
- •Питання на державний екзамен з дисципліни «Планування і контроль на підприємстві»
- •(1)Сутність планування і контролю та особливості їх здійснення на підприємстві
- •Система планів підприємства: сутність, особливості, елементи, структура.
- •(6) Планування і контроль матеріально-технічного забезпечення виробництва.
- •(7) Планування та оптимізація потужності підприємства.
- •(8)Планування персоналу і оплати праці на підприємстві.
- •(9)Виробнича інфраструктура та її планування.
- •(10)Планування і контроль витрат виробництва.
- •(11)Фінансове планування і контроль на підприємстві.
- •(12)Планування процесів оновлення продукції на підприємстві.
- •(13)Організаційно-технічний розвиток підприємства та його планування.
- •(14)Процес здійснення бізнес – планування на підприємстві.
- •(15) Система планування на підприємстві: етапи здійснення, форми реалізації та види
(11)Фінансове планування і контроль на підприємстві.
Фінансове планування — це процес визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності підприємства, а також джерел їх надходження.
Основними завданнями фінансового планування є:
забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
визначення напрямів ефективного вкладення капіталу, оцінювання раціональності його використання;
виявлення й мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок поліпшення використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів.
У процесі фінансового планування використовують такі методи:
1) балансовий — дохід і витрати балансують, а також для кожної статті витрат визначають джерела їх покриття;
2) нормативний — потребу у фінансових ресурсах визначають на основі фінансових норм і нормативів;
3) розрахунково-аналітичний — базові дані та індекси зміни їх у плановому періоді використовують, складаючи фінансовий план;
4) методи економіко-математичного моделювання — застосовують для прогнозування значення показників та оптимізації планових рішень.
Процес фінансового планування складається з таких етапів:
1) аналіз фінансової ситуації;
2) розроблення загальної фінансової стратегії підприємства;
3) складання поточного плану;
4) коригування, узгодження та конкретизація фінансового плану;
5) розроблення оперативних фінансових планів;
6) контролінг.
Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів і витрат. За перевищення доходів над витратами суму перевищення направляють у резервний фонд. Якщо витрати перевищують доходи, визначають суму фінансових ресурсів, якої бракує. Додаткові фінансові засоби можна одержати за рахунок кредитів, позик, випуску цінних паперів тощо.
Фінансовий план слугує необхідною умовою для раціональної організації роботи на всіх ділянках фінансово-господарської діяльності підприємства.
В процесі фінансового планування важливе місце відводиться плануванню прибутку підприємства.
Процедура розрахунку валового прибутку та чистого фінансового результату у плановому періоді містить визначення таких складових:
чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, послуг;
валового прибутку;
фінансового результату від операційної діяльності;
фінансового результату до оподаткування;
чистого фінансового результату.
Плануючи прибуток, ураховують внутрішні й зовнішні умови діяльності підприємства, тобто зміни макроекономічних чинників (зміна законодавства, структури попиту, інфляції і т. ін.).
Існують такі методи планування прибутку: прямий (за окремими видами продукції), за показниками витрат на 1 грн продукції, економічний (аналітичний) метод (дозволяє визначати вплив окремих чинників на розмір прибутку).
Аналіз «витрати — обсяг — прибуток» є досить універсальним методом фінансового планування. Він дає можливість: 1) визначати обсяги виробництва й реалізації продукції з погляду їхньої беззбитковості; 2) приймати рішення щодо цільових розмірів прибутку; 3) визначати граничний обсяг виробництва продукції, подальше збільшення якого зменшує прибуток, тому що починається зниження граничного прибутку.
Суть методу — у знаходженні точки беззбитковості
Окр = Спост / (Ц – V) , (11.4)
де Окр — точка беззбитковості, тобто такий обсяг продажу, починаючи з якого ціна продажу товару перевищує витрати на його виробництво й реалізацію.