102

РОЗДІЛ 1

ХАРАКТЕРИСТИКА ОБꞌЄКТУ І ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Загальна характеристика підприємства ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

Iсторiя народження i розвитку Криворiзького металургiйного комбiнату "Криворiжсталь" - це iсторiя поетапного будiвництва, введення в експлуатацiю й освоєння надпотужних доменних печей, сталеплавильних агрегатiв, прокатних станiв, розробки i створення унiкальних технiчних засобiв i технологiчних процесiв, що не втрачають свого значення через багато рокiв i десятилiть.

16 червня 1931р. - головою ВРНГ Г.К. Орджонiкiдзе пiдписується наказ про будiвництво Криворiзького металургiйного заводу.

7 листопада 1931р. - закладенi першi кубометри бетону у фундамент першого промислового об'єкта - доменної печi № 1.

3 серпня 1934р. - задута перша доменна пiч ("Комсомолка") з комплексом енергетичного i ремонтно-допомiжного господарства.

4 серпня 1934р. - виданий перший чавун на доменнiй печi "Комсомолка". Цей день прийнято вважати датою народження "Криворiжсталi".

Травень 1935р. - задута доменна пiч № 2. Сiчень 1936р. - отримано перший криворiзький кокс.

Березень 1939р. - задута доменна пiч № 3. Серпень 1939р. - iз введенням в експлуатацiю бесемерiвського цеху виплавленi першi тонни криворiзької сталi.

У 1941р. повинно було завершитися будiвництво найпотужнiшого на той перiод блюмiнга - виконувалось випробування окремих механiзмiв цього стану. У серпнi 1941р. обладнання пiдприємства було частково демонтовано й евакуйоване до м. Нижнiй Тагiл на Уралi.

Пiслявоєнна iсторiя комбiнату фактично пов'язана з його другим народженням i безперервним зростанням. Перша доменна пiч була вiдновлена в березнi 1949р. У сiчнi 1950р. видала чавун друга доменна пiч, у вереснi 1951р. - третя. Почали виробляти продукцiю аглофабрика, ковальський, ремонтно-механiчний та iншi цехи.

1956р. - введенний в експлуатацiю первiсток прокатного передiлу на пiдприємствi - безперервний дрiбносортовий стан "250-1", устаткування якого, як й iнших 9 прокатних станiв, було виготовлено i поставлено фiрмою СКЕТ з Нiмеччини.

1957р.- введення в експлуатацiю дротового стану "250-1" i спадкоємця довоєнного бесемерiвського цеху - киснево-конвертерного цеху № 1.

1957р.- введення в експлуатацiю доменної печi № 4 i цеху "Блюмiнг-1" у складi блюмiнга "1150" з вiддiленням нагрiвальних колодязiв i безперервно-заготiвельним станом "730/500".

1958р. - зданий в експлуатацiю Новокриворiзький ГЗК, що пiзнiше увiйшов до складу "Криворiжсталi".

1958р. - введений в експлуатацiю безперервний дрiбносортовий стан "250-2".

1959 р. - прийнятi в роботу доменна пiч №5 корисним об'ємом 2000 куб. метрiв i безперервний дротовий стан "250-2".

1961р. - введенi в експлуатацiю доменна пiч №6 корисним об'ємом 2000 куб. метрiв, мартенiвський цех з п'ятьма 650-тонними мартенiвськими печами та безперервний дрiбносортовий стан "250-3".

1962р. - отриманий перший чавун на доменнiй печi №7 корисним об'ємом 2000 куб. метрiв.

1964р. - почали працювати цех "Блюмiнг-2" у складi блюмiнга "1300" з вiддiленням нагрiвальних колодязiв i безперервно-заготiвельним станом "900/700/500", а також безперервний штрипсовий стан "300".

1966р. - прийнятi в експлуатацiю безперервнi дрiбносортовi стани "250-4" i "250-5".

1967р. - задута доменна пiч №8 корисним об'ємом 2700 куб. метрiв. 1970р.- прийнятий в експлуатацiю безперервний дротовий стан"250-3".

