- •1. Видовий склад основних шкідників кукурудзи та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників кукурудзи
- •2.1.4. Біологічні та екологічні особливості озимої совки
- •2.1.5. Фенологічний календар розвитку озимої совки (Scotia segetum) Зона – Східний Лісостеп України
- •2.1.6. Характер пошкоджень і шкодочинність озимої совки
- •2.1.7. Заходи захисту кукурудзи від озимої совки
- •2.2.4. Біологічні та екологічні особливості степового ковалика
- •2.2.5. Фенологічний календар розвитку ковалика степового (Agriotes gurgistanus) Зона – Східний Лісостеп України
- •2.2.6. Характер пошкоджень і шкодочинність степового ковалика
- •2.2.7. Заходи захисту кукурудзи від степового ковалика
- •2.3. Піщаний чорниш
- •2.3.1. Систематичне положення піщаного чорниша
- •2.3.2.Поширеність піщаного чорниша
- •2.3.3. Діагностичні ознаки піщаного чорниша
- •2.3.4. Біологічні та екологічні особливості піщаного чорниша
- •2.3.5. Фенологічний календар розвитку піщаного чорниша (Opatrum sabulosum) Зона – Східний Лісостеп України
- •2.3.6. Характер пошкоджень і шкодочинність піщаного чорниша
- •2.3.7. Заходи захисту кукурудзи від піщаного чорниша
- •3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур
- •Захист кукурудзи від шкідників
- •4.1. Суть методів захисту сільськогосподарських культур від шкідників
- •4.2. Система заходів для захисту кукурудзи від шкідників
- •Система заходів для захисту кукурудзи від найголовніших шкідників
- •4.3. Робочий план захисту кукурудзи від шкідників
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Видовий склад основних шкідників кукурудзи
Пор № |
Назва (українська, російська та латинська) |
Шкодочинна стадія |
Ушкоджені органи рослин |
Характер пошкодження |
||
Вид |
Родина |
Ряд |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1. |
Італійський прус Итальянский прус Calliptamus italicus L.
|
Саранові Саранчовые Acrididae |
Прямокрилі Прямокрылые Orthoptera |
Імаго та личинки |
Надземна частина |
Грубо обгризають |
2. |
Коник зелений Кузнечик зеленый Tettigonia viridissima L. |
Коникові Кузнечикавые Orthoptera |
Прямокрилі Прямокрылые Orthoptera |
Імаго та личинки |
Надземна частина |
Грубо обгризають |
3. |
Цвіркун степовий Степной сверчок Gryllus desertus Pall. |
Цвіркунові Сверчковые Gryllidae |
Прямокрилі Прямокрылые Orthoptera |
Імаго та личинки |
Сходи |
Підгризають стебла біля кореневищ, шийки або об’їдають сходи |
4. |
Ковалик посівний Щелкун посевной Agriotes sputator L. |
Ковалики Щелкуны Elateridae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Личинки |
Насіння, вузол кущення |
Вгризаються в насіння, ушкоджують вузол кущення |
5. |
Ковалик степовий Щелкун степной Agriotes gurgistanus Falb |
Ковалики Щелкуны Elateridae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Личинки |
Насіння, вузол кущення |
Вгризаються в насіння, ушкоджують вузол кущення |
6. |
Кукурудзяний чорниш Кукурузный черныш Pedinus femoralis L. |
Чорниші Чернотелки Tenebrionidae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Личинки |
Насіння, вузол кущення |
Виїдають паростки насіння, ушкоджують вузол кущення |
7. |
Комірний довгоносик Амбарный довгоносик Sitophilus granarius L. |
Довгоносики Долгоносики Curculionidae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Личинки, імаго |
Зерно |
Личинки вигризають вміст зерна, імаго прогризають отвори |
8. |
Піщаний чорниш Песчаный черныш Opatrum sabulosum L. |
Чорниші Чернотелки Tenebrionidae |
Твердокрилі Жесткокрылые Coleoptera |
Імаго |
Листову пластинку, паростки насіння |
Об’їдають |
9. |
Озима совка Совка озимая Scotia segetum Schiff. |
Совки Совки Noctuidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Личинки |
Листки, паростки насіння, сходи |
Грубо об’їдає |
10. |
Оклична совка Восклицательная совка Scotia exclamationis L. |
Совки Совки Noctuidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Личинки |
Листки, паростки насіння, сходи |
Грубо об’їдає |
11. |
Бавовникова совка Хлопковая совка Helicoverpa armigera Hbn. |
Совки Совки Noctuidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Личинки |
Листки |
Об’їдає |
12. |
Лучний метелик Луговой мотылек Margaritia sticticalis L. |
Вогнівки Огневки Pyraustidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Личинки |
Листки, зав’язі, квітки |
Об’їдають |
13. |
Стебловий (кукурудзяний) метелик Кукурузный (стеблевой) мотылек Ostrinia nubilalis Hb. |
Вогнівки Огневки Pyraustidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Личинки |
Черешки та піхви листків, стебло суцвіття, качан і зерно |
Вгризаються в середину де продовжують живлення |
14. |
Зернова міль Зерновая моль Sitotroga cerealella Oliv. |
Виїмчастокрилі молі Виимчастокрылы моли Gelechiidae |
Лускокрилі Чешуекрылые Lepidoptera |
Личинки |
Зерно |
Вигризають вміст зерна |
15. |
Звичайна злакова попелиця Тля обыкновенная злаковая Schizaphis graminum Roind. |
Попелиці Тли Aphididae |
Рівнокрилі Равнокрылые Homoptera |
Імаго та личинка |
Листя, стебла, суцвіття |
Висмоктують сік |
Згідно таблиці 1 із ряду прямокрилі кукурудзу пошкоджують на 20 %, твердокрилих – 33 %, рівнокрилих – 7 %, лускокрилих – 40 %.
2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи кукурудзи
2.1. Озима совка
2.1.1. Систематичне положення озимої совки
Озима совка (Scotia segetum) (Рис. 1.)відноситься до родини совки (Noctuidae), ряду лускокрилі (Lepidoptera). (Литвинов, 2005)
2.1.2.Поширеність озимої совки
Совка озима в Україні є повсюдно. Живе по всій території, найбільшої шкоди завдає в Лісостепу і південно-західних областях. У господарствах Лісостепу, подекуди Степу заселяє такі області Вінницька, Донецька, Кіровоградська, Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська тощо (Сядриста, 2004).
2.1.3. Діагностичні ознаки озимої совки
Метелик у розмаху крил 34-45 мм. Передні крила буро-сірі, інколи блідо- або майже чорно-бурі, з двома темними плямами посередині - меншою круглою і більшою ниркоподібною. На межі основної третини крила є тонка подвійна темна хвиляста лінія з маленькою невиразною клиноподібною плямою посередині. Тіло такого самого кольору, як і крила. Задні крила самців білі, з темними жилками, у самок бурувато-сірі. Вусики самців до 1/3 довжини гребінчасті, у самок щетинкоподібні.
Яйце розміром 0,5 мм, напівкулясте, ребристе (16 – 20 радіусів), з приплюснутою основою; свіжо-відкладене — молочно-біле, згодом темнішає.
Гусениці перших трьох віків землисто-сірі або сірувато-рудуваті, матові, останніх віків — з глянцевою епікутикулою, вздовж спини темна вузька смуга; черевних ніг п’ять пар, довжина гусениці шостого віку — до 52 мм; лобні шви сходяться біля потиличного отвору.
Лялечка близько 20 мм, червоно-бура, на анальному сегменті два шпичаки (Литвинов, 2005; Мигулин, 1983).