Особливості обробки конічних зубчатих коліс

Для нарізання зубів конічних зубчастих коліс 7 – 8 ступені точності вимагаються спеціальні зуборізні верстати, при їх відсутності конічні зубчасті колеса можна нарізати на універсально-фрезерному верстаті за допомогою ділильної головки дисковими модульними фрезами, але ж точність буде нижче (9 – 10 ступінь точності) і низька продуктивність.

Для нарізання прямих зубів конічних зубчастих коліс в серійному і масовому виробництві застосовують зубостругання на більш продуктивних зубостругальних верстатах, на яких обробка виконується методом обкатки.

Для обробки прямих зубів невеликих конічних зубчастих коліс застосовують також продуктивний метод – кругове протягування. (різальний інструмент – кругова протяжка).

Нарізання конічних коліс з криволінійними зубцями виконується на спеціальних верстатх, що працюють методами копіювання (врізання) і методом обкатки. Різальним інструментом є різцеві головки (цільні або зі вставними різцями).

Методи контролю зубчатих коліс

Рівномірність кроку зубів циліндричних зубчастих коліс перевіряють граничною або індикаторною скобою або мікрометром, яким вимірюють відстань між двома паралельними площинами, дотичними до евольвентних поверхонь зубів. На основі цих вимірювань можна розрахувати товщину зуба. Індикаторна скоба дає можливість точно визначити конусність і спіральність зубів (граничними скобами це визначити неможливо).

Крок зубів в напрямку лінії зчеплення часто вимірюють за допомогою крокоміра (визначається відстань між боковими сторонами сусідніх зубів).

Товщину зуба по початковому колу вимірюють штангензубоміром (універсальний, але невисока точність вимірювання). Більш точний засіб – зубомір.

Профіль зуба перевіряють евольвентоміром (прилад зі спеціальним еталонним диском).

Діаметр початкового кола можна перевірити за допомогою роликів точного діаметру.

Комплексна перевірка зубчастих коліс міститься в перевірці правильності зчеплення на приладах при зчепленні з еталонним колесом. Правильність зчеплення перевіряють по відтиску (на фарбу). Правильність зчеплення перевіряють також по шуму.

Виготовлення деталей черв’ячних передач

Найбільше розповсюдження одержали архімедові, евольвентні, конволютні і глобоїдні черв’яки.

Архімедові черв’яки частіш за все нарізають на токарних верстатах (аналогічно різьбонарізанню). В крупносерійному виробництві їх фрезерують дисковими фрезами з криволінійними різальними кромками. Шліфування виконують дисковим конусним або тарілчастим кругом. Для викінчувальних операцій витків черв’яка застосовують притирання.

Евольвентні черв’яки нарізуються на токарних верстатах з окремою обробкою кожної сторони витка при зміщенні прямолінійних різальних кромок на величину радіусу основного циліндру гвинтової евольвентної поверхні. Евольвентні черв’яки звичайно фрезерують фасонними дисковими, пальцевими фрезами і фрезами – равликами, а шліфують їх плоскою стороною тарілчастого шліфувального круга.

Архімедові і евольвентні черв’яки обробляються також обкатними дисковими різцями, які подібні зуборізним довбякам на спеціальних верстатах.

Нарізання глобоїдних черв’яків вимагає спеціальних приладів на зубофрезерних верстатах.

Діаметральні і лінійні розміри черв’яків перевіряються звичайними засобами за допомогою граничних скоб і мікрометрів. Найбільш складною операцією контролю є перевірка середніх діаметрів витків, концентричності їх осі з віссю опорних шийок, кута профілю витків і рівномірності кроку – перевіряють спеціальною індикаторною скобою, нормальними кутовими шаблонами або на спеціальних приладах.