1971р. - введений у роботу комплекс киснево-конвертерного цеху № 2.

1973р. - прийнятi в експлуатацiю двохванний сталеплавильний агрегат №1 у мартенiвському цеху (замiсть мартенiвської печi №1), а також цех "Блюмiнг-3" у складi блюмiнга "1150" з вiддiленням нагрiвальних колодязiв i безперервно-заготiвельним станом "850/700/500".

1974р. - задута доменна пiч №9 корисним об'ємом 5000 куб. метрiв. 1977р. - введенi в експлуатацiю двохванний сталеплавильний агрегат № 6 у мартенiвському цеху i комплекс безперервного дрiбносортового стану "250-6".

1983р. - завод отримав статус комбiнату. 1996 р. - постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 04.10.1996р. № 1213 "Про створення Криворiзького державного гiрничо-металургiйного комбiнату "Криворiжсталь" прийнято рiшення про створення єдиного виробничо-технологiчного комплексу з повним металургiйним циклом на базi Криворiзького державного металургiйного комбiнату, Новокриворiзького державного гiрничо-збагачувального комбiнату та орендного пiдприємства "Криворiзький коксохiмiчний завод".

1996р. - пiсля реконструкцiї введений в експлуатацiю дротовий стан "150-1" у СПЦ №1, який виробляє катанку, що вiдповiдає вимогам мiжнародних стандартiв.

1997р. - введений в експлуатацiю дрiбносортово-дротовий стан "МП-250/150" у прокатному цеху № 3.

1999 г. - Закiнчено шефмонтаж дротового стану МПС-250-6, на якому було установлено обладнання фiрми "SKET".

2001 р. - наказом Державного комiтету промислової полiтики України вiд 19.04.2001р. №165 прийнято рiшення про передачу частини основних фондiв державного пiдприємства "Рудоуправлiння iменi Кiрова" Криворiзькому державному гiрничо-металургiйному комбiнату "Криворiжсталь" з метою створення на його базi шахтоуправлiння з пiдземного видобутку руди на правах структурного пiдроздiлу комбiнату.

2004р. - згiдно iз наказом Мiнiстерства промислової полiтики України вiд 07.04.2004 р. №166 "Про створення ВАТ "Криворiжсталь" створене вiдкрите акцiонерне товариство "Криворiзький гiрничо-металургiйний комбiнат "Криворiжсталь" шляхом перетворення Криворiзького державного гiрничо-металургiйного комбiнату "Криворiжсталь". Вiдповiдно до рiшення загальних зборiв акцiонерiв вiд 12 сiчня 2006 року найменування вiдкритого акцiонерного товариства "Криворiзький гiрничо-металургiйний комбiнат "Криворiжсталь" змiнено на вiдкрите акцiонерне товариство "Мiттал Стiл Кривий Рiг". Вiдповiдно до рiшення загальних зборiв акцiонерiв вiд 14 червня 2007 року найменування вiдкритого акцiонерного товариства "Мiттал Стiл Кривий Рiг" змiнено на вiдкрите акцiонерне товариство "АрселорМiттал Кривий Рiг". Вiдповiдно до рiшення загальних зборiв акцiонерiв вiд 21 квiтня 2011 року найменування Вiдкритого акцiонерного товариства "АрселорМiттал Кривий Рiг" змiнено на Публiчне акцiонерне товариство "АрселорМiттал Кривий Рiг".

Вищим органом товариства є загальні збори акціонерів. Наглядова рада є органом товариства, що здійснює захист прав акціонерів, і в межах компетенції, визначеної статутом та чинним законодавстом, котролює та регулює діяльність генерального директора. Одноосібним Виконавчим органом Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є Генеральний директор. Генеральний директор одноосібно, на свій розсуд та під власну відповідальність ухвалює всі рішення щодо питань, які складають його компетенцію, є підзвітним Загальним зборам і Наглядовій раді, організовує виконання їх рішень.

Зміни в організаційній структурі у відповідності з попереднім звітним періодом:

1. З метою забезпечення централізованого керівництва роботами із зважування вантажів підприємства з 12.01.2012 здійснено перепідпорядкування вагової служби з служби автоматизації технологічних процесів у вантажну службу транспортного департаменту.

