36. Органами спеціальної компетенції у сфері управ- ління природокористуванням та охороною довкілля є:

1. Рада міністрів АРК;

2. Державне агентство водних ресурсів України;

3. місцеві державні адміністрації;

4. виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

37. Контроль у галузі охорони навколишнього природ- ного середовища полягає у:

1) забезпеченні додержання вимог законодавства про охо- рону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалеж- но від форм власності і підпорядкування, а також громадянами;

2) створенні системи спостереження за станом природ- них ресурсів;

3. веденні кадастрів природних ресурсів;

4. встановленні екологічних нормативів.

38. Землеустрій відповідно до законодавства України - це:

1. систематизація відомостей щодо кількісного та якіс­ного стану земель;

2. сукупність заходів із порівняльної оцінки якості ґрунтів за їх основними природними властивостями;

3. сукупність соціально-економічних та екологічних захо­дів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональ­ну організацію території адміністративно-територіальних утворень;

4) облік кількості земель.

15

39. Діяльність уповноважених державних органів управління щодо збору, обробки, передачі, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, про- гнозування його змін та розробки науково обґрунтованих ре- комендацій, необхідних для прийняття управлінських рі- шень, — це:

1. екологічний моніторинг;

2. екологічне інформування;

3. облік природних ресурсів;

4. екологічна експертиза.

40. Діяльність уповноважених органів, спрямована на забезпечення доступу до повних і достовірних відомостей про події, явища, предмети, факти, процеси у сфері викори- стання, відновлення природних ресурсів, природних комплек- сів, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки, - це:

1. екологічний моніторинг;

2. екологічне інформування;

3. облік природних ресурсів;

4. екологічна експертиза.

41. Діяльність уповноважених державних органів, формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на між- галузевому екологічному дослідженні, аналізі й оцінці мате- ріалів та об'єктів, реалізація чи дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного се- редовища і стан здоров'я людей, називають:

1. екологічним моніторингом;

2. обліком природних ресурсів;

3. екологічною експертизою;

4. екологічним контролем.

42. Екологічне планування здійснюється шляхом:

1. розробки державних цільових, міждержавних, регіо­нальних, місцевих та інших територіальних екологічних програм;

2. організації екологічних прогнозів у галузі викорис­тання та відтворення природних ресурсів;

3. створення і функціонування географічних, екологіч­них, геологічних та інших інформаційних систем;

4. перевірки, що включає збирання і об'єктивне оці­нювання доказів для встановлення відповідності певних видів діяльності вимогам законодавства України про охорону навко­лишнього природного середовища.