
- •Розділ 2. Аналіз методики визначення податків, які сплачує дмп «івано – франківськтеплокомуненерго»
- •2.1 Характеристика підприємства як платника податків
- •2.2 Вивчення причин штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.
- •Штрафні санкції за неподання звітності (податкових декларацій)
- •Штрафні санкції за несплату або несвоєчасну сплату податкових зобов'язань
- •Штрафні санкції за заниження податкових зобов'язань, виявлене в результаті перевірок
- •Штрафні санкції за втягнення у діяльність неоформленого працівника, за невиплату заробітної плати, невиплату в повному обсязі
- •Штрафні санкції за отримання доходу за діяльність не зазначену у свідоцтві єдиного податку
- •Штрафні санкції за порушення умов перебування на єдиному податку
- •Штрафні санкції за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску (єсв) та неподання звітності
Розділ 2. Аналіз методики визначення податків, які сплачує дмп «івано – франківськтеплокомуненерго»
2.1 Характеристика підприємства як платника податків
Житлово-комунальні підприємства сплачують податки згідно із законодавством.
У частині деяких податків, які зараховуються до місцевого бюджету (комунальний податок, частина плати за землю), місцеві органи влади можуть надавати пільги деяким комунальним підприємствам. На практиці в різних регіонах України надання цих пільг здійснюється по-різному — від звільнення від сплати на 90—100 % до відсутності будь-яких пільг. Іноді для комунальних підприємств встановлюється пільга з плати за спеціальне використання природних ресурсів.
Податки, які неможливо прямо віднести на виробничі або загальновиробничі витрати (рахунки 23, 91), відносять до адміністративних витрат (рахунок 92). З метою зменшення частки останніх ЖКП, як і інші підприємства, можуть відносити частину комунального податку (відповідно до чисельності виробничого персоналу), податок з власників транспортних засобів (у частині транспортних засобів виробничого призначення) у дебет рахунків 23, 91.
Податок на прибуток.
Житлово-комунальні підприємства часто бувають збитковими і отримують дотації з бюджету, але вони сплачують податок на прибуток на загальних підставах згідно із Законом про прибуток. Валові доходи і валові витрати визначаються як і на інших підприємствах.
Є особливості у включенні до валового доходу надходжень з бюджету (дотацій, субсидій, пільг). Згідно з п. 11.3 Закону про прибуток датою збільшення валового доходу у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації в будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом. Тому дотації, субсидії, пільги включаються до валового доходу не за першою подією, а після їх отримання житлово-комунальним підприємством.
Податок на додану вартість.
Житлово-комунальні підприємства є платниками ПДВ з усіх своїх доходів крім бюджетних дотацій та інших видів бюджетного цільового фінансування, при яких не виникає операцій продажу (цільове фінансування капітальних вкладень, ремонтів, на підготовку до осінньо-зимового періоду тощо). Згідно із п. 11.11 Закону про ПДВ деякі підгалузі житлово-комунального господарства мають пільгу з ПДВ, а саме: ЖЕКи, ЖКП з тепло-, водо- і газопостачання, а також ті, вартість послуг яких включається до складу квартирної плати (обслуговування ліфтів, вивезення та утилізації сміття, протипожежних заходів тощо), при наданні послуг фізичним особам і бюджетним організаціям визначають ПДВ касовим способом. Касовий спосіб полягає в тому, що податкове зобов'язання з ПДВ визначається за датою отримання коштів, а податковий кредит — за датою оплати рахунків постачальників або надання інших видів компенсації вартості їхніх послуг.
Дотації згідно з підпунктом 3.2.7 Закону про ПДВ не є об'єктом оподаткування ПДВ. Оскільки в житлово-комунальних підприємствах всі операції, крім отримання дотацій, є об'єктом оподаткування ПДВ, тут необхідно застосовувати норми підпункту 7.4 Закону про ПДВ.
Відшкодування пільг і субсидії, згідно із тлумаченням податкових органів, є об'єктом оподаткування ПДВ (хоча в частині субсидій це суперечить підпункту 3.2.7 Закону про ПДВ). Податкове зобов'язання за цими платежами виникає при їх надходженні відповідно до підпункту 7.3.5 Закону про ПДВ — датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при продажу послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів з бюджету.
Щодо відповідності ДМП «ІФТКЕ» критеріям , визначеним абз. 3-6 підпункту 39.2.1.1. п.39.2. ст. 39 Податкового кодексу України:
підприємство не декларувало від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за 2012 рік;
підприємство не застосовувало спеціальних режимів оподаткування податком на прибуток підприємств або податком на додану вартість;
підприємство не оплачувало станом на початок 2013р. податок на прибуток підприємств та / або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна) , що встановлена відповідно до Податкового кодексу України;
підприємство станом на початок 2013р. було платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.
ДМП «Івано – Франківськтеплокомуненерго» має дві умовні категорії споживачів залежно від методу визначення дати виникнення бази оподаткування ПДВ:
населення, яке складає більшу частину споживачів та щодо якого п. 11.11 ст. 11 Закону N 168 ( 168/97-ВР ) встановлений
касовий метод визначення бази оподаткування операцій з продажу теплової енергії;
інші, на операції з якими розповсюджується правило першоїподії (пп. 7.5.1 ст. 7 Закону N 168).
Такий розподіл зумовлює обов'язок підприємства більшу частину податкового кредиту по придбаних (отриманих) товарах (послугах) формувати за касовим методом (по сплаті).