2. У зв’язку з перерозподілом функцій та завдань між підрозділами, поетапно здійснено трансформацію служби постачання.

3. З метою підвищення ефективності організації складського господарства з 01.02.2012 здійснено централізацію вказаної функції шляхом створення за рахунок чисельності цеху складського господарства та підготовки виробництва та цеху приймання обладнання - митно-ліцензійного складу напрямку діяльності "складське господарство і підготовка виробництва".

4. Здійснено поетапне упорядкування організаційної структури департаменту з безпеки, а також перепідпорядкування персоналу економічної безпеки в цей департамент.

5. В рамках програми по впровадженню системи WCM (World Class Manufacturing – технології світового класу) та з метою підвищення ефективності робіт з технічного обслуговування і ремонту (ТОіР) вантажопідйомних кранів цеху Блюмінг № 2, з 07.02.2012 здійснена передача персоналу з вказаного структурного підрозділу на ділянку ТОіР цеху з ремонту металургійного обладнання № 4 ремонтного виробництва. Аналогічна передача персоналу з 05.07.2012 відбулась між Блюмінгом №1 та вказаною раніше ділянкою цеху з ремонту металургійного обладнання № 4 ремонтного виробництва.

6. Здійснено вдосконалення організаційної структури управління адміністрації з фінансів, контроллінгу та інформаційних технологій: з метою забезпечення ефективного здійснення контроллінгу гірничих розробок, обліку запасів і витрат виробництва, оптимізації процесів усередині підрозділу.

7. Для підвищення ефективності процесів здійснено зміну підпорядкованості в структурі внутрішньої логістики, а також введення посади директора з внутрішньої логістики.

8. Для підвищення ефективності оперативного керівництва та забезпечення ефективної роботи виробничих колективів, зменшення організаційних рівнів управління здійснений перегляд організаційної структури управління підрозділів підпорядкованих главі адміністрації з виробництва

9. З метою здійснення перерозподілу функцій та завдань між керівниками та структурними підрозділами здійснено перепідпорядкування управління майнових, корпоративних та земельних відносин, а також менеджера з контролю дотримання корпоративних політик генеральному юрисконсульту.

10. Для реалізації стратегії підприємства в сфері інформаційних технологій та автоматизації технологічних процесів здійснено поділ департаменту з інформаційних технологій та автоматизації на два окремі підрозділи: департамент інформаційних технологій та департамент автоматизації технологічних процесів.

11. Здійснено оптимізацію процесів, перерозподіл функцій і завдань всередині департаменту з персоналу.

12. Для підвищення ефективності організації робіт структурних підрозділів, підпорядкованих голові технічної адміністрації (СТО) здійснені зміни в організаційних структурах управління: центрального інжинірингового управління, технічного управління, департаменту з якості.

13. Для перерозподілу функцій між керівниками та підрозділами підприємства за рахунок чисельності залізничних цехів №1-5 створено управління залізничного транспорту гірничого департаменту.

14. З метою безперебійного та якісного забезпечення автотранспортними перевезеннями здійснено об’єднання автоколон №1 та 6 цеху технологічного автотранспорту.

15. З метою здійснення впровадження планів підприємства з технічного переоснащення та автоматизації технологічних процесів основного виробництва внесені відповідні зміни в організаційну структуру управління департаменту автоматизації технологічних процесів.

16. З метою вдосконалення процесів проведення електротехнічних випробувань та вимірювань, досліджень стану технології збагачення, а також створення єдиної системи забезпечення своєчасного та належного здійснення вимірювальних та випробувальних робіт здійснено створення випробувального центру на базі чисельності гірничого департаменту.

17. Здійснено укрупнення структурних підрозділів транспортного департаменту та централізація функції управління залізничним транспортом.

18. З метою централізації, удосконалення та підвищення ефективності роботи з утримання та ремонту устаткування виробничих цехів підприємства на базі та за рахунок чисельності департаменту капітальних ремонтів і механоремонтного комплексу створено центральний департамент по утриманню та ремонтам.

