Тема 5. Тема 5: Ієрархічні моделі оцінювання економічного ризику та обґрунтування багатоцільових рішень. Прийняття рішень із застосуванням дерева рішень.

1. Конкретні методи і прийоми для досягнення поставленої мети в конкретних умовах – це:

а) стратегія управління;

б) тактика управління;

в)політика управління;

в) а)+б)

2. До завдань, які вирішуються в процесі управління ризиками, не входить:

а) виявлення передбачуваного ризику;

б) оцінювання ризику і вибір методу його мінімізації;

в) застосування обраних методів;

г) розрахунок витрат на реалізацію сформульованих завдань

3. Відповідно до принципу зменшуваних ризиків важливим засобом управління є

процедура:

а) зниження цін на продукцію;

б) введення посади менеджера з ризиків;

в) заміна ризиків з урахуванням економічно прийнятної альтернативи;

г) немає однозначної відповіді

4. Яке завдання не вирішується при формуванні стратегії управління економічним ризиком?

а) які саме види комерційних ризиків підприємство зобов’язане враховувати у своїй діяльності;

б) які способи й інструменти дозволяють управляти цими ризиками;

в) який обсяг комерційного ризику підприємство може взяти на себе (прийнятна сума збитку, що може бути погашена з власних коштів);

г) які види угод доцільно використовувати з партнерами-учасниками обміну

5. Використання методу мінімізації ризику “Відмовлення від ризиків” притаманне стратегії управління ризиком:

а) обережна;

б) зважена;

в) ризикова;

г) а)+б)

6. До функцій суб’єкта управління не відноситься:

а) страхування ризиків;

б) прогнозування;

в) організація;

г) регулювання

7. Здатність передбачати певну подію в умовах невизначеності і ризику – це:

а) планування;

б) мотивація;

в) аналіз;

г) прогнозування

8. Системі управління економічними ризиками не притаманне:

а) створення ефективної системи оцінювання і контролю прийнятих рішень;

б) виділення в організації спеціального підрозділу (працівника), якому буде доручене управління ризиками;

в) виділення коштів і формування спеціальних резервів для страхування ризиків, покриття збитків і утрат;

г) проведення моніторингу ринку

9. Специфічна сфера менеджменту, що потребує знань у справі теорії фірми, страхової справи, аналізі господарської діяльності підприємства, це:

а) політика ризику;

б) управління ризиками;

в) система управління ризиками;

г) процес управління ризиками

10. Схема процесу управління ризиком включає такі етапи:

а) виявлення передбачуваного ризику, оцінювання ризику, вибір засобів управління ризиком, застосування засобів мінімізації дії ризику, оцінювання результатів;

б) вибір засобів управління ризиком, застосування засобів, оцінювання ризику;

в) виявлення передбачуваного ризику, оцінювання ризику, прийняття рішень, пом’якшення впливу ризику;

г) б)+в)

11. Під управлінням ризиками розуміють:

а) дії щодо визначення прийнятного рівня ризику для фірми і напрямів зниження дій ризику, що для фірми неприпустимі;

б) особливий вид діяльності, спрямований на пом’якшення впливу ризику на кінцеві результати діяльності фірми;

в) методичний інструментарій оцінювання і урахування ризику

12. Управління ризиками – це специфічна сфера менеджменту, що потребує знань у справі:

а) страхової діяльності;

б) аналізу господарської діяльності;

в) математичних засобів оптимізації економічних розрахунків;

г) усіх названих

13. Діяльність, що спрямована на захист підприємства від можливих втрат і зниження прибутковості, називається:

а) політикою ризику;

б) управлінням ризиком;

в) аналізом ризику;

г) динамікою ризику

14. Для розрахунку коефіцієнта ризику (КР), який полягає в основі принципу не ризикувати більшим ніж розмір власного капіталу, використовується така формула:

а) КР= ПУ/СС _ 100;

б) КР= Утах/СС _ 100;

б) КР= Утах _ СС _ 100;

г) КР= (ПУ+Утах)/СС _ 100.

де ПУ – прибуток упущений;

СС – власні кошти;

Умах максимальний розмір збитків

15. Правило розумного ризику ґрунтується на співвідношенні:

а) 90: 10;

б) 40: 60;

в) 70: 30;

де перша цифра характеризує впевненість в успіху справи, а друга – сумнів щодо вдалої реалізації проекту;

г) немає відповідей

16. Якщо співвідношення успіху і сумнівів у проекті, що розробляється відхиляється в бік сумнівів, то підприємець повинен вибрати:

а) оптимістичній варіант;

б) песимістичний варіант;

в) максимально прибутковий варіант;

г) недостатньо інформації для відповіді

17. Якщо існують інші варіанти досягнення поставленої мети або використовується система заходів, що дозволяє зменшити ступінь ризику, то в цій ситуації говорять про існування:

а) ризик-позиції підприємства;

б) ризик-віддання підприємства;

в) альтернативні варіанти розвитку;

г) сукупні збитки підприємства

18. Правило вибору найбільш ефективного і менш ризикованого варіанта стратегії і тактики управління ризиком будується на:

а) теорії максимізації результативних показників;

б) теорії оптимізації;

в) раціональному використанні елементів теорії максимізації і оптимізації;

г) немає відповідей

19. До алгоритму експертизи кожного альтернативного варіанта управлінського рішення не входить:

а) розраховуються прогнозні значення результативних показників кожного альтернативного варіанта;

б) розраховується коефіцієнт варіації результату;

в) розраховується співвідношення доходів і витрат;

г) порівнюється середній очікуваний доход з коефіцієнтом варіації на пропонований альтернативний варіант рішення

20. Графічне зображення послідовності рішень і станів середовища з указівкою відповідних ймовірностей і виграшів для будь-яких комбінацій альтернатив і станів середовища – це:

а) стратегічний план;

б) бізнес-проект;

в) дерево рішень;

г) бізнес-матриця

21. До основних принципів стратегії і тактики управління ризиком не відносять:

а) недоцільно ризикувати більшим заради малого;

б) заздалегідь передбачати можливі наслідки ризику;

в) недоцільно ризикувати більшим ніж розмір власного капіталу;

г) розробляти заходу щодо мінімізації впливу ризику