
- •1 Хімічна термодинаміка 4
- •2 Дисперсні системи 32
- •3 Поверхневі явища 64
- •1 Хімічна термодинаміка
- •1.1 Основи фізичної хімії. Хімічна термодинаміка
- •1.1.1 Основні поняття і терміни хімічної термодинаміки
- •1.1.2 Перший закон термодинаміки
- •1.1.3 Теплові ефекти фізико – хімічних процесів
- •1.1.3.1 Розрахунки теплових ефектів
- •1.1.4 Висновки з закону Гесса
- •1.1.5 Залежність теплового ефекту процесу від температури
- •1.2 Напрямок перебігу фізико – хімічних процесів
- •1.2.1 Другий закон термодинаміки
- •1.2.2 Ентропія
- •1.2.3 Третій постулат термодинаміки
- •1.2.4 Зміна ентропії у фізико-хімічних процесах
- •1.2.5 Вільна енергія і напрямок хімічних реакцій
- •Приклади рішення задач
- •Розв’язок
- •Відповідь: 159,9 Дж/моль·к.
- •2 Дисперсні системи
- •2.1 Класифікація дисперсних систем
- •2.1.1 Основні терміни колоїдної хімії
- •2.1.2 Класифікація дисперсних систем
- •2.1.2.1 За характером дисперсності
- •2.1.2.2 За ступенем дисперсності
- •2.1.2.3 За агрегатним станом дисперсної фази і дисперсійного середовища
- •2.1.2.4 За характером взаємодії між частинками дисперсної фази і дисперсійним середовищем
- •2.1.2.5 За характером взаємодії між самими частинками дисперсної фази
- •2.1.2.6 За формою частинок дисперсної фази (за топографічною ознакою)
- •2.1.3 Одержання і очистка дисперсних систем
- •2.1.3.1 Основні методи одержання дисперсних систем
- •2.1.3.2 Очистка колоїдних систем
- •2.2 Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем
- •2.2.1 Броунівський рух
- •2.2.2 Дифузія
- •2.2.3 Осмотичний тиск
- •2.2.4 Седиментація
- •2.2.4.1 Седиментаційно-дифузійна рівновага
- •2.2.4.2 Седиментаційний аналіз
- •2.2.5 Оптичні властивості дисперсних систем
- •2.2.5.1 Розсіяння світла
- •2.2.5.2 Оптичні методи дослідження дисперсних систем
- •Контрольні питання
- •Приклади розв’язку задач
- •3.1.2 Поверхневий натяг
- •3.1.3 Класифікація поверхневих явищ
- •3.1.4 Поверхневий натяг на межі двох рідин. Взаємне розтікання рідин
- •3.1.5 Адгезія і когезія. Явища розтікання та змочування
- •3.1.5.1 Поняття про когезію та адгезію
- •3.1.5.2 Змочування поверхні твердого тіла рідиною
- •3.1.5.3 Адгезія між твердим тілом і рідиною
- •3.1.5.4 Капілярні явища
- •Контрольні питання
- •3.2 Поверхневі явища на межі тверде тіло – газ, тверде тіло – рідина, рідина – газ, рідина – рідина, тверде тіло – рідина, тверде тіло – тверде тіло
- •3.2.1 Кількісна характеристика адсорбції. Величини адсорбції
- •3.2.2 Рівняння стану адсорбції
- •3.2.3 Теплота адсорбції
- •3.2.4 Залежність адсорбції від температури та природи газу
- •3.2.5 Фізична адсорбція газів і парів на гладкій твердій поверхні. Закон Генрі
- •3.2.6 Теорія адсорбції і рівняння Ленгмюра
- •3.2.7 Ізотерма адсорбції Фрейндліха
- •3.2.8 Рівняння бет (Брунауера,Еммета,Теллера)
- •Аналогічно
- •3.2.9 Швидкість адсорбції
- •3.2.10 Хімічна адсорбція газів на твердій гладкій і пористій поверхні
- •3.2.11 Капілярна конденсація
- •Отже, при сталій температурі
- •Контрольні питання
- •3.3 Електричні явища на межі тверде тіло – рідина. Будова міцели
- •3.3.1 Електрокінетичні явища
- •3.3.2 Утворення і будова подвійного електричного шару на межі тверде тіло – рідина
- •3.3.2.1 Механізм утворення пеш
- •3.3.2.2 Термодинамічне співвідношення між поверхневим натягом і електричним потенціалом
- •3.3.2.3 Теорія будови пеш Гельмгольца-Перрена