Основнi ризики в дiяльностi пiдприємства та заходи щодо їх зменшення:

1. Ризик пов’язаний з охороною праці та безпекою.

Заходи: програма "Прагнення до нуля нещасних випадків"; досягнення 3-го рівня Стандартів АрселорМіттал по запобіганню смертельних нещасних випадків; інвестиції в охорону праці та безпеку; проведення тренінгів та атестацій робітників.

2. Ринковий ризик.

Заходи: фокус на ключових ринках: збільшення долі ринку; збереження долі внутрішнього ринку; покращення ассортименту продукції; управління відносинами з покупцями.

3. Ризик пов’язаний з податками та ліквідністю.

Заходи: активна піар кампанія і лобіювання за допомогою міжнародних фінансових установ; оптимізація робочого капіталу; страхування торгових кредитів.

4. Ризик логістики.

Заходи: встановлення і підтримка контактів з Укрзалізницею; зменшення сходів рухомого складу / зниження простоїв вагонів / забезпечення запланованого обороту вагонів; підтримка з боку АрселорМіттал Транс; капітальні і поточні інвестиції в інфраструктуру логістики.

5. Ризик виробничої стабільності і подорожчання собівартості.

Заходи: управління ризиками основних засобів; оптимізація ремонтів і технічного обслуговування; впровадження технологій світового класу; розробка стандартних виробничих процедур; впровадження програм по зниженню собівартості;

6. Екологічний ризик.

Заходи: безперервний моніторинг викидів; реконструкція газоочісних установок (КХП, Прокат 3); контроль за утилізацією відходів;

7. Ризик постачання.

Заходи: підтримка резервних запасів; автоматична система закупівлі (резервування, вибір нового постачальника, управління постачальниками); впровадження умов глобальних контрактів; закріплення групи з управління і обліку запасів за центральним складом.

8. Юридичний ризик, ризик зовнішньої корупції та витіку інформації.

Заходи: створення відділу з мониторинга контрактів; моніторинг забалансових зобов’язань; провадження програми "Комплаєнс"; фінансові та антикорупційні розслідування; тренінги з ділової етики, боротьби з корупцією та витіком інформації.

9. Ризик управління персоналом.

Заходи: програми з розвитку талантів / програми ротацій; додаткові програми добровільного звільнення; впровадження підходу до виробництва заснованого на технологіях світового класу; впровадження нових показників оцінки роботи.

10. Політичний ризик.

Заходи: встановлення зв’язків з громадскістю / встановлення відносин з органами державної влади на національному та регіональному рівні; виконання умов договору купівлі-продажу та інших зобов’язань.

Основна продукція, що випускає Товариство: прокат арматурний гладкого та періодичного профілю; катанка з вуглецевої сталi; катанка з низьковуглецевої i легованої сталi для виготовлення зварювального дроту; катанка сталева канатна; прокат сортовий гарячекатаний з вуглецевих та легованих марок сталi; прокат штабовий; кутики сталеві; заготовка гарячекатана з вуглецевої сталi; заготовка безперервнолита.

Планується у 2013 році наступний "портфель" замовлень: арматура – 3114 тис. тонн; катанка – 187 тис. тонн; сорт – 337 тис. тонн; заготiвка – 1062 тис. тонн. Що стосується рiвня впровадження нових технологій та нових товарiв, то планується освоїти великий спектр марок сталi у новому вiддiленнi БРС конверторного цеху - на установці пiч-ковш, та розлити їх на безперервно - ливарній машині з подальшім перекатом на дрібносортно–дротовому, та дротовому станах. Залежнiсть збуту продукцiї вiд сезонних коливань: у 2012р ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було реалізовано 5 477,12 тис мт металопродукції. Збут продукції здійснювався щомісячно, але з незначними коливаннями. Коливання у збуті продукції були, перш за все, сезонними.

