(7) Планування та оптимізація потужності підприємства.

Планування виробничої потужності має важливе значення не тільки в раціональному використанні ресурсів, а й у стабілізації виробництва та насиченні ринку необхідними товарами. У ринкових умовах виробнича потужність визначає річний обсяг пропозиції підприємства, що враховує наявність і використання ресурсів, рівень і зміни діючих цін та інші фактори.

Виробнича потужність і пропозиція характеризують технологію та організацію виробництва, які діють на підприємстві, склад і кваліфікацію персоналу, а також динаміку їхнього зростання й перспективи розвитку.

Запроектована виробнича програма підприємства має пройти ресурсне обґрунтування, тобто узгодження (з огляду на можливість її виконання) з необхідними виробничими потужностями, трудови­ми, матеріальними та інвестиційними ресурсами. Планова вироб­нича потужність має бути достатньою для задоволення попиту на товари й послуги, що виробляє підприємство, протягом ряду років з урахуванням сезонних і циклічних коливань попиту, тенденцій його зростання або скорочення. Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю здійснюють у кілька етапів:

1. Визначення максимального обсягу випуску виробів, що може бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

2. Обчислення необхідного введення в дію нових (додаткових) потужностей завдяки технічному переозброєнню або розширенню підприємства.

Вирізняють 3 види потужності п-ва: проектна - визначається у процесі проектування; поточна - фактично досяг­нута потужність; резервна - для покриття «пікових» навантажень у деяких галузях.

У планових обчисленнях для обґрунтування виробничої програми використовують середньорічну потужність.

де П_ср - потужність середньорічна; П_вх - вхідна; П_вв - яку буде введено в план. році; Т_в - період викор-ня введеної потужності (від початку експлуатації до кінця року, міс.); П_виб - яка вибуває протягом року; Т_н - період, упродовж якого потужність не буде викор-ся (від початку виведення потужності до кінця року, міс.)

Відповідно до викладеного вихідна потужність дорівнює: .

У загальному вигляді виробничу потужність (П) провідного цеху, дільниці або групи технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції можна визначити за однією з таких формул:

де П_і - потужність і-го в-го підрозділу п-ва; П_в – продукт-ть устаткування у відповідних 1-цях вимі­рювання і-ї прод-ї за год.; - - ефективний річний фонд часу роботи 1 устаткування (год); Р_м - сер-річ. к-ть устаткування; Тр_і - трудомісткість вигот-ня 1 прод-ї з урахуванням коеф-та виконання норм.

Найоб’єктивнішу аналітичну інформацію про рівень використання виробничих потужностей дає система показників, яка розділяється на три групи:

1. показники, які характеризують рівень освоєння проектної та використання середньорічної виробничої потужності підприємства;

2. показники, які характеризують використання устаткування в часі та в потужності (коефіцієнти екстенсивної та інтенсивної завантаженості);

3. показники використання устаткування та площ у вартісних і натуральних вимірниках.

Аналіз наведених показників дає змогу отримати інформацію про рівень використання й наявність резервів виробничих потуж­ностей підприємства, його підрозділів і розробити заходи щодо поліпшення їх використання.