
- •1 Хімічна термодинаміка 4
- •2 Дисперсні системи 32
- •3 Поверхневі явища 64
- •1 Хімічна термодинаміка
- •1.1 Основи фізичної хімії. Хімічна термодинаміка
- •1.1.1 Основні поняття і терміни хімічної термодинаміки
- •1.1.2 Перший закон термодинаміки
- •1.1.3 Теплові ефекти фізико – хімічних процесів
- •1.1.3.1 Розрахунки теплових ефектів
- •1.1.4 Висновки з закону Гесса
- •1.1.5 Залежність теплового ефекту процесу від температури
- •1.2 Напрямок перебігу фізико – хімічних процесів
- •1.2.1 Другий закон термодинаміки
- •1.2.2 Ентропія
- •1.2.3 Третій постулат термодинаміки
- •1.2.4 Зміна ентропії у фізико-хімічних процесах
- •1.2.5 Вільна енергія і напрямок хімічних реакцій
- •Приклади рішення задач
- •Розв’язок
- •Відповідь: 159,9 Дж/моль·к.
- •2 Дисперсні системи
- •2.1 Класифікація дисперсних систем
- •2.1.1 Основні терміни колоїдної хімії
- •2.1.2 Класифікація дисперсних систем
- •2.1.2.1 За характером дисперсності
- •2.1.2.2 За ступенем дисперсності
- •2.1.2.3 За агрегатним станом дисперсної фази і дисперсійного середовища
- •2.1.2.4 За характером взаємодії між частинками дисперсної фази і дисперсійним середовищем
- •2.1.2.5 За характером взаємодії між самими частинками дисперсної фази
- •2.1.2.6 За формою частинок дисперсної фази (за топографічною ознакою)
- •2.1.3 Одержання і очистка дисперсних систем
- •2.1.3.1 Основні методи одержання дисперсних систем
- •2.1.3.2 Очистка колоїдних систем
- •2.2 Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем
- •2.2.1 Броунівський рух
- •2.2.2 Дифузія
- •2.2.3 Осмотичний тиск
- •2.2.4 Седиментація
- •2.2.4.1 Седиментаційно-дифузійна рівновага
- •2.2.4.2 Седиментаційний аналіз
- •2.2.5 Оптичні властивості дисперсних систем
- •2.2.5.1 Розсіяння світла
- •2.2.5.2 Оптичні методи дослідження дисперсних систем
- •Контрольні питання
- •Приклади розв’язку задач
- •3.1.2 Поверхневий натяг
- •3.1.3 Класифікація поверхневих явищ
- •3.1.4 Поверхневий натяг на межі двох рідин. Взаємне розтікання рідин
- •3.1.5 Адгезія і когезія. Явища розтікання та змочування
- •3.1.5.1 Поняття про когезію та адгезію
- •3.1.5.2 Змочування поверхні твердого тіла рідиною
- •3.1.5.3 Адгезія між твердим тілом і рідиною
- •3.1.5.4 Капілярні явища
- •Контрольні питання
- •3.2 Поверхневі явища на межі тверде тіло – газ, тверде тіло – рідина, рідина – газ, рідина – рідина, тверде тіло – рідина, тверде тіло – тверде тіло
- •3.2.1 Кількісна характеристика адсорбції. Величини адсорбції
- •3.2.2 Рівняння стану адсорбції
- •3.2.3 Теплота адсорбції
- •3.2.4 Залежність адсорбції від температури та природи газу
- •3.2.5 Фізична адсорбція газів і парів на гладкій твердій поверхні. Закон Генрі
- •3.2.6 Теорія адсорбції і рівняння Ленгмюра
- •3.2.7 Ізотерма адсорбції Фрейндліха
- •3.2.8 Рівняння бет (Брунауера,Еммета,Теллера)
- •Аналогічно
- •3.2.9 Швидкість адсорбції
- •3.2.10 Хімічна адсорбція газів на твердій гладкій і пористій поверхні
- •3.2.11 Капілярна конденсація
- •Отже, при сталій температурі
- •Контрольні питання
- •3.3 Електричні явища на межі тверде тіло – рідина. Будова міцели
- •3.3.1 Електрокінетичні явища
- •3.3.2 Утворення і будова подвійного електричного шару на межі тверде тіло – рідина
- •3.3.2.1 Механізм утворення пеш
- •3.3.2.2 Термодинамічне співвідношення між поверхневим натягом і електричним потенціалом
- •3.3.2.3 Теорія будови пеш Гельмгольца-Перрена