Суми ПДВ, що містились у вартості товарів (послуг), використаних підприємством через наявність "нерозподіленого тепла", включаються до податкового кредиту з ПДВ у порядку, зазначеному вище, з урахуванням касового методу.
Стосовно оподаткування податком на прибуток послуг підприємства слід враховувати наступні особливості.
Згідно з пп. 4.1.1 ст. 4 Закону N 334 ( 334/94-ВР ) валовий дохід платників податку на прибуток включає, крім іншого, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).
За визначенням п. 1.31 ст. 1 Закону N 334 ( 334/94-ВР ) продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.
Таким чином, до складу валового доходу включається вартість наданих (оплачених) послуг з теплопостачання та подачі гарячої води, виходячи з встановленого тарифу. При цьому законом не передбачено включення до валового доходу вартості "нерозподіленого тепла".
У той же час валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону N 334) ( 334/94-ВР ).
За умовою п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
У разі отримання Теплокомуненерго дотацій з бюджету на покриття різниці між тарифом та фактичною собівартістю послуг, такі кошти підлягають включенню до складу валового доходу, та не розглядаються як об'єкт оподаткування ПДВ. Бюджетні виплати, отримані понад встановлений тариф, не включаються до бази оподаткування ПДВ, оскільки за своєю природою є відшкодуванням державою збитків підприємствам у зв'язку з державним регулюванням цін, а не компенсацією вартості товарів (послуг), проданих (наданих) таким платником податку.
Для населення застосовуються два види тарифів:
Одноставковий тариф: фіксований тариф протягом усього року.
Двоставковий тариф: змінна частина пропорційна об’ємам проданої теплової енергії, а фіксована частина відповідає постійній абонентській платні й залежить від навантаження за договором.
Так як більша частина процедури виставлення рахунків базується на показниках приборів обліку, застосування двоставкового тарифу дозволяє Підприємству виставляти рахунки своїм споживачам цілий рік, завдяки наявності фіксованого складника, який лишається під час неопалювального сезону. Використання двоставкового тарифу дає змогу покращити ситуацію стосовно грошового обігу на підприємстві.
Таблиця 2.1 – Тарифи для населення
№п/п |
|
Одиниця виміру |
ТАРИФИ |
Теплова енергія ( з 10.02.2011р. рішенням МВК від 08.02.2011р. №81) |
|||
1. |
Одноставковий тариф |
||
|
теплова енергія |
Гкал |
281,66 |
2. |
Двоставковий тариф |
||
|
теплова енергія |
Гкал |
161,95 |
|
абонентська плата |
м.кв. |
1,7 |
Підігрів води (рішенням МВК від 21.10.2008р. №503) |
|||
1. |
міжопалювальний період |
чол. |
42,47 |
|
|
м.куб. |
12,87 |
2. |
опалювальний період |
чол. |
67,42 |
|
|
м.куб. |
20,43 |
З чого складається двоставковий тариф на тепло?
Двоставковий тариф на тепло складається з двох частин: «умовно-постійні» (абонентська плата) та «умовно-змінні витрати» (плати за фактично спожиту теплову енергію).
Абонплата. Споживачі сплачуватимуть абонплату, незалежно від того чи отримують вони опалення чи ні. Вона складатиме 1,70 з м2 опалювальної площі житла. Тепловики зазначають, що абонтплата не є платою наперед. Це не авансовий платіж, як дехто вважає. А витрати підприємства. Тому і сплачувати їх потрібно протягом 12 місяців. Кошти, отримані у вигляді абонентської плати від населення, спрямовуватимуться на потреби підприємства. Зокрема, на придбання матеріалів (труб, засувок, компенсаторів), сплату різноманітних податків і зборів, оплату заробітної плати та відрахувань.
Коли «Теплокомуненерго» не подає опалення в оселі, це не означає, що ці підприємства не працюють. Адже щодня наших працівників можна побачити на ліквідації поривів, виявлених після гідравлічних випробувань, бухгалтерія обробляє плату від населення, сплачує податки та нараховує заробітну плату, диспетчерська служба стежить за роботою підприємства.
Абонентська плата є незмінним джерелом сплати податків, а саме:
— заробітна плата працівників : керівництво, бухгалтерія, абонентські та диспетчерські служби, ремонтні бригади, водії, технічні фахівці, працівники котелень та центральних теплових пунктів. Ці люди працюють незалежно від того, чи подається тепло в оселі жителів міста. Загалом на ДМП «ІФТКЕ» працює близько 800 працівників;
— відрахування по заробітній платі до різноманітних соціальних фондів: соцстрах, Пенсійний фонд та інше. Якщо підприємство не сплачує обов’язкових відрахувань, до нього можуть застосовувати штрафні санкції та нараховувати на борг пеню. Тому усі комунальні підприємства міста намагаються вчасно сплачувати нарахування на заробітну плату;
— сплата податків. ДМП «Івано – Франківськтеплокомуненерго» є платниками ПДВ. Щомісяця підприємство відраховує податок на додану вартість до державної скарбниці. Кожного місяця «Теплокомуненерго» сплачує близько 700 тис. грн. ПДВ. Несплата цього виду податків загрожує штрафом і блокуванням рахунків підприємства з боку податкових органів. А це у свою чергу може призвести до напружених стосунків з ПАТ Івано-Франківськгаз — головним постачальником блакитного палива на підприємства. Крім того, теплові організації є також платниками земельного податку, податку за забруднення навколишнього середовища, транспортного податку та інше;