
- •З/ єднання, що складаються із застосуванням теплових методів складання Складання з нагрівом
- •Складання з охолодженням
- •З/єднання, що складаються шляхом пластичної деформації деталей
- •Складання поздовжньо-пресових з/єднань
- •Складання під дією осевої сили
- •Гідропресовий спосіб складання
- •Зварювання, пайка і склеювання Зварні з’єднання
- •Паяні з’єднання
- •Клейові з’єднання
Складання під дією осевої сили
Найбільша сила запресування Р, Н, необхідна для складання поздовжньо-пресового з’єднання з гарантованим натягом, визначається за формулою
,
(2)
де fз – коефіцієнт тертя при запресуванні;
p – питомий тиск на поверхні контакту, МПа;
d – діаметр деталі, яку охоплюють по поверхні спряження, мм;
L – довжина запресування, мм.
Питомий тиск р на поверхні контакту можна визначити за формулою
,
(3)
де N δ – розрахунковий натяг, мкм;
Е1 і Е2 – модулі пружності матеріалу деталей спряження, МПа.
С1 і С2 – безрозмірні коефіцієнти:
,
(4)
,
(5)
де μ1 , μ 2 – коефіцієнти Пуансона для тих же матеріалів;
D - діаметр зовнішньої поверхі втулки, мм;
d0 – діаметр отвору пустотілого вала, мм; при цільному валі d0 = 0 і С1 = 1 – μ.
Значення коефіцієнтів С1 і С2
|
С1 |
С2 |
||||
Сталь |
Бронза |
Чавун |
Сталь |
Бронза |
Чавун |
|
0,0 |
0,70 |
0,67 |
0,75 |
1,3 |
1,33 |
1,25 |
0,1 |
0,72 |
0,69 |
0,77 |
1,32 |
1,35 |
1,27 |
0,2 |
0,78 |
0,75 |
0,83 |
1,38 |
1,41 |
1,33 |
0,3 |
0,89 |
0,86 |
0,94 |
1,49 |
1,59 |
1,44 |
0,4 |
1,08 |
1,05 |
1,13 |
1,68 |
1,71 |
1,63 |
0,5 |
1,37 |
1,34 |
1,41 |
1,95 |
2,0 |
1,92 |
0,55 |
1,57 |
1,54 |
1,62 |
2,17 |
2,2 |
2,12 |
0,6 |
1,83 |
1,8 |
1,88 |
2,43 |
2,46 |
2,38 |
0,65 |
2,17 |
2,14 |
2,22 |
2,77 |
2,8 |
2,72 |
0,7 |
2,62 |
2,59 |
2,67 |
3,22 |
3,25 |
3,17 |
0,75 |
3,28 |
3,25 |
3,33 |
3,84 |
3,87 |
3,79 |
0,8 |
4,25 |
4,22 |
4,3 |
4,85 |
4,88 |
4,8 |
0,85 |
5,98 |
5,95 |
6,03 |
6,58 |
6,61 |
6,53 |
0,9 |
9,23 |
9,2 |
9,28 |
9,83 |
9,86 |
9,78 |
0,925 |
12,58 |
12,56 |
12,63 |
13,18 |
13,21 |
13,13 |
0,95 |
18,7 |
18,67 |
18,75 |
19,3 |
19,33 |
19,25 |
0,975 |
38,7 |
38,67 |
38,75 |
39,3 |
39,33 |
39,25 |
0,99 |
98,7 |
98,67 |
98,75 |
99,3 |
99,33 |
99,25 |
Для отримання числового значення найбільшої сили випресування користуються формулою (2) тільки коефіцієнт тертя при запресуванні замінюють коефіцієнтом тертя при ви пресуванні.
Звичайно силу випресування приймають на 10 – 12% більше сили запресування. Якщо дозволяє конструкція складальної одиниці, то напрямок ви пресування доцільно зберегти тим же, як і при запресуванні. Внаслідок цього для розбирання буде необхідна менша сила і забезпечиться краще збереження контактних поверхонь.
Коефіцієнт тертя залежить від матеріалу деталей, шорсткості поверхонь спряжених деталей, питомого тиску на контактній поверхні, а також наявності і характеру змазки. Тому при різних дослідженнях були одержані значення коефіцієнта тертя, що змінюється в широких границях.
Приблизні значення коефіцієнта тертя при запресуванні деталі, що охоплює
-
Ст5 (зі змазкою)
0,054 – 0,22
чавун
0,07 – 0,13
Сплави магнієві і алюмінієві
0,02 – 0,06
Бронза, латунь
0,05 – 0,1
Пластмаса
0,54
Значно впливає на величину сили запресування хвилястість поверхонь спряження по колу і огранка. Ці похибки форми знижують силу запресування, так як зменшується фактична поверхня контакту деталей.