12. Антикорупційна діяльність у сфері публічного адміністрування

Функції та обов’язки з питань запобігання корупційним проявам відображені у розподілі обов’язків між начальником територіального управління та його заступниками та в посадових інструкціях відповідальних осіб за організацію і виконання заходів з питань запобігання корупційним проявам.

Забезпечується негайне подання інформації до центрального апарату Держгірпромнагляду від територіальних управлінь та державних підприємств, установи, що належать до сфери управління Комітету у разі виявлення чи отримання відомостей про вчинення державними службовцями та працівниками системи протиправних діянь або порушення спеціальних обмежень, встановлених Законами України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією».

Найбільша увага в Комітеті приділяється дотриманню посадовими особами Держгірпромнагляду вимог нормативно-правових актів, якими визначено порядок організації та здійснення державного нагляду за суб’єктами господарської діяльності, порядок розслідування нещасних випадків і аварій на виробництві, а також контролю за організацією та об’єктивністю проведення службових розслідувань діяльності працівників системи Держгірпромнагляду.

В територіальних управліннях, згідно з «Методичними рекомендаціями по організації планування, обліку та контролю роботи органів Держгірпромнагляду», проводяться планові щомісячні перевірки державних інспекторів по дотриманню ними норм адміністративного законодавства при притягненні посадових осіб та працівників за порушення в галузі охорони праці, під час здійснення перевірок підприємств установ та організацій, призупинення робіт та об’єктів, накладання адміністративних штрафів.

В системі Держгірпромнагляду визначені посади державних службовців, які працюють у сферах, де існує високий ризик прояву корупції.

На виконання Розпорядження КМУ № 144-р від 18.03.2002 “Про затвердження Концепції ротації кадрів на окремих посадах державних службовців” Комітетом запроваджена періодична ротація та однорівневе переміщення посадових осіб, періодичний перерозподіл піднаглядових підприємств, установ, організацій та об’єктів між державними інспекторами.

13. Результативність та ефективність публічного адміністрування

Документи, що регулюють процес публічного управління, містять положення не тільки про повноваження органів та посадових осіб, а й про їхні обов'язки. Створені колективом органи і виділені їм посадові особи саме для того й освічені, щоб виконувати публічні обов'язки в ім'я колективу.

Факт управлінського значення (певного роду подія, стан, дія), з чим пов'язане виникнення управлінських відносин, приведення в дію влади публічного колективу, повинен мати відношення до інтересів даного колективу. Якщо цей факт йому байдужий, нейтральний, управлінську дію з приводу факту вжито не буде. Наприклад, для уряду не має значення, з'явився міністр на засідання в синьому, чорному або коричневому костюмі, але якщо він запізнився на засідання колегії уряду, може бути зроблено управлінську дію: прем'єр-міністру можуть зробити зауваження. Для президії засідання громадської організації не має значення, сидить Іванов в залі в правому або лівому ряду, але якщо він розмовляє чи інакше заважає веденню зборів, йому буде зроблено зауваження.

Особливе значення для управління мають факти не персонального, а колективного характеру. Масові заворушення можуть спричинити введення надзвичайного стану з особливим режимом управління (наприклад, забороняються зборів на відкритому повітрі, вводиться особистий огляд громадян і т.д.), у разі великої пожежі в тайзі приводять в рух багато управлінські механізми: відселення мешканців з небезпечних місць, залучення їх до гасіння пожежі, оголошення надзвичайної ситуації, діяльність особливих загонів з гасіння пожежі і т.д. Стихійне повінь, що охопила велику територію (наприклад в 2002 р. на півдні Росії), - найважливіший факт, іноді тягне за собою терміновий перегляд державного бюджету з тим, щоб виділити необхідні кошти опинилися в біді людям, і т.д. Дія в управлінському процесі має неоднаковий характер: суб'єкт впливає, об'єкт реагує. Дії суб'єкта можуть бути самими різними: наказ, побажання, озброєні і мирні акції і т.д. Реакція об'єкта варіюється від прямого непокори (заколот) до готовності негайно і точно (іноді навіть із зайвою послужливістю) виконати всі побажання суб'єкта.

Діяльність з управління, застосування різних його засобів утворюють управлінський процес. Він починається з надходження ззовні інформації в рецептори (до органів публічного колективу, посадовим особам). Вони сприймають інформацію, відбирають, відстежують і частково оцінюють її. На цій основі регулюючі органи роблять остаточну оцінку інформації, приймають рішення і видають управлінські команди, які підтримують стабільність публічного колективу або, навпаки, змінюють його.

Управлінський процес має певну мету, намічену вольовим шляхом суб'єктом (органом, посадовою особою і т.д.). Мета реалізується, якщо досягнуто заздалегідь намічений результат. Якщо результату немає або отриманий інший результат (зокрема, протилежний), управлінський процес не відбувся, відбувся із зворотним знаком (з мінусом при протилежному результаті) або відбувся частково.

На якому етапі в управлінському процесі можуть виникнути збої? Вони з'являються в результаті надходження невірної інформації, неправильного її сприйняття, некваліфікованої оцінки, помилкової мети управління, невірного управлінського рішення, неправильно обраних або поданих команд. Тому на будь-якому етапі управлінського процесу важливий контроль за його розвитком. У державі, в місцевому самоврядуванні, добровільних об'єднаннях існують різні форми контролю та спеціалізовані контрольні органи (судовий контроль, ревізійні комісії та ін.)