Згладжувати перепади сезонного характеру продажів, фахівцям службі маркетингу та збуту вдається за рахунок змінення ціни (зростання на вершині ділової активності та зниження, коли активність на нулі), диверсифікації ринків збуту, пропозиції гнучкої системи знижок та надбавок. У порівнянні першого півріччя до другого 2012р, реалізація на експорт була з помітними відхиленнями. У першому півріччі було відвантажено на експорт 2 260 тис мт металопродукції (що складає 47,78% від річної реалізації), а у другому півріччі відбулося незначне зростання – 2 469 тис мт (52,22% від всього експорту). Якщо порівнювати обсяги реалізації металопродукції з попереднім звітним 2011р, то спостерігається тенденція до зросту: у І півріччі 2012р - на 17,77%; у ІІ півріччі – на 17,17%. Всього у 2012р було реалізовано на експорт на 17,45% більше металопродукції, ніж у 2011р. Відхилення у експортних поставках зумовлені, перш за все, частими змінами кон’юнктури світового ринку, які, в свою чергу, залежать від попиту у будівельні сезони та від платежеспроможності замовників.

Основнi ринки збуту та основнi клiєнти: у 2012р ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" здійснив відвантаження металопродукції за межі України до 51 країни світу. Ринками збуту традиційно є регіони Близького Сходу, Росії та країни СНД. ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" зацікавлене у розширенні ринків збуту своєї продукції.

Для виробництва продукції ПАТ "АрселорМiттал Кривий Рiг" використовуються такi основнi види сировини:

1. Залiзорудна сировина - забезпечується за рахунок власного виробництва сирої руди, концентрату та агломерату. В 2012 у зв’язку із зниженням обсягів виробництва власної аглоруди , було закуплено додатково 110тис. Тн аглоруди у сторонніх виробників.

2. Вапняк звичайний i доломiтизований - постачальниками є Балаклавське рудоуправлiння, Докучаєвський флюсодоломiтний комбiнат, Євпаторiйський завод будматерiалiв, АрселорМіттал Берислав.

3. Вугiльний концентрат - використовується для виробництва коксу. Постачальниками є українськi виробники, а також в умовах дефiциту якісного українського коксiвного вугiлля використовується вугiльний концентрат з Росiї, Казахстану та США. Кокс - забезпечується постачальниками, що входять в групу АрселорМіттал, а також за рахунок українських виробників.

4. Брухт чорних металiв - забезпечується постачанням вiд українських заготівельників. В даний час на ринку iснує дефiцит брухту чорних металiв. Це пов'язано зi зниженням його заготiвлi, а також вивозом за межi України. Протягом 2012 року вiдбувся рiст (зниження) цiн на сировиннi ресурси.

За підсумками 2012 року виробництво основних видів продукції склало: чавуну 5,6 млн. тон (збільшення до 2011 року 14,6%; збільшення до 2010 року 5,5%); сталі 6,4 млн. тон (збільшення до 2011 року 12,6%; збільшення до 2010 року 4,7%); товарного прокату 5,4 млн. тон. Виробництво товарної продукції в діючих цінах за 2012 рік склало 28639,2 млн.грн., що менше рівня 2011 року на 374,0 млн.грн. або на 1,3% і більше рівня 2010 року на 5759,7 млн.грн. (або на 25,1%).

2. Поняття кредиторської заборгованості на підприємстві

Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є стабільність (стійкість). На неї впливають різні причини – як внутрішні, так і зовнішні: виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит, міцне становище підприємства на ринку, високий рівень матеріально – технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій, налагодженість економічних зв’язків із партнерами, ритмічність кругообігу засобів, ефективність господарських і фінансових операцій, незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. Таке розмаїття причин, що впливають на діяльність ринкового підприємства, зумовлює різні аспекти його стійкості, зокрема загальний, ціновий, фінансовий, а залежно від факторів, що впливають на неї, - внутрішній і зовнішній аспекти.

Економічна сутність кредиторської заборгованості полягає в тому, що це не тільки частина майна організації, як правило кошти, але і товарно-матеріальні цінності, наприклад у зобов'язаннях по товарному кредиті. Як правова категорія кредиторська заборгованість - особлива частина майна організації, що є предметом обов'язкових правовідносин між організацією і її кредиторами. Організація володіє і користається кредиторською заборгованістю, але вона зобов'язана повернути чи виплатити дану частину майна кредиторам, що мають права вимоги на неї. Дана частина майна суть борги організації, чуже майно, чужі кошти, що знаходяться у володінні організації-боржника.

