
- •Складання різьбових зєднань
- •Технологічність конструкцій
- •Постановка шпильок
- •Основні погрішності постановки шпильок і способи їх усунення
- •Складання болтових і гвинтових з /єднань
- •Постановка гайок
- •Постановка гвинтів
- •Постановка різьбових втулок і заглушек
- •Затяжка різьбових з /єднань
- •Стопоріння різьбових з/єднань
- •Складання шпонкових з /єднань
- •Складання шліцьових з /єднань
- •Складання нерухомих конічних з /єднань
Складання шліцьових з /єднань
назад
Складання деталей по шліцам дозволяє забезпечити більш точне центрування, ніж при з’єднанні деталей зі шпонкою, а також підвищену міцність. Розповсюджені прямо бічні, евольвентні і трикутні шліцьові циліндричні з’єднання. В прямо бічному шліцьовому з’єднанні втулка може бути центрована по зовнішньої поверхні шліців. В з’єднаннях з евольвент ними шліцами центрування здійснюється профілями зубів або по зовнішній поверхні шліців . при трикутних шліцах деталі центруються по боковим профілям.
В залежності від застосованої посадки центруючи поверхонь шліцьові з’єднання можна віднести до однієї із наступних груп: тугорозємні, легкорозємні і рухомі.
При складанні шліцьових з’єднань повна взаємозамінність навіть в умовах масового виробництва звичайно не досягається із-за дуже малих зазорів, що витримують в спряженнях за якими виконують центрування.
Складання шліцьових з’єднань починають з огляду стану шліців обох деталей. Навіть незначні пошкодження в шліцьових з’єднаннях не допускаються. Особливу увагу приділяють огляду зовнішніх фасок і закруглень внутрішніх кутів шліців, так як при неправильному виконанні цих елементів можливо заїдання на шліцах при складанні з’єднання. В туго розє /мних з’єднаннях втулку звичайно напресовують на вал за допомогою спеціального пристосування або на пресі.
Складати такі з’єднання, застосовуючи молоток, не рекомендується. Нерівномірні удари можуть викликати перекіс втулки на шліцах. При дуже тугих шліцьових з’єднаннях доцільно втулку перед запресуванням нагріти до 80 – 120 º С.
Зазори в легко роз’ємних з’єднаннях є причиною перекосу деталей спряження, особливо при несиметрично діючому навантажені відносно середній площині деталі. В результаті чого виникають додаткові осеві сили, що викликають коливальний рух деталей з’єднання вздовж шліців і посилене зношення останніх.
Після встановлення і закріплення втулки на шліцах з’єднання необхідно перевірити на биття. Величини радіального і торцевого биття залежать від призначення з’єднання і указуються в складальному креслені або технічних вимогах на складання.
В легко роз’ємних і рухомих шліцьових з’єднаннях втулки встановлюють на місце під дією невеликих зусиль або навіть від руки; при цьому втулки контролюють окрім перевірки на биття, ще й на переміщення по шліцам на качку. В правильно складеній складальній одиниці переміщення втулки повинно бути легким без заїдань. Качка втулки під дією крутячого моменту, що створюється вручну, припустима лише в дуже обмежених границях, що визначаються технічними вимогами на складання.
Особливе значення в рухомих шліцьових з’єднаннях має співвісність отвору і вала. При повній співвісності усі шліці вала мають контакт зі шліцами отвору. В тому випадку, коли співвісність порушена, в постійному контакті теоретично буде знаходитись тільки один шліць, що погіршує умови роботи з’єднання. Це необхідно враховувати при складанні.
З метою зниження навантажень зминання на бокових поверхнях шліців спряження їх в важко навантажених відповідальних з’єднаннях перевіряють також за допомогою фарби на прилягання.