Відображення даних рахунку 62 ''Короткострокові векселі видані'' у фінансовій звітності

Шифр і назва рахунку	Облікові регістри	Форми фінансової звітності
Кредитове сальдо 621 ''Короткострокові векселі, видані в національній валюті'', 622 ''Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті''	Головна книга або відомість 3.4. аналітичного обліку виданих векселів	Ф.1 ''Баланс'' ряд. 520 ''Векселі видані''
Дебетовий оборот рахунків 621 ''Короткострокові векселі, видані в національній валюті'', 622 ''Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті'' в кореспонденції з рахунками 717 ''Доход від списання кредиторської заборгованості'', 746 ''Інші доходи від звичайної діяльності''	Відомості 3.4. або журнал 6	Ф.2 ''Звіт про фінансові результати'' ряд.060 ''Інші операційні доходи'' або 130 ''Інші доходи'' Ф.5 ''Примітки до річної фінансової звітності'' ряд.490 ''Інші операційні доходи і витрати'' або 630 ''Інші доходи і витрати''
Дебетовий оборот рахунку 622 в кореспонденції з рахунками 714 ''Дохід від операційної курсової різниці'', 744 ''Дохід від неопераційної курсової різниці''	Відомості 3.4., журнал 6 ''Облік доходів і результатів діяльності'', аналітичні дані	Ф.2 ''Звіт про фінансові результати'' ряд.060 ''Інші операційні доходи'' або 130 ''Інші доходи'' Ф.5 ''Примітки до річної фінансової звітності'', графа 3 ''Доходи'' ряд.450 ''Операційна курсова різниця '' або 600 ''Неопераційна курсова різниця''
Шифр і назва рахунку	Облікові регістри	Форми фінансової звітності
Кредитовий оборот рахунку 622 в кореспонденції з рахунками 945 ''Втрати від операційної курсової різниці'', 974 ''Втрати від неопераційних курсових різниць''	Журнал 3, журнал 5 або 5А, розділи 2, 3	Ф.2 ''Звіт про фінансові результати'' ряд.060 ''Інші операційні доходи'' або 130 ''Інші доходи'' Ф.5 ''Примітки до річної фінансової звітності'', графа 4 ''Витрати'' ряд.450 ''Операційна курсова різниця '' або 600 ''Неопераційна курсова різниця''

5. "Довгострокові векселі видані"

В процесі обслуговування довгострокових боргів підприємства виникає поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

РОЗДІЛ 4

АУДИТ КРЕДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ"

4.1. Сутність аудиторської діяльності, її призначення і сфера

Правові засади здійснення незалежної аудиторської діяльності в Цкраїні базуються на Законі України ''Про аудиторську діяльність''. Основне завдання цього закону - ''створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника''.

Аудиторська палата України

Організаційна структура незалежного фінансового контролю (аудиту) в Україні представлена на рис. 4.1.1.

САУ

МФУ

ГДПАУ

НБУ

МСтУ

МЮУ

Наукові, навчальні та інші організації

Місцеві осередки САУ

Аудитори

Аудиторські фірми

Регіональні відділення АПУ

МФУ

МСтУ

МЮУ

НБУ

Обласні ДПА

Наукові, навчальні та інші організації

Обласні управління

Рис. 4.1.1. Система незалежного фінансового контролю в Україні

Основним базовим елементом системи незалежного фінансового контролю є сертифіковані аудити, які на підставі ліцензії від свого імені чи від імені аудиторської фірми здійснюють аудиторську діяльність.

Організаційне і методологічне керівництво аудиторською діяльністю в Україні здійснює Аудиторська палата України (АУП). Аудиторська палата України є незалежним самостійним органом, головним завданням якого є:

• сприяння розвитку аудиту в державі;

• вирішення принципових питань аудиторської діяльності в Україні на єдиній методологічній основі;

• сертифікація аудиторів;

• ліцензування на право займатися аудиторською діяльністю.

АПУ діє відповідно до Статуту, має регіональні відділення, повноваження яких визначаються Положенням про регіональні відділення.

АПУ створюється через делегування до її складу п'яти пред­ставників від професійної громадської організації аудиторів Украї­ни, Спілки аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів, Головної державної податкової адмініст­рації, Міністерства статистики, Національного банку, Міністер­ства юстиції та окремих фахівців від навчальних, наукових та інших організацій.

Крім цього, з метою захисту своїх інтересів аудитори України об'єднані у професійну громадську організацію - Спілку аудиторів України, яка діє на місцях через свої осередки за наявності у них не менше п'яти аудиторів.

Згідно із ст. З Закону України "Про аудиторську діяльність", поняття "аудиторська діяльність" містить у собі організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторсь­ких перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ним експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналі­зу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

Аудит - це незалежна перевірка публічної бухгалтерської звітності, об­ліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою визна­чення достовірності звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Метою аудиту фінансової звітності є висвітлення аудито­ром висновку про те, чи відповідає фінансова звітність в усіх сут­тєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготов­ки і подання фінансових звітів. За результатами аудиту складаєть­ся аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб'єк­та господарювання. Отже, метою проведення аудиту є складання аудиторського висновку про фінансовий стан суб'єкта, що перевіряється.

Основні завдання аудиту - збирання та обробка до­стовірної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єкта господарювання та формування на цій основі аудитор­ських висновків.

Необхідність проведення аудиту зумовлюється потребою кори­стувачів інформації про реальний фінансовий стан суб'єкта го­сподарювання. Треба також зазначити, що користувачі цієї інформації мають право згідно із ст. 9 Закону України "Про аудиторську діяльність" виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, визначати обсяги та напрями аудиторських перевірок у межах повноважень, наданих законодавством, уста­новчими документами або окремими договорами.

