
- •1 Хімічна термодинаміка 4
- •2 Дисперсні системи 32
- •3 Поверхневі явища 64
- •1 Хімічна термодинаміка
- •1.1 Основи фізичної хімії. Хімічна термодинаміка
- •1.1.1 Основні поняття і терміни хімічної термодинаміки
- •1.1.2 Перший закон термодинаміки
- •1.1.3 Теплові ефекти фізико – хімічних процесів
- •1.1.3.1 Розрахунки теплових ефектів
- •1.1.4 Висновки з закону Гесса
- •1.1.5 Залежність теплового ефекту процесу від температури
- •1.2 Напрямок перебігу фізико – хімічних процесів
- •1.2.1 Другий закон термодинаміки
- •1.2.2 Ентропія
- •1.2.3 Третій постулат термодинаміки
- •1.2.4 Зміна ентропії у фізико-хімічних процесах
- •1.2.5 Вільна енергія і напрямок хімічних реакцій
- •Приклади рішення задач
- •Розв’язок
- •Відповідь: 159,9 Дж/моль·к.
- •2 Дисперсні системи
- •2.1 Класифікація дисперсних систем
- •2.1.1 Основні терміни колоїдної хімії
- •2.1.2 Класифікація дисперсних систем
- •2.1.2.1 За характером дисперсності
- •2.1.2.2 За ступенем дисперсності
- •2.1.2.3 За агрегатним станом дисперсної фази і дисперсійного середовища
- •2.1.2.4 За характером взаємодії між частинками дисперсної фази і дисперсійним середовищем
- •2.1.2.5 За характером взаємодії між самими частинками дисперсної фази
- •2.1.2.6 За формою частинок дисперсної фази (за топографічною ознакою)
- •2.1.3 Одержання і очистка дисперсних систем
- •2.1.3.1 Основні методи одержання дисперсних систем
- •2.1.3.2 Очистка колоїдних систем
- •2.2 Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем
- •2.2.1 Броунівський рух
- •2.2.2 Дифузія
- •2.2.3 Осмотичний тиск
- •2.2.4 Седиментація
- •2.2.4.1 Седиментаційно-дифузійна рівновага
- •2.2.4.2 Седиментаційний аналіз
- •2.2.5 Оптичні властивості дисперсних систем
- •2.2.5.1 Розсіяння світла
- •2.2.5.2 Оптичні методи дослідження дисперсних систем
- •Контрольні питання
- •Приклади розв’язку задач
- •3.1.2 Поверхневий натяг
- •3.1.3 Класифікація поверхневих явищ
- •3.1.4 Поверхневий натяг на межі двох рідин. Взаємне розтікання рідин
- •3.1.5 Адгезія і когезія. Явища розтікання та змочування
- •3.1.5.1 Поняття про когезію та адгезію
- •3.1.5.2 Змочування поверхні твердого тіла рідиною
- •3.1.5.3 Адгезія між твердим тілом і рідиною
- •3.1.5.4 Капілярні явища
- •Контрольні питання
- •3.2 Поверхневі явища на межі тверде тіло – газ, тверде тіло – рідина, рідина – газ, рідина – рідина, тверде тіло – рідина, тверде тіло – тверде тіло
- •3.2.1 Кількісна характеристика адсорбції. Величини адсорбції
- •3.2.2 Рівняння стану адсорбції
- •3.2.3 Теплота адсорбції
- •3.2.4 Залежність адсорбції від температури та природи газу
- •3.2.5 Фізична адсорбція газів і парів на гладкій твердій поверхні. Закон Генрі
- •3.2.6 Теорія адсорбції і рівняння Ленгмюра
- •3.2.7 Ізотерма адсорбції Фрейндліха
- •3.2.8 Рівняння бет (Брунауера,Еммета,Теллера)
- •Аналогічно
- •3.2.9 Швидкість адсорбції
- •3.2.10 Хімічна адсорбція газів на твердій гладкій і пористій поверхні
- •3.2.11 Капілярна конденсація
- •Отже, при сталій температурі
- •Контрольні питання
- •3.3 Електричні явища на межі тверде тіло – рідина. Будова міцели
- •3.3.1 Електрокінетичні явища
- •3.3.2 Утворення і будова подвійного електричного шару на межі тверде тіло – рідина
- •3.3.2.1 Механізм утворення пеш
- •3.3.2.2 Термодинамічне співвідношення між поверхневим натягом і електричним потенціалом
