
- •Питання на державний екзамен з дисципліни «Планування і контроль на підприємстві»
- •(1)Сутність планування і контролю та особливості їх здійснення на підприємстві
- •Система планів підприємства: сутність, особливості, елементи, структура.
- •(6) Планування і контроль матеріально-технічного забезпечення виробництва.
- •(7) Планування та оптимізація потужності підприємства.
- •(8)Планування персоналу і оплати праці на підприємстві.
- •(9)Виробнича інфраструктура та її планування.
- •(10)Планування і контроль витрат виробництва.
- •(11)Фінансове планування і контроль на підприємстві.
- •(12)Планування процесів оновлення продукції на підприємстві.
- •(13)Організаційно-технічний розвиток підприємства та його планування.
- •(14)Процес здійснення бізнес – планування на підприємстві.
- •(15) Система планування на підприємстві: етапи здійснення, форми реалізації та види
Питання на державний екзамен з дисципліни «Планування і контроль на підприємстві»
Сутність планування і контролю та особливості їх здійснення на підприємстві.
Система планів підприємства: сутність, особливості, елементи, структура.
Маркетингові дослідження, планування збуту продукції на підприємстві.
Планування і контроль виробництва продукції на підприємстві.
Оперативно-календарне планування і контроль на підприємстві.
Планування і контроль матеріально-технічного забезпечення виробництва.
Планування та оптимізація потужності підприємства.
Планування персоналу і оплати праці на підприємстві.
Виробнича інфраструктура та її планування.
Планування і контроль витрат виробництва.
Фінансове планування і контроль на підприємстві.
Планування процесів оновлення продукції на підприємстві.
Організаційно-технічний розвиток підприємства та його планування.
Процес здійснення бізнес – планування на підприємстві.
Система планування на підприємстві: етапи здійснення, форми реалізації та види.
(1)Сутність планування і контролю та особливості їх здійснення на підприємстві
План-ня – наука, що охоплює сукупність систематизованих знань про закономірності формування й функціонування різних г-х систем.
План-ня як екон. категорію заведено розглядати із загальноекономічної та управлінської позицій. Загальноекономічна позиція дає уявлення про планування як один з методів регулювання пропорцій сусп-го в-ва. З упр-ї позиції план-ня розглядається як одна з функцій упр-ня, як засіб узгодження інтересів учасників діяльності.
Основна сутність план-ня – цілепокладання та обґрунтування способів досягнення цілей. Заг. зміст план-ня як процесу людської діяльності полягає в проектуванні бажаного майбутнього стану.
Місце план-ня та його зміст в упр-й д-ті допомагає уточнити концепція франц. школи упр-ня. Згідно з нею розрізняють такі різновиди упр-х процесів: план-ня, регул-ня, пілотаж (чисте упр-ня).
Концепція планування на підприємстві тісно пов’язана з концепцією контролю.
Контроль – вид упр-ї д-ті по забезпеченню процесу, за допомогою якого підприємство визначає на скільки правильні його рішення і які корективи слід вносити.
Основним завданням контролю є забезпечення досягнення цілей підприємства.
Об’єктивність і необхідність застосування контролю на підприємстві визначається дією наступних факторів:
невизначеність середовища
небезпека настання кризових ситуацій
доцільність підтримки зростання підприємства
тиск конкурентів...
На рівні підприємства розрізняють контроль якості продукції, контроль трудової дисципліни, контроль поточних витрат.
Реалізація контролю здійснюється через такі підрозділи як ВТК, службу внутр. контролю, структурні підрозділи підприємства.
Сутнісне наповнення планування зосереджує увагу на стратегічному плануванні. Класична модель упр-ня і сучасна реальність різко відрізняються, а тому потребують детального аналізу. Це призвело до виникнення нового напряму, який отримав назву нова логіка стратегічного управління (Дж. Квінна, Г. Мінцберга, А. М. Петтігрю та ін.), де обґрунтовуються пропозиції стосовно переорієнтації систем відповідно до змін зовнішнього середовища.
За моделлю Г. Мінцеберга, нова логіка стратегічного управління включає 7 елементів:
організаційне підгрунття стратегії
зародження стратегічних ідей на базі проблем або нових можливостей
селективним відбір рішень
формальна структуризація процедур
відсутність періодизації стратегічного процесу
роль менеджерів вищого рівня в цьому процесі зводиться до метауправління (відстеження генерування ідей та прийняття рішень відповідно до процедур чи правил)
плановики передають свої знання у володінні інструментарієм планування іншим працівникам