15. Публічне адміністрування та економіка

Заданими видання ЦРУ "The World Factbook", економіка України посідає 39 місце серед всіх економік світу за загальним розміром внутрішнього валового продукту (ВВП) - у 2010 р. він складав 305,2 млрд дол. США. Разом із тим, за цим самим показником, розрахованим на душу населення, Україна, у цьому самому дослідженні 2010 року, посіла 133 місце серед 227 економік світу (з показником 6700 дол. США). ВВП зріс порівняно з попереднім роком на 4,3%, а подушний ВВП склав 6,7 тис. дол. США (в 2007 р. - 7,1 тис. дол. США). За рівнем видатків на ведення домашнього господарства Україна посідає останнє місце серед країн Східної Європи.

Сучасна українська економічна політика спрямовується на створення сприятливих умов для розвитку науки, заохочення до провадження інноваційної діяльності, сприяння технологічній модернізації та забезпеченню конкурентоспроможності промислового та аграрного комплексу і формування потужного національного капіталу, впровадження європейських стандартів регулювання економічних відносин. Ці заходи сприяють подальшій побудові інноваційної моделі національної економіки здійснюються за безпосередньої участі публічної адміністрації.

16. Найважливіші функції публічного адміністрування у сфері економіки

Вся різнопланова робота менеджера може бути пов'язана з трьома функціями, складовими замкнутий цикл менеджменту: підготовка і прийняття управлінського рішення, його здійснення і контроль, що включає пінку наслідків рішення. Сказане не означає, що ці функції обов'язково виконуються в такій послідовності. Навпаки в процесі вирішення виникають нові завдання, а контроль (у формі обліку, оцінки і т.д.) може бути присутнім на будь-якій стадії.

Кожна з названих функцій може бути розділена на ряд складових. Підготовка і прийняття управлінського рішення (наприклад, відкривати чи ні нову спеціальність в державному вузі з підготовки фахівців у сфері муніципального управління) складаються з трьох головних складових: оцінка ситуації, прогнозування і планування. Спочатку оцінюється ситуація в країні, з'ясовуються потреби у фахівцях вищої кваліфікації з муніципального управління.

Потім складається прогноз на майбутнє. Прогноз має імовірнісний характер, але якщо він виконаний якісно, ​​то стає основою для планування.

На основі прогнозу створюються конкретні плани підготовки з урахуванням більш дробової спеціалізації (наприклад, по різних галузях муніципального управління). Нові плани з уточненими показниками складаються поетапно.

Планування завершується прийняттям конкретного рішення (проміжні рішення приймаються на всіх етапах до цього). Рішення - це вибір певного способу дій. При цьому важливо вибрати оптимальний варіант. У сфері державного та муніципального менеджменту рішення оформляється актами, які мають владне значення і особливу юридичну форму (наказу або розпорядження органів виконавчої влади).

Процес прийняття рішення розпадається на три частини: відсікання небажаних варіантів, вибір раціональних варіантів з можливих, вибір з числа раціональних найкращого рішення, тобто такого, який забезпечує найбільш ефективне досягнення мети в конкретних умовах.

Процес ухвалення рішення починається з оцінки ситуації, інформації, раніше прийнятих рішень з цього або суміжних питань, їх наслідків і т.д. В результаті оцінки менеджер формулює іншого, ступінь її важливості та необхідності її розв'язання.

На наступному етапі керівник повинен встановити обмежувач критерій для прийняття остаточного рішення. Тут особливо важлива неупередженість. Критерії оцінки рішення пов'язані з ви бором варіантів. Тут можуть бути враховані терміни роботи, найменші витрати, та чи інша схема роботи, супутні проблеми, обсяг, можливості публікації і т.д.