- •3.3.2.4 Теорія будови пеш Гуї-Чепмена
- •3.3.2.5 Теорія будови пеш Штерна
- •3.3.3 Вирази для дзета-потенціалу
- •3.3.4 Вплив різних факторів на дзета-потенціал
- •3.3.4.1 Вплив індиферентних електролітів
- •3.3.4.2 Вплив неіндиферентних електролітів
- •3.3.4.3 Вплив pH-середовища
- •3.3.4.4 Вплив концентрації колоїдної системи
- •3.3.4.5 Вплив температури
- •3.3.4.6 Вплив природи дисперсійного середовища
- •3.3.5 Міцелярна теорія колоїдних розчинів
- •3.3.6 Йонна адсорбція з розчинів на твердому адсорбенті
- •3.3.6.1 Йонообмінна адсорбція
- •3.4 Стійкість дисперсних систем
- •3.4.1 Види стійкості дисперсних систем
- •3.4.2 Процеси, обумовлені агрегативною нестійкістю
- •3.4.3 Фактори стійкості дисперсних систем
- •3.4.4 Коагуляція гідрофобних золів
- •3.4.4.1 Коагуляція під дією електролітів. Правило Шульце−Гарді
- •3.4.4.2 Гетерокоагуляція. Взаємна коагуляція золів
- •3.4.5 Теорії стійкості і коагуляції
- •3.4.5.1 Адсорбційна теорія коагуляції г.Фрейндліха
- •3.4.5.2 Електростатична теорія коагуляції г.Мюллера
- •3.4.5.3 Теорія стійкості систем длфо
- •3.4.5.4. Вплив концентрації електроліту на потенціальні криві взає-модії частинок
- •3.4.6 Швидкість коагуляції
- •3.4.7 Колоїдний захист
- •Контрольні питання
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •3.5 Характеристика мікрогетерогенних дисперних систем План
- •Металокерамічні матеріали
- •3.5.1 Дисперсні системи з газовим дисперсійним середовищем (аерозолі)
- •3.5.2 Дисперсні системи з рідинним дисперсійним середовищем
- •3.5.2.1 Суспензії
- •3.5.2.2 Емульсії
- •3.5.2.3 Латекси
- •3.5.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем (тверді золі, солідозолі)
- •3.5.3.1 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і газоподібною дисперсною фазою (тверді піни)
- •3.5.3.2 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і рідинною дисперсною фазою (тверді емульсії)
- •3.5.3.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і твердою дисперсною фазою
- •3.5.4 Композиційні матеріали (композити)
- •3.5.4.1 Металокерамічні матеріали
Приклади рішення задач
Приклад 1. Визначити тепловий ефект реакції при p=const і Т=298K:
Al2S3(к)+6H2O(p) = 2Al(OH)3+3H2S(г),
якщо ΔH0утв. (Al2S3) = –509,0 кДж/моль,
ΔH0утв. (H2O) = –286,0 кДж/моль,
ΔH0утв. (Al(OH)3) = –1315,0 кДж/моль,
ΔH0утв. (H2S) = –21,0 кДж/моль.
Розв’язок
Враховуючи наслідок із закону Гесса, запишемо вираз для визначення теплового ефекту реакції для ізобарного процесу (p=const) при стандартній температурі (Т=298К), тобто стандартну ентальпію реакцію ΔH0х.р.:
ΔH0х.р.=[2ΔH0утв.(Al(OH)3)+3ΔH0утв.(H2S)] − [ΔH0утв.(Al2S3)+6ΔH0утв.(H2O)];
ΔH0х.р.=[2(–1315,0)+3(–21,0)] – [–509+6(–286,0)]= – 468 (кДж).
Так як ΔH0х.р.<0, то даний процес є екзотермічний.
Відповідь: ΔН0х.р.= – 468кДж.
Приклад 2. При утворенні 8,10 г купрум (ІІ) хлориду з простих речовин (Cu,Cl2) виділяється 13,4 кДж тепла. Обчислити ентальпію утворення CuCl2.
Розв’язок
Згідно визначення ентальпія утворення складної речовини – це кількість енергії, яка затрачається чи виділяється при утворенні 1 моля цієї речовини з простих речовин.
Враховуючи, що 1 моль CuCl2 має масу 134,5 г, складаємо пропорцію:
при утворенні 8,10 г CuCl2 виділяється 13,4 кДж, а при утворенні 134,5 г CuCl2 виділяється х кДж, звідси х = (13,4·134,5)/8,10=222,5 кДж.
Так як теплота виділяється, то процес – екзотермічний.
