
6. Рівносильність формул. Основні закони логіки предикатів
Дві формули логіки предикатів називаються рiвносильними (еквiвалентними) (позначається = ), якщо вони набувають однакових значень істинності для довільних значень вільних змінних. Зокрема, якщо формули і еквівалентні, то формула є тавтологією.
Еквівалентні формули логіки висловлювань залишаються такими й у логіці предикатів.
Основні закони логіки предикатів
1. Закони де Моргана
для кванторів:
;
;
2. Дистрибутивні
закони:
;
;
3. Закони перестановки
однойменних кванторів:
;
;
4.Закони пронесення
кванторів:
;
;
7. Випереджена нормальна форма
Випередженою
(префіксною)
нормальною
формою
називається
формула, яка має вигляд:
,
де
‑
це квантори
або
,
а
‑формула,
що не містить кванторів, тобто випереджена
нормальна форма
містить
тільки операції диз'юнкції, кон’юнкції
і заперечення; причому символ заперечення
знаходиться тільки перед символом
предикатів.
Вираз
називають префіксом,
а
-
матрицею
формули, записаної у випередженій
нормальній формі. Наприклад,
,
- формули, записані у випередженій
нормальній формі.
Теорема. Для кожної формули логіки предикатів існує еквівалентна їй випереджена нормальна форма.
Алгоритм зведення довільної формули до випередженої нормальної форми:
1) позбутися
еквівалентності та імплікації :
та
2) подати формулу
таким чином, щоб символи заперечення
розташовувалися безпосередньо перед
символами предикатів:
та
;
та
;
Перейменувати зв’язані змінні, якщо це потрібно.
3) Винести квантори в префікс.
8. Правила виведення логіки предикатів
Формула
логічно
слідує з
формули
в логіці предикатів, якщо на кожній
множині М
при будь-якій інтерпретації формула
набуває значення 1 при кожному заміщенні
вільних предметних змінних назвами
елементів М,
при якому формула
набуває значення 1. Це записують так
.
Логічне слідування
має місце тоді і тільки тоді, коли
тавтологією
є формула
Правила виведення логіки предикатів
У логіку предикатів
переносяться перш за все відомі правила
виведення з логіки висловлювань, а
також: 1.
- універсальна
конкретизація
Це правило виведення
того, що
істинне для довільного елемента с
з предметної області за умови, що формула
істинна.
2.
- універсальне
узагальнення
Це правило виведення,
згідно з яким
істинне, якщо
істинне
для довільного елемента с
з предметної області.
3.
- екзистенційна
конкретизація
Це правило виведення,
яке дає змогу дійти висновку про те, що
на підставі істинності
можна твердити, що в предметній області
є елемент с
, для якого
істинне.
4.
- екзистенційне
узагальнення
Це правило виведення, яке використовується для того, щоб на підставі істинності на якомусь елементі с з предметної області дійти висновку, що істинне.