- •3.3.2.4 Теорія будови пеш Гуї-Чепмена
- •3.3.2.5 Теорія будови пеш Штерна
- •3.3.3 Вирази для дзета-потенціалу
- •3.3.4 Вплив різних факторів на дзета-потенціал
- •3.3.4.1 Вплив індиферентних електролітів
- •3.3.4.2 Вплив неіндиферентних електролітів
- •3.3.4.3 Вплив pH-середовища
- •3.3.4.4 Вплив концентрації колоїдної системи
- •3.3.4.5 Вплив температури
- •3.3.4.6 Вплив природи дисперсійного середовища
- •3.3.5 Міцелярна теорія колоїдних розчинів
- •3.3.6 Йонна адсорбція з розчинів на твердому адсорбенті
- •3.3.6.1 Йонообмінна адсорбція
- •3.4 Стійкість дисперсних систем
- •3.4.1 Види стійкості дисперсних систем
- •3.4.2 Процеси, обумовлені агрегативною нестійкістю
- •3.4.3 Фактори стійкості дисперсних систем
- •3.4.4 Коагуляція гідрофобних золів
- •3.4.4.1 Коагуляція під дією електролітів. Правило Шульце−Гарді
- •3.4.4.2 Гетерокоагуляція. Взаємна коагуляція золів
- •3.4.5 Теорії стійкості і коагуляції
- •3.4.5.1 Адсорбційна теорія коагуляції г.Фрейндліха
- •3.4.5.2 Електростатична теорія коагуляції г.Мюллера
- •3.4.5.3 Теорія стійкості систем длфо
- •3.4.5.4. Вплив концентрації електроліту на потенціальні криві взає-модії частинок
- •3.4.6 Швидкість коагуляції
- •3.4.7 Колоїдний захист
- •Контрольні питання
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •3.5 Характеристика мікрогетерогенних дисперних систем План
- •Металокерамічні матеріали
- •3.5.1 Дисперсні системи з газовим дисперсійним середовищем (аерозолі)
- •3.5.2 Дисперсні системи з рідинним дисперсійним середовищем
- •3.5.2.1 Суспензії
- •3.5.2.2 Емульсії
- •3.5.2.3 Латекси
- •3.5.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем (тверді золі, солідозолі)
- •3.5.3.1 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і газоподібною дисперсною фазою (тверді піни)
- •3.5.3.2 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і рідинною дисперсною фазою (тверді емульсії)
- •3.5.3.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і твердою дисперсною фазою
- •3.5.4 Композиційні матеріали (композити)
- •3.5.4.1 Металокерамічні матеріали
Контрольні питання
Опишіть види стійкості дисперсних систем і охарактеризуйте їх кінетичну стійкість.
Що таке агрегативна стійкість дисперсних систем?
Опишіть конденсаційну стійкість дисперсних систем.
Які фактори стійкості дисперсних систем ви знаєте?
Коагуляція, види коагуляції.
Коагуляція під дією електролітів. Правило Шульце−Гарді.
Опишіть явище гетерокоагуляції.
Суть теорій коагуляції Фрейндліха і Мюллера.
Основні аспекти теорії ДФЛО.
Концентраційна теорія коагуляції колоїдних розчинів.
Нейтралізаційна теорія коагуляції колоїдних розчинів.
Що таке перезарядка золів? Ізоелектрична точка.
Що таке швидка і повільна коагуляція? Їх визначення.
Яка роль молекул ПАР і ВМС у стабілізації золів?
Що таке „золоте”, „срібне” чи „рубінове” захисне число?
Приклади розв’язку задач
Приклад
1. Користуючись
рівняннями адсорбції Фрейндліха і
Ленгмюра, обчислити величину адсорбції
азота слюдою при температурі 90 К, якщо
тиск азоту рівний 0,4 Па, n
= 0,417, К= 0,84;
а
= 0,64.
Розв’язок
Використовуючи
рівняння адсорбції Фрейндліха:
,
запишемо
Використовуючи
рівняння адсорбції Ленгмюра:
,
де
величина
адсорбції при повному насиченні шару;
а - відношення швидкості десорбції і адсорбції;
Ср - рівноважна концентрація, яку для газів можна замінити величиною, пропорційною їй - рівноважним тиском р:
.
Відповідь: 0,57; 0,55.