Тому ΔН0 утв. (CuCl2)= −222,5 кДж/моль
Відповідь: ΔH0утв.= −222,5 кДж/моль.
Приклад 3. Тепловий ефект згоряння метанолу становить −722,кДж/моль. Визначити тепловий ефект його утворення, якщо:
ΔН0утв.(СО2)= −393,6 кДж/моль, ΔН0утв.(Н2О)= −241,8 кДж/моль.
Розв’язок
Запишемо реакцію горіння метанолу:
2CH3OH(p)+3O2(г)=2СО2(г)+4Н2О(г).
Ентальпію реакції можна записати через ентальпії утворення речовин і через ентальпії їх згоряння:
ΔН0х.р.=[2ΔН0згор.(СН3ОН)+3ΔН0згор.(О2)] − [2ΔН0згор.(СО2)+4ΔН0згор.(Н2О)]= =2ΔН0згор.(СН3ОН).
ΔН0згор. О2, СО2 і Н2О рівні нулю.
ΔН0х.р.=[2ΔН0утв.(СО2)+4ΔН0утв.(Н2О)] − [2ΔН0утв.(СН3ОН)+ΔН0утв.(О2)];
ΔН0утв.(О2) = 0.
Прирівнюємо праві частини виразів ΔН0х.р.:
2ΔН0утв.(СО2)+4ΔН0утв.(Н2О) −2ΔН0утв.(СН3ОН)=2ΔН0згор.(СН3ОН);
звідси ΔН0утв.(СН3ОН)=1/2(2ΔН0утв.(СО2)+4ΔН0утв.(Н2О) −2ΔН0згор.(СН3ОН)).
ΔН0утв.(СН3ОН)=ΔН0утв.(СО2)+2ΔН0утв.(Н2О) −ΔН0згор.(СН3ОН).
ΔН0утв.(СН3ОН)= −393,6+2(−241,8) − ( −722,3)= −154,9 (кДж/моль).
Відповідь: ΔН0утв. (СН3ОН)= −154,9 кДж/моль.
Приклад 4. Визначити зміну ентропії хімічної реакції
4NO(г)+6H2O(г)=4NH3(г)+5О2(г),
якщо S0(NO)=210,6 Дж/моль·К;
S0(H2O)=188,7 Дж/моль·К;
S0(NH3)=192,5 Дж/моль·К;
S0(O2)=205 Дж/моль·К.
Розв’язок
Ентропію хімічної реакції визначають як різницю між сумами ентропій продуктів реакції та сумою ентропій вихідних речовин (реагентів):
ΔS0х.р.=[4·S0(NH3)+5·S0(O2)]-[4·S0(NO)+6·S0(H2O)]= =(4·192,5+5·205) − (4·210,6+6·18,7)= −179,7 Дж/К.
ΔS0<0, отже, система переходить у більш впорядкований стан.
Відповідь: −179,7 Дж/К.
Приклад 5. Обчислити ентальпію реакції ΔН0х.р.1:
4Fe(к)+О2(г)=2Fe2O3(к)
за такими даними:
2Fe(к)+О2(г)=2FeO(к); ΔH0х.р.2=−532 кДж,
4FeO(к)+О2(г)=2Fe2O3(к); ΔH0x.p.3=−584 кДж.
Розв’язок
Запишемо ΔН0х.р. для всіх реакцій за наслідком із закону Гесса:
ΔH0x.p.1=2ΔH0утв. (Fe2O3);
ΔH0x.p.2=2ΔH0утв. (FeO);
ΔH0 x.p.3=2ΔH0утв.(Fe2O3) − 4ΔH0утв. (FeO).
З останньої реакції визначаємо 2ΔН0 утв. (Fe2O3),що рівне ΔН0 х.р.1 :
2 ΔН0 утв. (Fe2O3)=ΔH0 x.p.3 +4ΔH0 утв. (FeO).
Замість 4ΔН0 утв. (FeO) можна записати 2ΔН0 х.р.2 , і тоді
Н0 х.р.1 = Н0 х.р.3 + 2Н0 х.р.2 .
Н0 х.р.1 = −584+2·(−532) = −1648 кДж.
Відповідь: Н0 х.р.1= −1648 кДж.
Приклад 6. Визначити зміну ентропії 5,85г NaCl при нагріванні від 25 0С до 820 0С, якщо температура його плавлення 800 0С, молярна теплоємність до t0пл. становить 50,66 Дж/моль·К ,а при плавленні і вище молярна теплоємність рівна 66,46 Дж/моль·К, теплота плавлення – 30,18 кДж/моль.