1.6 Тенденція підвищення ефективності виробництва

• Інтенсифікація процесів

Під інтенсифікацією звичайно розуміють скорочення часу технологічної операції. Засоби інтенсифікації залежать від відомих теоретичних уявлень про основні методи, які використовують у технології.

Основними засобами інтенсифікації є:

– збільшення рушійної сили процесу: різниці тисків, напруги, температур тощо;

– збільшення (оновлення) поверхні контакту фаз;

– збільшення кінетичних параметрів.

• Підвищення продуктивності технологічних комплексів (ТК)

Цей принцип вимагає досягнення максимальної величини продукції з одиниці об’єму або поверхні апарата чи машини, з одиниці довжини робочих органів, тобто найкраще використання робочого простору устаткування. При розробці технологічних комплектів з автоматичним керуванням перед системами керування ставлять вимоги щодо можливості одержання інформації про функціонування підсистем у реальному часі.

• Раціоналізація засобів технологічного оснащення

Удосконалювання конструкцій верстатів характеризується наступними тенденціями: значним ростом встановленої потужності при незначній зміні робочої зони обладнання; підвищенням точності обробки; забезпеченням можливості реалізації нових методів розмірної обробки; зменшенням підготовчо-заключного та допоміжного часу; широким застосуванням систем контролю та діагностики, підвищенням їх надійності, доданням устаткуванню високого ступеня автоматизації.

2.1. Загальна характеристика добувної промисловості

Суттєвим етапом у розвитку видобутку корисних копалин є впровадження металевих інструментів (особливо залізних). З’явилися сокири, клинки, кувалди.

З початком капіталістичних відносин відбувається економічний підйом, який значно впливає на суспільство в цілому та на розвиток гірничої справи зокрема. Це привело до підвищеного попиту на залізо і, відповідно, на залізні руди, деревне та кам’яне вугілля.

Історія гірничої справи – це історія поступового перекладання на машини та прилади функцій людини. Сучасні методи гірничої справи відрізняються від методів, які використовувалися у минулі століття. Але сутність їх однакова – комплекс робіт по відокремленню від масиву гірських порід, їх транспортування, підняття та переробка.

Проблема вичерпності мінеральних ресурсів має три аспекти: фізична межа вичерпності, коли який-небудь мінерал або гірська порода повністю вичерпуються; екологічний – у разі розробки сировини в таких масштабах і темпах, що ставиться під загрозу існування людини, та економічний, який визначається сукупністю технічних, технологічних, соціальних та економічних факторів.

Характер та ступінь використання мінерально-сировинних ресурсів обумо­влені рівнем розвитку гірничодобувної промисловості. В гірничодобувній промисловості сконцентровано 40 % капіталовкладень, біля 30 % – виробничих фондів. Зараз загальна кількість гірської маси, яка переміщується на планеті протягом року, – близько 100­ млрд. т.

2.2. Основні процеси гірничого виробництва

Виділяють 2 головні способи розробки родовищ твердих корисних копалин: підземний та відкритий. Підземним називають спосіб, при якому родовища розробляють за допомогою підземних гірничих виробок; відкритий спосіб – за допомогою відкритих гірничих виробок. Ряд родовищ корисних копалин розробляють комбіновано: верхню частину – відкритим, а нижню – підземним способом. Після розтину родовища та проходження необхідної кількості підготовчих виробок приступають до очисних робіт, безпосередньою метою яких є вилучення корисних копалин з родовищ. Добуті в шахті корисні копалини доставляються із очисного забою на земну поверхню до залізничних бункерів на збагачувальну фабрику. Кінцевим процесом гірничого виробництва є збагачення корисних копалин, яке складається з первинної обробки сировини шляхом механічного розділення на компоненти з виділенням концентратів. Цим досягається приведення добутої сировини у стан, який забезпечує можливість безпосереднього використання або подальшої технологічної переробки.

Відкритий спосіб розробки використовують при видобутку вугілля, руд чорних та кольорових металів, гірничотехнічної сировини та будівельних матеріалів. Порівняно з підземними він забезпечує більш повне вилучення корисних копалин, більш високу продуктивність праці, зазвичай нижчу собівартість видобутку корисних копалин.