Поняттям кредиторської заборгованості охоплюються боргові зобов'язання організації-дебітора, що мають різне походження, а отже, різні юридичну природу і правовий режим, що, власне кажучи, обумовлює практичну необхідність використання погодженого на рівні закону понятійного апарата. Оскільки кредиторська заборгованість служить одним із джерел засобів, що знаходяться в розпорядженні організації-дебітора, неї показують у пасиві балансу. Облік кредиторської заборгованості ведеться, природно, по кожнім кредиторі окремо ("розрахунки з кредиторами" чи просто "кредитори"), а в узагальнюючих показниках відбивають загальну суму кредиторської заборгованості і дають її, розбиваючи на вісьмох груп.

Кредиторська заборгованість – це фінансові зобов'язання одного суб'єкта над іншими, котрі він зобов'язаний виконати. Поняття, протилежне поняттю кредиторської заборгованості – дебіторська заборгованість.

Кредиторська заборгованість може бути над іншими організаціями, підприємствами чи приватними особами, до бюджету, перед персоналом, і навіть за отриманими кредитів і допомог. Найпоширеніша форма кредиторської заборгованості – зобов'язання перед постачальниками товарів та послуг.

Кредиторська заборгованість зникає і під час зобов'язань з її погашення або за її списання у разі незатребуваності.

Кредиторська заборгованість виникає за такими обов'язками:

• зобов'язання оплатити постачальникам і підрядчикам вартість отримані від них же в власність товарів, прийнятих робіт, наданих послуг;

• зобов'язання оплатити комерційний вексель;

• зобов'язання сплатити гроші, передати майно, виконати роботи, надати послуги дочірнім або залежним товариствам;

• зобов'язання передати майно, виконати роботи іншою юридичною і фізичних осіб має значення отриманого авансу або передоплати;

• зобов'язання виробляти оплату праці працівникам згідно з укладеними колективному і індивідуальним трудовим договорами;

• зобов'язання виплачувати внесок у соціальні позабюджетні фонди;

• зобов'язання сплачувати податки та інші платежі до бюджету;

• зобов'язання перед іншими кредиторами.

Крім заздалегідь обумовленого способу погашення кредиторську заборгованість, існують ще кілька, які можна запропоновані кредитору. Один з таких способів – взаєморозрахунок, може бути застосований у разі, якщо в вашого кредитора також є перед вами заборгованість. Другий спосіб погашення кредиторської заборгованості полягає у переоформленні заборгованості, наприклад, в забезпечений запорукою кредит. Третій спосіб – поступка кредитору прав власності на кошти чи поступка акцій компанії. І, нарешті, найвигідніший для кредитора спосіб погашення кредиторської заборгованості - отримання від боржника векселів, суми й відсотки з яких мають бути виплачено відповідно до нової домовленості.

У кризових умовах господарювання для багатьох підприємств важливою проблемою економічного розвитку є нестача оборотного капіталу, яка супроводжується низьким рівнем його використання. Важливим джерелом формування активів суб’єктів господарювання виступають позики. Проте слід зазначити, що банківські кредити є не завжди виправданими, тому підприємству, насамперед, потрібно об’єктивно оцінити потребу в них. Тому

дослідження кредиторської заборгованості як важливого чинника підвищення ефективності функціонування підприємства та забезпечення її погашення набуває особливої актуальності.

У разі розширення діяльності необхідно залучати додаткові кошти. Одним із варіантів їх залучення є позика.

У процесі діяльності підприємства за тих чи інших умов у нього виникають зобов’язання, які воно має виконати в установлені строки. Для забезпечення їх виплати та ефективних напрямів використання необхідно здійснювати контроль за своєчасністю платежів та правильністю обліку.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди [3].

Зобов'язання визнають, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його суму зараховують до складу доходу звітного періоду [3]. Унаслідок отримання кредитів, які є видом зобов'язань, виникає кредиторська заборгованість.