- •3.3.2.3 Теорія будови пеш Гельмгольца-Перрена
- •3.3.2.4 Теорія будови пеш Гуї-Чепмена
- •3.3.2.5 Теорія будови пеш Штерна
- •3.3.3 Вирази для дзета-потенціалу
- •3.3.4 Вплив різних факторів на дзета-потенціал
- •3.3.4.1 Вплив індиферентних електролітів
- •3.3.4.2 Вплив неіндиферентних електролітів
- •3.3.4.3 Вплив pH-середовища
- •3.3.4.4 Вплив концентрації колоїдної системи
- •3.3.4.5 Вплив температури
- •3.3.4.6 Вплив природи дисперсійного середовища
- •3.3.5 Міцелярна теорія колоїдних розчинів
- •3.3.6 Йонна адсорбція з розчинів на твердому адсорбенті
- •3.3.6.1 Йонообмінна адсорбція
- •3.4 Стійкість дисперсних систем
- •3.4.1 Види стійкості дисперсних систем
- •3.4.2 Процеси, обумовлені агрегативною нестійкістю
- •3.4.3 Фактори стійкості дисперсних систем
- •3.4.4 Коагуляція гідрофобних золів
- •3.4.4.1 Коагуляція під дією електролітів. Правило Шульце−Гарді
- •3.4.4.2 Гетерокоагуляція. Взаємна коагуляція золів
- •3.4.5 Теорії стійкості і коагуляції
- •3.4.5.1 Адсорбційна теорія коагуляції г.Фрейндліха
- •3.4.5.2 Електростатична теорія коагуляції г.Мюллера
- •3.4.5.3 Теорія стійкості систем длфо
- •3.4.5.4. Вплив концентрації електроліту на потенціальні криві взає-модії частинок
- •3.4.6 Швидкість коагуляції
- •3.4.7 Колоїдний захист
- •Контрольні питання
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •3.5 Характеристика мікрогетерогенних дисперних систем План
- •Металокерамічні матеріали
- •3.5.1 Дисперсні системи з газовим дисперсійним середовищем (аерозолі)
- •3.5.2 Дисперсні системи з рідинним дисперсійним середовищем
- •3.5.2.1 Суспензії
- •3.5.2.2 Емульсії
- •3.5.2.3 Латекси
- •3.5.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем (тверді золі, солідозолі)
- •3.5.3.1 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і газоподібною дисперсною фазою (тверді піни)
- •3.5.3.2 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і рідинною дисперсною фазою (тверді емульсії)
- •3.5.3.3 Дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем і твердою дисперсною фазою
- •3.5.4 Композиційні матеріали (композити)
- •3.5.4.1 Металокерамічні матеріали
3.3.6 Йонна адсорбція з розчинів на твердому адсорбенті
Адсорбція електролітів не вкладається в рамки вчення про молекулярну адсорбцію і вимагає спеціального розгляду, оскільки адсорбент може по-різному адсорбувати йони, на які дисоціює молекула електроліту в розчині. Мікроділянки поверхні адсорбенту, які мають певний заряд, адсорбують протилежно заряджені йони під дією сил електростатичного притягання, утворюючи згаданий раніше подвійний електричний шар (ПЕШ).
Радіус йонів сильно впливає на їхню здатність адсорбуватися. З йонів однакової валентності максимальну адсорбційну здатність проявляють йони з найбільшим радіусом. Причина цього явища, з одного боку, полягає в більшій здатності таких йонів поляризуватися, а отже здатності притягатися до зарядженої поверхні; з другого боку, в меншій гідратації йонів (оскільки чим більший радіус йону, тим менша, при одному і тому ж заряді, його гідратація).
Ряди йонів, складені в порядку зменшення їх здатності гідратуватися, називаються ліотропними рядами або рядами Гофмейстера.
Л
іотропний
ряд одновалентних катіонів має вигляд
Р
яд
двовалентних катіонів
Адсорбційна здатність йонів дуже залежить від їх валентності – вона пропорційна валентності:
.