Об'єктивність аудиторського висновку є обов'язковою умовою і однією із основних специфічних рис, що зумовлено незалежніс­тю аудиту і потребами користувачів.

Впевненість у достовірності й повноті інформації, наданої ауди­тором користувачам, не є абсолютною. Аудит дає лише приблиз­ний, хоча досить високий, ступінь цієї впевненості.

Аудиторський висновок не може бути свідченням абсолютної точності іншої інформації та гарантією її правильності, він може тільки підтверджувати достовірність інформації. Аудит - це про­цес зменшення рівня інформаційного ризику для користувачів фінансових звітів. Аудитор не затверджує звітів суб'єктів господарювання і не відповідає за саму звітність. Відповідальність за фінансову звітність покла­дено на керівників господарюючого суб'єкта, що перевіряється. Аудит не звільняє керівництво суб'єкта від відповідальності.

Предмет аудиту - стан економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що перебуває в сфері аудиторської оцінки. Як видно з цього формулювання, пред­мет аудиту має багато спільного з предме­том ревізії та економічного аналізу.

Метод аудиторської діяльності ґрунтується на основних поло­женнях діалектичного методу пізнання та законах політичної еко­номії. Економічні процеси, які виникають і здійснюються на підприємствах, становлять певне ціле, узагальнене, без відмінно­стей між окремими частинами та властивостями.

Об'єкт аудиторської діяльності - це взаємопов'язані еко­номічні, організаційні, інформаційні, технологічні та інші сторо­ни функціонування системи, що вивчається, стан якої може бути оцінений кількісно й якісно. Об'єкти аудиту можуть бути різни­ми за складом та структурою, відношенням до різних сфер діяль­ності, іншими характеристиками.

Класифікація об'єктів аудиторської діяльності:

1. Вид об'єктів аудиту: активи, господарські процеси, пасиви, результати діяльності, форми управління, методи управління, функції управління.

2. Складність об'єктів: складні, прості.

3. Відношення об'єктів до сфери діяльності: виробництво основне, допоміжне і обслуговуюче; матеріально-технічне постачання та збут; підготовка виробництва; управління.

4. Зв'язок об'єктів у часі: минулий, теперішній, майбутній.

5. Характер оцінки стану об'єктів: якісні, кількісні; лише кількісні; тільки якісні.

6. Термін перебування об'єктів у полі діяльності аудиту: постійне, періодична аудиторська оцінка, разова аудиторська оцінка.

7. Відношення об'єктів до різних видів аудиту: внутрішній, зовнішній.

За формою й метою здійснення аудиту розрізняють внутрішній і зовнішній аудит. Основна відмінність між ними полягає в тому, що внутрішній аудит провадиться всередині самої організації за вимогою та з ініціативи її керівництва аудитором, який пра­цює в самій організації. Тому в виконанні своїх функцій він тією чи іншою мірою є залежним від керівництва підприємства. Вну­трішній аудит можна розглядати як невід'ємну частину загальної системи контролю, який відповідно до міжнародного нормативу "Використання результатів роботи внутрішнього аудиту" здійсню­ється за такими напрямами (функціями):

• аналіз системи обліку та внутрішнього контролю;

• вивчення бухгалтерської (фінансової) та оперативної інфор­мації (за окремими статтями та ін.);

• вивчення економічної ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання;

• аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;

• оцінка якості інформації;

• розробка проектів управлінських рішень;

• проведення стратегічного (перспективного) аналізу;

• розробка фінансових прогнозів.

Метою та завданням зовнішнього аудиту є оцінка і підтверджен­ня достовірності фінансової звітності підприємства. У процесі ауди­торської перевірки зовнішній аудит, звичайно, входить до системи внутрішнього аудиту і дуже подібний до прийомів й методів, які за­стосовують внутрішні аудитори, та до їх оцінок. При цьому зовнішні аудитори не обмежуються питаннями підтвердження фінансової звітності, а оцінюють діяльність усіх систем підприємства.

Зовнішній аудит може бути добровільним (ініціативним), коли він провадиться з ініціативи зацікавленої сторони, та обов'язковим, коли передбачений законом. Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність'' проведення аудиту є обов'язковим для:

• перевірки фінансового стану засновників комерційних бан­ ків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних това­ риств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

• емітентів цінних паперів;

• державних підприємств у разі здавання в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змін форм власності;

• порушення питання про визнання неплатоспроможності або банкрутства.

Обов'язковий аудит може бути організований також за рішен­ням суду або слідчих органів.

До методологічних принципів належать:

• планування аудиту;

• обґрунтованість оцінки значущості аудиторських свідчень, а також системи внутрішнього контролю;

• визначення критеріїв суттєвості та достовірності;

• дотримання методики та техніки аудиту, оцінки ризиків та аналіз інформації та формування висновків;

• відповідальність за результати аудиту;

• повне інформування клієнта.

Нормативи використовуються аудиторами залежно від обсягу операцій клієнта та наявності у нього системи внутрішнього кон­тролю, служби внутрішнього аудиту або системи електронної об­робки даних.

Кодекс професійної етики аудиторів України передбачає прави­ла надання аудиторських послуг та фундаментальні принципи етики аудитора (неупередженість; чесність; об'єктивність; професійна незалежність, конфіденційність, поведінка, норми). Вони є обов'язковими для виконання всіма аудитора­ми при наданні ними аудиторських послуг. Аудитор завжди має бути вільним від будь-якої зацікавленості, несумісної з чесністю, об'єктивністю та незалежністю. Кожен аудитор, що отримав сертифікат аудитора України, виголошує і підписує клятву.