документів -речовинних доказів. Техніко-криміналістичне дослідження проводиться з метою встановлення ознак зміни первісного тексту документа, відновлення залитих, закреслених текстів, розірваних, спалених документів, виявлення ознак технічної підробки підписів, відбитків печаток і штампів, визначення системи й конкретного екземпляра друкарської машинки, на якій видрукуваний досліджуваний текст, виду застосованих при виготовленні документа поліграфічних засобів.
При огляді, фіксації, дослідженні документів - речовинних доказів і при використанні їх у процесі виробництва слідчих дій слідчим, дознавателем, експертом (фахівцем) повинні дотримуватися деякі загальні правила обігу з ними. Досліджувані документи повинні зберігатися в незмінному виді.
При ознайомленні з документами на них не допускаються які-небудь резолюції, вказівки й тому подібні написи; при огляді й дослідженні не можна підкреслювати олівцем, чорнилом і наколювати твердим гострим предметом слова, вираження, знаки: при використанні в процесі огляду й дослідження променів невидимих зон спектра не можна опромінювати ними документ тривалий час, тому що це може викликати зміни фізичних властивостей матеріалу документа.
Документи - речовинні докази не можна підшивати в справу. Зберігати їх рекомендується в окремому конверті відповідного розміру. Згинати документ можна лише по наявних складках. Старі й розірвані документи для зберігання й використання в ході виробництва слідчих дій варто поміщати між скляними або прозорими целулоїдними пластинками. При пересиланні документів упакування їх виробляється в щільні конверти між аркушами чистого паперу таким чином, щоб вони не виявилися проколотими, прошитими нитками, залитими або забрудненими клеєм або сургучем.
При роботі з документами варто мати на увазі, що на них можуть бути які-небудь сліди (наприклад, рук), мікрочастинки сторонніх речовин, запах виготовлювача. Тому звертатися з ними треба так, щоб зберегти їх для відповідних криміналістичних досліджень. документи, Що Потрапили в орбіту розслідування, повинні бути оглянуті й зафіксовані для справи. Ціль огляду складається в індивідуалізації документа, у фіксації його стану, у виявленні можливих ознак підробки. Огляд документа може бути зроблений у ході огляду місця події або як самостійна слідча дія. Огляд починається з визначення найменування, виду, призначення документа й ознайомлення з його змістом. При цьому встановлюється відповідність змісту іншим реквізитам документа - кутовому штампу організації, установи, підписам, печатці, даті видачі. Невідповідність яких-небудь даних складових частин документа може свідчити про наявність інтелектуальної підробки - про видачу документа неналежним органом, про надання неналежних прав і т.п. Далі звертається увага на ознаки матеріальної підробки - підчищення, травлення, дописки, заміни аркушів у багатосторінкових документах і ін. При цьому використаються необхідні технічні засоби - спеціальні освітлювачі, що дозволяють переглядати документ у безтіньовому, спрямованому висвітленні, на просвіт, в ультрафіолетових, інфрачервоних променях, електронно-оптичні й збільшувальні прилади, вимірювальні інструменти. Фіксація результатів огляду виробляється в протоколі огляду, що становиться відповідно до карно-процесуального закону. У ньому вказується найменування документа, його реєстраційний номер, дата видачі, від імені якої установи й на чиє ім'я виданий, якими реквізитами завірений, розмір документа, характер країв, наявність складок, разрывов. плям і забруднень, характеристика паперу, барвника, виявлені при огляді ознаки підробки й матеріальної підробки. Як додатковий спосіб фіксації може бути зроблене фотографування за правилами криміналістичної зйомки місця виявлення документа, його загального виду й окремих особливостей. Огляд документа при необхідності може бути здійснений за участю фахівця-криміналіста або фахівця в області іншої професійної діяльності залежно від виду й призначення досліджуваного документа, а також з використанням як еталон справжніх документів, видаваних відповідними державними органами або громадськими організаціями, від імені яких виданий досліджуваний документ.