Особливий інтерес являє адсорбція йонів поверхнею кристалу, до складу якого входять йони тієї ж природи. При цьому адсорбцію можна розглядати як добудову кристалічної гратки. Згідно з правилом Паннета-Фаянса, як уже вказувалось раніше, кристали добудовуються лише тими йонами або атомами, які входять до складу цих кристалів або є ізоморфними з ними.
3.3.6.1 Йонообмінна адсорбція
Якщо на поверхні адсорбента уже знаходяться адсорбовані йони електроліту, то при контакті цього адсорбента з іншим електролітом майже завжди тією чи іншою мірою спостерігається йонообмінна адсорбція тобто обмін йонів між подвійним електричним шаром адсорбента та йонами, що знаходяться в дисперсійному середовищі. При йонообмінній адсорбції адсорбент поглинає певну кількість певних йонів і одночасно виділяє в розчин еквівалентну кількість інших йонів цього ж знаку. Загальна назва таких адсорбентів йоніти або йонообмінники (якщо це синтетичні – то йонообмінні смоли). Йоніти, які обмінюються катіонами, називаються катіонітами (кислотні адсорбенти), аніонами – аніоніти (лужні адсорбенти). Є йоніти, які залежно від значення pH, можуть вести себе як катіоніти (при pH<7) чи аніоніти (при pH>7). Вони називаються амфолітами.
Властивості йонообмінної адсорбції:
1) специфічність;
2) еквівалентність;
3) не завжди зворотність процесу;
4) протікає повільніше, ніж молекулярна адсорбція;
5) при йонообмінному процесі може змінюватися pH середовища
|
H+ + Na+ + Cl– |
|
адсорбент |
Na+ + H+ + Cl– |
|
|
|
|
|
адсорбент |
OH– + Na+ + Cl– |
|
адсорбент |
Cl– + Na+ + OH– |
Дослідження показали, що йони поверхневого шару здатні до обміну, до всіх реакцій йонів, які є в розчині, дифузії, електролізу, кристалізації тощо, але ці процеси протікають значно повільніше, ніж у справжніх розчинах.
Дослідженнями багатьох вчених було доведено, що йонний обмін підпорядковується закону діючих мас:
або
,
і рівнянню адсорбції Фрейндліха
,
де – рівноважна концентрація; і – константи.
Розглядаючи процес обмінної адсорбції з кінетичної сторони, Гапон вивів рівняння ізотерми адсорбції
,
де
– число адсорбованих йонів;
– граничне число йонів, які можуть бути
адсорбовані даною поверхнею (ємність
поглинання);
– константа обмінної адсорбції;
і
– концентрації витісняючих і витіснених
йонів (в момент рівноваги).
Кількісною характеристикою йонообмінної здатності є так звана обмінна ємність, тобто здатність йоніту зв’язувати певну кількість йонів. Вона вимірюється в ммоль/100 г йоніту.
Контрольні питання
Які явища спостерігаються, якщо помістити дисперсну систему в електричне поле? Поясніть, чому це відбувається.
Які електричні явища виникають при русі дисперсної фази і дисперсійного середовища?
Що таке подвійний електричний шар (ПЕШ)?
Які є способи утворення ПЕШ?
Як формулюється правило Кена і де воно застосовується?
Виведення першого рівняння Ліпмана.
Яке рівняння показує можливість визначення ПЕШ, якщо відома залежність від ?
Чи відбувається збільшення потенціалу на міжфазній межі? Відповідь обґрунтуйте.
Приведіть основні положення будови ПЕШ за Гельмгольцом-Перреном.
Теорія будови ПЕШ Гуї-Чепмена. Її недоліки.
Теорія будови ПЕШ Штерна.
Як теорія Штерна може пояснити причини зміни знаку дзета-потенціалу при введенні в систему багатовалентних йонів?
Наведіть і поясніть вирази для дзета-потенціалу у випадку електроосмосу і електрофорезу.
Поясніть вплив індиферентних та неіндиферентних електролітів на дзета-потенціал.
Хімічні гіпотези будови міцели.
Фізична гіпотеза будови міцели.
Опишіть внутрішню будову міцели.
Напишіть формулу міцели, утвореної взаємодією розчинів AgNO3 з надлишком КІ.
Напишіть формулу міцели, утвореної взаємодією розчинів CaCl2 з надлишком Na2SO4.
Напишіть формулу міцели, утвореної гідролізом FeCl3.
Які особливості йонної адсорбції на твердому адсорбенті?