9. Вкажіть, який з названих суб'єктів не може бути суб'єктом екологічних правовідносин на території України:

1. іноземна держава;

2. іноземна юридична особа;

3. іноземна фізична особа;

4. особа без громадянства.

10. До об'єктів екологічного права належать:

1. природні ресурси (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліси, тваринний світ тощо) та здоров'я і життя людей;

2. природні ресурси (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліси, тваринний світ тощо);

3) здоров'я і життя людей;

4) сукупність природних, природно-соціальних умов і процесів, природних ресурсів, ландшафтів, природних і приро- дно-антропогенних комплексів, екосистем, а також життя і здо- ров'я громадян, що підлягають охороні за допомогою норм екологічного законодавства.

11. До інтеграційних природних об'єктів слід віднести:

1. екомережу;

2. навколишнє природне середовище;

3. природні комплекси та ландшафти;

4. природно-соціальні умови та процеси.

12. Не є об'єктами екологічного права:

1. природні ресурси;

2. життя людини;

3) природні території та об'єкти, що підлягають особ- ливій охороні;

4) домашні тварини.

13. Природний об'єкт "земля"розглядається як:

1. просторовий базис розселення і господарської діяль­ності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві;

2. поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом із нею;

3. сукупний природний ресурс поверхні суші як прос­торового базису розселення і господарської діяльності, основ­ний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві;

4. природно-історичне органомінеральне тіло, що утво­рилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства.

14. Ландшафт — це:

1. цілісний природно-територіальний комплекс із гене­тично однорідними, однотиповими природними умовами міс­цевостей, які сформувалися в результаті взаємодії компонентів геологічного середовища, рельєфу, гідрологічного режиму, ґрун­тів і біоценозів;

2. сукупність усіх природних умов, у тому числі й тих, що зазнали змін у процесі виробничо-господарської діяльності, які перебувають у нерозривному зв'язку та утворюють єдину екологічну систему;

3. природний територіальний комплекс, ділянка земної поверхні, обмежена природними рубежами, у межах якої при­родні компоненти (рельєф, ґрунт, рослинність, водойми, клімат, тваринний світ), а також штучні або антропогенні (забудова, дороги, сільгоспугіддя тощо) перебувають у взаємодії і присто­совуванні один до одного;

4. природно-територіальне утворення значної площі, су­цільність якого визначається характерними для нього фітоланд-шафтними, фізико-географічними, адміністративними та інши­ми ознаками, що характеризуються типовими та унікальними природними комплексами, різноманітним рослинним і тварин­ним світом, і яке виконує регіональну екостабілізуючу роль.

5. Завданням законодавства про охорону навколиш- нього природного середовища є:

1. виконання міжнародних зобов'язань;

2. збереження природних ресурсів;

3. імплементація норм ЄС;

4. вступ України до СОТ.