2.1.2 Класифікація дисперсних систем

Дисперсні системи класифікують за такими ознаками:

1) за характером дисперсності ;

2) за ступенем дисперсності (або за розмірами частинок дисперсної фази);

З) за агрегатним станом дисперсної фази і дисперсійного середовища;

4) за характером взаємодії між частинками дисперсної фази і дисперсійним середовищем;

5) за характером взаємодії між частинками дисперсної фази;

6) за формою частинок дисперсної фази (за топографічною ознакою).

2.1.2.1 За характером дисперсності

Дисперсні системи поділяють на монодисперсні, в яких всі частинки дисперсної фази мають однаковий ступінь дисперсності і полідисперсні, в яких частинки дисперсної фази мають різний ступінь дисперсності. Якщо останні системи є реальними, то монодисперсні − науковою абстракцією.

2.1.2.2 За ступенем дисперсності

Дисперсні системи прийнято ділити на грубодисперсні або мікрогетерогенні, в яких розміри частинок дисперсної фази перевищують 10^-7 м (Д < 10⁷ м^-1 ), колоїдно-дисперсні або ультрамікрогетерогенні, в яких розміри частинок коливаються від 10^-7 до 10^-9 м (10⁷ м^-1 < Д < 10⁹ м^-1), розчини високомолекулярних речовин, в яких розміри частинок дисперсної фази мають ті ж розміри, що й в колоїдно-дисперсних системах, але, на відміну від попередніх, є гомогенними; молекулярно- (атомно-, йонно-) дисперсні, частинки дисперсної фази яких представляють собою окремі молекули (атоми, йони) розчинених речовин. Це т.зв. справжні розчини, які в колоїдній хімії не розглядаються.

2.1.2.3 За агрегатним станом дисперсної фази і дисперсійного середовища

Дисперсійні системи поділяються на: системи з газоподібним дисперсійним середовищем (аеродисперсії, аерозолі) (від грецького έρ –повітря і solutio) – розчин);

Системи з рідинним дисперсійним середовищем – ліодисперсії (ліозолі від грецького λίο– рідина), в тому числі дисперсні системи з водним середовищем (гідродисперсії, гідрозолі, від грецького γίδ -вода) і дисперсні системи з середовищем органічної неполярної рідини (органодисперсії, органозолі), та дисперсні системи з твердим дисперсійним середовищем (тверді золі, солідозолі від латинського solidus – твердий).

Цей тип класифікації ілюструється даними табл. 2.1

Таблиця 2.1−Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом фази і середовища

Дисперсійне середовище	Дисперсна фаза	Назва дисперсної системи	Приклади
Г	Г	дисперсна система відсутня	повітря, суміш газів
Г	Р	аеродисперсії, аерозолі	туман, хмари, дощ
Г	Т	аеродисперсії, аерозолі	дим, пил, порошки, волокнисті матеріали
Р	Г	Ліозолі (гідрозолі і органо-золі), ліогелі (гідрогелі і органогелі), піни, газові емульсії	піна ПАР, морська піна, піна піногасників, мінеральна вода, шампанське
Р	Р	емульсії (О/В – 1 роду, пряма емульсія) (В/О – 2 роду обернена, ін-вертна емульсія)	м олоко, краплі нафти у воді, латекси вода в нафті, інвертні емульсійні бурові розчини
Р	Т	суспензії, пасти (Д<107 м-1) колоїдні розчини (Д=107м-1-109м-1)	глинистий буровий розчин, цементний розчин, пасти, кол. р-ни гідроксидів металів, сірки, тощо.
Т	Г	солідозолі (тверді золі), пористі матеріали з газо-вою дисперсною фазою	пінопласти, поропласти, пемза, цементний камінь
Т	Р	пористі матеріали з рідин-ною дисперсною фазою	ґрунти, гірські породи, колектори нафти
Т	Т	солідозолі (тверді золі)	мінерали, сплави металів, металокераміка, композити, кольорові скла