Показники якості товарів
Згідно з ДСТУ 3993-2000 властивість товару - це об'єктивна особливість товару, яка проявляється у сфері товарного обігу, споживання або експлуатації.
Прості - для конкретних умов оцінки рівня якості не діляться на дрібніші - вологість, кислотність, смак.
Складні - можна поділити на прості - зовнішній вигляд яблука - включає кольори шкірки і м'якоті, форму і розмір плоду.
Показники якості залежно від характеру завдань класифікують:
За способами вираження поділяють на ті, що виражаються в натуральних одиницях (кілограми), в умовних одиницях (бали, рази) і в одиницях вартості (гривні).
Деякі мають першочергове значення (показники призначення, надійності, технологічності, транспортабельності), деякі застосовуються рідше (ергономічні, патентно-правові).
Показники призначення – діляться на підгрупи:
класифікаційні - за вмістом солі солоні рибні товари можуть бути міцно-, середньо- і слабо-солоними; за кількістю цукру і спирту - вина солодкі, напівсолодкі сухі;
показники складу і структури - вміст хімічних речовин - масова частка солі, цукру, кислоти;
показники функціональної й технологічної ефективності - енергетична вартість, засвоюваність.
Показники надійності /збереження - властивість зберігати початкову якість протягом певного часу зберігання або транспортування.
Гарантійний термін зберігання - це проміжок календарного часу, протягом якого діє відповідальність виробника (продавця, виконавця) за відповідність проданого ним товару вимогам нормативних документів, договору за умови дотримання споживачем правил його експлуатації, використання та зберігання - регламентуються основами державного законодавства, положеннями про поставку товарів, діючими стандартами та іншими документами.
Час ефективного використання визначається строком фізіологічної дії – до них встановлювється оптимальний термін зберігання - одноденний кефір має послаблюючу дію на шлунково-кишковий тракт, а триденний – закріплюючу; Вологодське коров'яче масло зберігає свої особливі властивості тільки 30 діб з моменту виробництва.
Термін придатності - період часу, протягом якого товар за органолептичними, фізико-хімічними, медико-біологічними та інш. при дотриманні належних умов зберігання визначається виробником придатним до використання за призначенням.
Показники технологічності - в основному характеризують сировину - олійність соняшника, сиропридатність молока).
Показники транспортабельності - придатність транспортування - для оцінки дані - маса та об'єм продукції, фізико-хімічні властивості, значення режимів транспортування.
Гігієнічні показники - відповідність санітарно-гігієнічним нормам і рекомендаціям - наявність солей важких металів, колі - титр, мікробіологічна та радіаційна забрудненість.
Фізіологічні і психофізіологічні показники - відповідність силовим, швидкісним, енергетичним, зоровим, смаковим, тактильним можливостям людини (порог відчуття смаку, запаху, чутливості та ін.).
Психологічні показники - перевага освітленим фруктовим і ягідним сокам, незважаючи на те, що непрояснені соки мають більшу харчову цінність.
Естетичні показники - інформаційна виразність, раціональність форми, цілісність композиції, ступінь корисності і технічної вдосконаленості та стабільність товарного вигляду.
У продтоварах з естетичної точки зору оцінюється зовнішній вигляд. Зовнішній вигляд товару - це його візитна картка, тому він повинен викликати приємні асоціації.
Для оцінки якості товарів можуть використовуватися базові, відносні, прямі й непрямі показники.
Базовими показниками вважаються показники, прийняті за еталонні. - кращих зразків або перспективних зразків, визначаються дослідним або теоретичним шляхом, можуть братися вимоги діючих стандартів.
Відносні показники / до базового - виражається в разах або процентах.
Прямими показниками - безпосередньо пов'язані з харчовою цінністю і споживними властивостями - масова частка жиру в молоці, вологи в сирі, сахарози в цукрі.
Непрямі показники - із споживними властивостями не пов'язані - густина молока пов'язана з хімічним складом, кількість клейковини в тісті - з вмістом білків, здатних вбирати воду.
Якими методами визначаються показники якості - поділяються на органолептичні, фізичні, хімічні, мікробіологічні.
Органолептичні - визначаються за допомогою органів чуттів людини в процесі органолептичного аналізу. Таким чином визначаються зовнішній вигляд, колір, смак, запах, консистенція.
Фізичні - характеризують фізичні властивості і визначаються фізичними методами - показник заломлення, відносна густина, кут повороту поляризованого променя, модуль еластичності.
Хімічні - пов'язані з хімічним складом і хімічними властивостями - масова частка солі, цукру, вологи, кислотність.
Мікробіологічні – характ. загальну кількість мікроорганізмів у продуктах, видовий склад мікрофлори, присутність (чи відсутність) патогенних мікробів у продуктах.
Національна системі стандартизації України – види стандартів:
державні стандарти України - ДСТУ;
галузеві стандарти України - ГСТУ;
стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України - СТТУ;
технічні умови України - ТУУ;
стандарти підприємств - СТП;