Приклад
2. Визначити
величину адсорбції Гіббса оцтової
кислоти у водних розчинах концентраціями
0,268 і 2,834моль/л при 25
С,
якщо поверхневі натяги цих розчинів
відповідно рівні 48,3
Розв’язок
Величина
адсорбції Гіббса розраховується за
формулою:
,
де ср - рівноважна концентрація розчину;
R
- універсальна газова стала, 8,31 Дж/моль
;
Т - абсолютна температура, К;
поверхнева
активність.
Для
визначення величини адсорбції Гіббса
можна скористатись наближеним рівнянням
Гіббса:
,
де Ссер - середнє значення концентрації;
Ссер=
-поверхневі
натяги розчинів, Дж/м
;
-концентрації
розчинів моль/м
.
Відповідь:
4,83
Приклад 3. Для одержання золя аргентум йодиду змішали 20мл 0,01моль-екв/л розчину КJ і 10мл 0,005моль-екв/л розчину AgNO . Напишіть формулу міцели утвореного золя.
Розв’язок
Рівняння реакції одержання золя AgJ
AgNO +KJ = KNO +AgJ.
Будова міцели залежить від того, яка з реагуючих речовин взята в надлишку.
Добуток молярної концентрації еквівалентів на об’єм розчину є величина кількості еквівалентів речовини.
Отже, в надлишку взято КJ.
Тоді агрегатом міцели будуть адсорбуватись йодид-іони, які надають гранулам негативного заряду:
Приклад 4. Для коагуляції 10мл золя AgJ потрібно 0,45мл розчину Ba(NO ) молярної концентрації еквівалентів 0,05моль/л. Визначить поріг коагуляції золя.
Розв’язок
Поріг коагуляції розраховують за формулою:
,
де
Сел.
−молярна
концентрація еквівалентів електроліту,
моль/м
Vел,Vзоля− об’єми електроліту і золя, взятих для коагуляції, м .
В даному випадку можна використати однакові одиниці об’єму, наприклад, мл.
Тоді
Відповідь:
2,25
Задачі для самостійного розв’язку
При 293 К поверхневий натяг ртуті становить 0,458 Н/м, а амальгами калію ( С (К) = 0,11кмоль/м ) − 0,3926 Н/м. Визначити адсорбцію калію на поверхні ртуті.
Відповідь:
1,34
Визначити поверхневу активність наведених нижче кислот, якщо поверхневий натяг їх 0,12 моль/л розчинів має такі значення:
а) оцтова (етанова) − 70,8 ·10-3 Н/м
б)
масляна (бутанова)
− 56,0
Відповідь: 18,8·10-3; 141·10-3.
Побудувати ізотерму адсорбції карбон (4) оксиду активованим вугіллям при 231 К; визначити константи емпіричного рівняння Фрейндліха, використо-вуючи такі експериментальні дані:
Рівноважні тиски (р·102, Па) 10,0 44,8 100,0 144,0 250 452
Величина адсорбції (А, моль/кг) 0,734 1,516 2,186 2,664 3,295 4,023
0,198 н. розчину СН3СООН збовтували з 3г вугілля. Після досягнення рівноваги на титрування 5мл розчину СН СООН пішло 11мл 0,05н. розчину NаOH. Визначити величину адсорбції.
Відповідь: 0,044.
При 295 К поверхневий натяг води дорівнює 72,2
а поверхневий натяг 0,1М розчину натрій олеату −
Визначити адсорбцію натрій олеату на поверхні розчину.
Відповідь:
2,49
Обчислити адсорбцію бутанової кислоти концентрацією 0,1кмоль/м на поверхні поділу водного розчину з повітрям при 273 К, якщо залежність поверхневого натягу від концентрації виражається рівнянням Шишковського:
Відповідь: 8,37
Золь ферум (ІІІ) гідроксиду добуто в результаті додавання до 85 мл киплячої води 15мл 2%-ного розчину FeCl . Написати формулу міцели золю Fe(OH) , враховуючи, що при утворенні золя Fe(OH) в розчині присутні йони FeO
Золь аргентум броміду добуто змішуванням однакових об’ємів 0,008 н. розчину калій броміду і 0,0096 н. розчину аргентум нітрату. Визначити знак заряду частинок золя і написати формулу міцели золя.
Які об’єми 0,029%-ного розчину NaCl і 0,001 н. розчину AgNO потрібно змі-шати, щоб добути незаряджені часточки золю аргентум хлориду? Густина розчину NaCl
Відповідь:
4.95·10-6 м3
AgNO3
і 10-6 м3
NaCl.
Золь барій сульфату добуто змішуванням однакових об’ємів розчинів барій нітрату і сульфатної кислоти. Написати формулу міцели золя, якщо в електричному полі гранула переміщується до анода.