Які профілактичні заходи використовують від дії уфв?

З метою профілактики "ультрафіолетового дефіциту" використовують як сонячне випромінювання—інсоляція приміщень, світлоповітряні ванни, солярії, а також і УФ-опромінення штучними джерелами.

Заходи щодо профілактики "Ультрафіолетової недостатності" в Україні закріплені санітарним законодавством. Виробничі приміщення з постійним перебуванням працюючих, в яких відсутнє природне освітлення або його біологічна дія є недостатньою за вимогами санітарних нормативів, мають обладнуватися установкою УФ-випромінювання (з еритемними лампами).

Профілактичні заходи щодо попередження електроофтальмії зводяться до використання світлозахисних окулярів, або щитків при виконанні електрозварювальних і інших робіт.

Для захисту шкіри від УФ-випромінювання використовують захисний одяг, проти-сонячні екрани (тенти, навіси і ін.) спеціальні покривні креми та мазі.

Допустимі величини УФ-опромінення і рівні опромінення, залежно від джерела УФВ, а також нормативи загальної тривалості роботи і інші вимоги закріплені в документах, затверджених МОЗ.

Захисні заходи мають включати засоби щодо відбиття УФ-випромінювання, захисні екрани і 313 шкіри і очей. Захисний одяг має бути з довгими рукавами і капюшоном. Очі захищають спеціальними окулярами, що мають звичайні скельця або з оксидом свинцю.

З метою профілактики використовують раціональну організацію режиму праці й відпочинку, відповідне розташування робочих місць та віддалення їх від потужних виробничих джерел УФВ.

Що таке лазерне випромінювання?

Слова "лазер" - абревіатура, що утворена з початкових букв англійської фрази Light amplification by stimulatcd emission of radiation - посилення світла за рахунок створення стимульованого випромінювання.

Отже, лазер, або оптичний квантовий генератор, - це генератор електромагнітного випромінювання оптичного діапазону, який ґрунтується на використанні примусового (стимульованого) випромінювання.

Лазер як технічний пристрій складається з трьох основних елементів:

активного середовища;

системи накачки;

відповідного резонатора.

Основними технічними характеристиками лазерів є: довжина хвилі (X). мкм;

ширина лінії випромінювання (SX) і

інтенсивність випромінювання лазерів визначається за величиною енергії (WJ або потужності (РJ, Дж або Вт;

тривалість імпульсу (х), с;

частота імпульсів (F), Гц.

Як класифікуються лазери?

Відповідно до "Санітарних норм і правил улаштування класифікації лазерів" покладена ступінь їх небезпечного випромінювання для обслуговуючого персоналу. За цією класифікацією лазери поділяються на 4 класи:

клас І (безпечні) — вихідне випромінювання безпечне для очей;

клас II (малонебезпечні) - небезпечне для очей пряме, дзеркальне відбиття випромінювання;

клас ПІ (середньонебезпечні) - небезпечне для очей пряме, дзеркальне, а також дифузно відбите випромінювання на відстані 10 см від відбиваючої поверхні і для шкіри пряме і дзеркально відбите випромінювання;

клас IV (високонебезпечні) - небезпечне для шкіри дифузно відбите випромінювання на відстані 10 см від відбиваючої поверхні.

Класифікація визначає специфіку впливу випромінювання на орган зору і шкіру. Ведучим критерієм для оцінки ступеня небезпеки лазерного випромінювання прийнята величина потужності (енергії), довжина хвилі, тривалість імпульсу і експозиції опромінення.

Існує класифікація лазерів за фізико-технічними параметрами, при цьому враховується агрегатний стан активної робочої речовини (тверде, рідке, газоподібне), характер генерації (імпульсний, безперервний) спосіб накачки активної речовини (оптичний, електричний, хімічний і т. ін.).

За характером генерації випромінювання, лазери підрозділяються на імпульсні (тривалістю випромінювання 0,25 с) і безперервної дії (тривалість випромінювання понад 0,25 с).