229. Інтродукція - це:

1. пристосування (адаптація) виду до нових умов існу­вання у зв'язку із штучним його переселенням;

2. штучне ведення виду до складу рослинного світу поза межами його природного ареалу;

3. рухливий рівноважний стан системи, що зберігаєть­ся шляхом її протидії зовнішнім і внутрішнім чинникам;

4. комплекс біологічних та хімічних дій, спрямованих на покращення стану виду рослинного світу та його адаптацію до нових умов.

230. Лісовий кодекс України визначає ліс як:

1. тип природних комплексів, у якому переважає дерев­на та чагарникова рослинність, із визначеними межами, що на­дається для ведення лісового господарства або інших суспіль­них потреб;

2. ділянка лісового фонду України з визначеними ме­жами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісо­вого господарства та використання лісових ресурсів без вилу­чення її у землекористувача або власника землі;

3. тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність із відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроор­ганізмами та іншими природними компонентами, що взаємо­пов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на на­вколишнє природне середовище;

4. тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність із відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, що взаємопов'язані у своєму розвитку і впливають на навколишнє природне середовище.

231. Ліси залежно від основних функцій, які вони ви- конують, поділяються на такі категорії:

1) захисні, експлуатаційні, промислові та рекреаційні;

2. історико-культурного, оздоровчого, природоохо­ронного, наукового, експлуатаційного призначення та промис­лові ліси;

3. історико-культурного, наукового, природоохорон­ного призначення; захисні, експлуатаційні, промислові, рекреа­ційні ліси;

4. історико-культурного, наукового, природоохорон­ного призначення, захисні, рекреаційно-оздоровчі та експлуа­таційні ліси.

232. Ліси, які знаходяться в межах території Украї- ни, можуть перебувати у наступних формах власності:

1. державній, комунальній та приватній;

2. лише в державній;

3. державній та комунальній;

4) за загальним правилом у комунальній, а в державній - виключно ліси, віднесені до природно-заповідного фонду.

233. Право приватної власності на ліси виникає з мо- менту:

1. одержання громадянами або юридичними особами України документів, що посвідчують право власності на земель­ну ділянку;

2. одержання громадянами або юридичними особами України документів, що посвідчують право власності на земель­ну ділянку, та їх державної реєстрації;

3. державної реєстрації документів на право приватної власності на лісову ділянку;

4) виділення на місцевості земельної лісової ділянки.

234. Суб'єктами постійного лісокористування є:

1) спеціалізовані державні лісогосподарські підприєм­ства, органи державної влади, органи місцевого самоврядуван­ня, юридичні особи та громадяни;

2. спеціалізовані державні лісогосподарські підприєм­ства, юридичні особи та громадяни України;

3. спеціалізовані державні та комунальні лісогоспо­дарські підприємства, інші державні та комунальні підприємст­ва, установи та організації, у яких створено спеціалізовані лісо­господарські підрозділи;

4. спеціалізовані державні та комунальні лісогоспо­дарські підприємства, а також юридичні особи України із спе­ціалізованими лісогосподарськими підрозділами.