Міністерство аграрної політики та продовольства україни

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Методичні рекомендації

ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №1

НА ТЕМУ: «ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ОСНОВНОГО

ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ»

з дисципліни:

Технічне обслуговування машин та обладнання

для студентів ОКР «Спеціаліст» та «Магістр»

кафедри процесів машин і обладнання інженерно-технічного факультету

Житомир, 2014

Мета роботи: вивчити структуру, технологію та правила виконання ТО основного технологічного обладнання для тваринництва, знати основні деталі та вузли машин і обладнання тваринницьких ферм.

ЗМІСТ

Теоретичні відомості з теми	2
Технічне обслуговування редукторів	2
1.2. Технічне обслуговування підшипників	5
1.3.Технічне обслуговування ланцюгових передач	8
1.4.Технічне обслуговування вентиляторів	8
2. Хід проведення	9
3.Організація охорони праці студентів	9
4.Вимоги до звіту	10
5.Вимоги до захисту	11

Матеріальне забезпечення: плакати, редуктора машин, підшипники, насоси, ланцюгові передачі, інструменти, методичні вказівки.

Навчальні матеріали

1. Семенюк І.М., Блауберг В.Е., Целінський В.П. Технічне обслуговування машин і обладнання тваринницьких ферм та комплексів. - К.: Урожай, 1979.

2. Брагінець М.В., Педченко П.В., Резчик І.Г. Монтаж, експлуатація і ремонт машин у тваринництві. - К.: Вища шк., 1991.

3. Статних М.Н. Технічне обслуговування та ремонт машин і обладнання ферм. - К.: Урожай, 1973.

1. Теоретичні відомості з теми

1.1.Технічне обслуговування редукторів

Під час проведення технічного огляду редукторів основному зводиться до контролю якості масла і мастила та регулювання зачеплення шестерень. У редукторах кормоприготувальних машин застосовують картерний непроточний спосіб мащення, при якому масло заливають всередину корпуса редуктора до необхідного рівня.

Редуктори доцільно об’єднувати в групи, для яких можна використовувати однакового сорту мастильні матеріали і замінювати їх в один і той же час. У технічне обслуговування редукторів входить зовнішній огляд, розбирання, вимірювання зазорів, промивання, заміна спрацьованих деталей, складання і обкатування. При зовнішньому огляді перевіряють наявність механічних пошкоджень, підтікання мастила надійність кріплення до фундаменту машин, стан кріплень болтів і фарбування. Після огляду знімають кришку редуктора і щупом заміряють бокові і радіальні зазори шестерень, верхні та бокові зазори в підшипниках, перевіряють зачеплення шестерень.

Рис. 1.1. Варіанти спрацювання зубів шестерень.

Спрацювання зубців шестерень визначають з величиною бокового зазору між зубцями і величиною радіального зазору (рис. 1.1). Боковий зазор між неробочими поверхнями зубців перевіряють щупом або за допомогою вузької пластинки свинцю, розвальцьованої пластинки заміряють мікрометром. Якщо зазори в зачепленнях шестерень, у підшипниках та між вузлами редуктора перевищують допустимі, редуктор здають у ремонтну майстерню. Допустимі зазори в циліндричних зубчастих передачах наведено в таблиці 1.1.

Рис. 1.2. Варіанти контактів робочих поверхонь зубів шестерень.

У конічних зубчастих передачах бічний зазор визначають таким самим способом, як і в циліндричних. Допустимі бічні зазори в конічних зубчастих передачах і в черв’ячних передачах з циліндричним черв’яком наведено відповідно до таблицях 1.2 і 1.3.

Зачеплення зубчастих коліс можна перевірити і за контактом робочих поверхонь зубів. Для цього шестерню покривають тонким шаром фарби і прокручують декілька разів так. щоб на зубцях з’явились сліди. Потім визначають якість зачеплення. Чим рівномірніше і на більшій площі розташована пляма, тим краще працює передача. Розташування плям контактів різних передач показано на рис. 1.2 (1, 2, 3,4).

Таблиця 1.1. – Допустимі зазори в циліндричних зубчастих передачах, мкм

Міжцентрова відстань, мкм	Бічний	Радіальний	Міжцентрова відстань, мкм	Бічний	Радіальний
До 50 50 – 80 80 – 120 120 – 200	42 – 170 52 – 210 65 – 260 85 – 340	100 ± 40 120 ± 50 140 ± 55 170 ± 65	200 – 300 320 – 500 500 – 800	105 – 420 130 – 530 170 – 670	200 ± 80 250 ± 100 280 ± 110

Таблиця 1.2. – Допустимі бічні зазори в конічних передачах, мкм

Довжина твірної ділильного конуса, мм	Бічний зазор
До 50 50 – 80 80 – 120 120 – 200 200 – 320 320 – 500 500 – 800	40 – 170 50 – 210 65 – 260 85 – 340 100 – 420 130 – 530 170 – 630

Таблиця 1.3. – Допустимі бічні зазори в черв’ячних передачах з циліндричними черв’яками, мкм

Міжвісьова відстань, мм		Бічний зазор
До 40 40 – 80 80 – 160 160 – 320 320 – 630	28 – 110 48 – 190 65 – 260 95 – 380 130 – 530

Зачеплення шестерень редукторів, що працюють в обох напрямках, перевіряють з обох боків. При неправильному зачепленні зубці швидко спрацьовуються, а при перевантаженнях ламаються. Зачеплення зубчастих передач регулюють правильним встановленням валів, притиранням зубців або пришабровуванням і притиранням. Такий ремонт здійснюють у майстерні.

Якщо ремонт не потрібний, редуктор розбирають для промивання. Перед розбиранням на всіх деталях керном або гострим зубиком наносять невеликі мітки, щоб не розкомплектувати шестерень. Шестерні разом з валом і підшипниками виймають із картера і складають на дерев’яний поміст або верстак. Внутрішню поверхню редуктора промивають гасом, а деталі і підшипники – бензином. Ущільнення та прокладки замінюють новими.

Роз’ємні поверхні, на яких м’які ущільнення не передбачені, необхідно промити уайт-спиритом і покрити тонким шаром шлакового спиртового лаку. Редуктор складають у послідовності, зворотній розбиранню. Правильно складений і відрегульований редуктор при роботі має рівне звучання низького тону. Норми шуму редукторів наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4. – Норми шуму редукторів

Колова швидкість, м/с	Шум, Дб	Оцінка	Колова швидкість, м/с	Шум, Дб	Оцінка
50 – 65	80 – 85 86 – 90	Відмінно Добре	81 – 95	90 – 95 96 – 100	Відмінно Добре
66 – 80	91 – 95 85 – 90 91 – 95 96 – 100	Задовільно Відмінно Добре Задовільно		101 – 105	Задовільно