Кредиторська заборгованість – це тимчасово залучені суб’єктом у власне користування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі [4].

Основними видами кредиторської заборгованості, яка є об’єктом обліку на підприємстві, є заборгованість за розрахунками:

• з постачальниками за отриману сировину і матеріали, товари, продукцію;

• з підрядниками за отримані роботи та надані послуги;

• зі спірних питань між суб’єктами господарської діяльності, що не вирішені арбітражем;

• з іншими фінансово-кредитними установами;

• з оплати праці;

• за відрахуваннями до позабюджетних фондів соціального, медичного та пенсійного страхування;

• щодо перерахування податків до бюджетів різних рівнів;

• щодо перерахування внесків на страхування майна підприємства;

• щодо перерахування внесків на особисте страхування персоналу;

• із покупцями за отриманими авансами передплатами;

• з виплати дивідендів;

• з дочірніми підприємствами тощо.

Кредиторська заборгованість підприємства перед фінансово-кредитними установами виникає у формі кредиту. Кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Позика – це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов’язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ"

2.1. Загальна діагностика економічного стану підприємства

Таблиця 2.1.1.

Аналіз майнового положення

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення
				+, -		%
1.Коефіцієнт зносу.	0,77	0,76	- 0,30	-1,07	-138,96
2.Коефіцієнт придатності.	0,23	0,24	1,30	+1,07	+465,21
3.Коефіцієнт вибуття.	- 0,15	0,076	- 0,044	+0,106	-70,66

Аналіз таблиці 2.1.1. показує, що за аналізований період коефіцієнт зносу основних фондів зменшився з 0,77 до – 0,30, тобто на 138,96 %. Така динаміка даного показника є позитивною, і це свідчить, що кошти були вкладенні в оновлення виробничих потужностей. Зміни спостерігаються в величині коефіцієнту вибуття, який за даний рік склав - 0,106 це свідчить про те що протягом даного періоду основні засоби оновились на 70,66 %.

В результаті такої динаміки спостерігається збільшення коефіцієнта придатності з 0,23 до 1,30.

Отже, виходячи з аналізу таблиці 2.1.1., можна сказати, що ситуація з майновим положенням на даному підприємстві за аналізований період є позитивною.

Таблиця 2.1.2.

Аналіз ділової активності підприємства ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення
				+,-	%
1. Коефіцієнт оборотності оборотних активів.	2,55	2,96	3,28	+0,73	+28,63
2. Період 1 обороту оборотних активів.	144	124	112	-32	-22,22
3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.	4,42	5,12	5,4	+0,98	+22,17
4. Період 1 обороту дебіторської заборгованості.	83	72	68	-15	-18,07
5. Коефіцієнт оборотності запасів.	6,08	5,89	9,16	+3,08	+50,65
6. Період 1 обороту запасів.	60	62	40	-20	-33,33
7.Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.	5,41	5,14	7,73	+2,32	+42,88
8.Період 1 обороту кредиторської заборгованості.	68	71	48	-20	-29,41
9. Тривалість операційного циклу.	143	134	108	-35	-24,47
10. Тривалість фінансового циклу.	75	63	60	-15	-20

В ході проведеного аналізу можна побачити, що за три роки коефіцієнт оборотності оборотних активів на підприємстві зріс з 2,55 до 3,28. При цьому тривалість 1 обороту зменшилась на 22,22 %.

Коефіцієнт оборота дебіторської заборгованості та оборотності кредиторської заборгованості значно зріс на 22,17 % і 42,88 %, що призводить до спаду періоду.

Коефіцієнт оборотності запасів збільшився, якщо порівнювати 2010 р. та 2012р. на 50,65 %, а якщо порівняти 2010 р. та 2011 р., то цей коефіцієнт зменшився на 3,12 %. При цьому період обороту запасів в першому випадку спостерігається значний спад з 60 до 40 днів, а в другому – підвищується з 60 до 62 днів.

Операційний та фінансовий цикл за три роки зменшились на 24,47 % та 20 %.

Таблиця 2.1.3.