Лекція 5. Соціальна структура. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність у суспільстві. (Частина 1)

1. Визначення поняття «соціальна структура». Основні підструктури соціальної структури.

2. Соціальне життя: проблеми рівності та справедливості.

3. Загальна характеристика теорії соціальної стратифікації. Теорії функціоналізму як пояснення нерівності в суспільстві.

4. Критерії соціальної стратифікації

5. Історичні системи соціальної стратифікації за Е. Гідденса

6. Стратифікаційна теорія Питирима Сорокіна.

7. Середній клас як гарант стабільності суспільного життя.

8. Визначення поняття «соціальна мобільність»

9. Види соціальної мобільності

10. Особливості соціальної стратифікації в Україні.

Визначення поняття «соціальна структура»

Вивчаючи будь-який об'єкт, ми рано чи пізно звертаємося до питання про те, як він влаштований, з яких частин і фрагментів складається, і які функції цих окремих елементів в життєдіяльності системи або організму в цілому.

Соціологи, досліджуючи суспільство зі своєї точки зори намагаються пояснити його устрій, розгадати ту загадку, в основі якої лежить непорушність і цілісність такої ефемерної реальності як соціальний світ людей. Одним із соціологічних підходів, який дає відповідь на цю загадку є вчення про соціальну структуру суспільства.

Термін структура (від лат. structūra – будова) має цілий спектр значень, який зустрічаються як в науковій, так і в повсякденній лексиці. У своєму основному значенні, структура – це внутрішній устрій чого-небудь.

Соціальна структура – внутрішній устрій суспільства або соціальної групи; впорядкована сукупність елементів соціальної системи: соціальних спільнот, груп, організацій, інститутів, пов’язаних стійкими соціальними зв’язками, які називаються соціальними відносинами.

Соціологія виділяє два основні елементи соціальної структури:

1. Соціальні інститути, система ролей і статусів. Цей підхід властивий структурному функціоналізму.

2. Система класів, верств, професійних та інших груп. На таких засадах базується марксистський підхід.

Аналіз соціальної структури сучасного суспільства ґрунтується на розгляді таких елементів:

• соціально-класові (соціальні прошарки, групи, страти);

• соціально-професійні;

• соціально-демографічні;

• соціально-територіальні (поселенські спільності);

• соціально-етнічні (нації, народності).

Кожен із цих елементів (системи спільнот) поділяється на велику кількість різних соціальних формувань.

Соціально-професійна структура

Професійна структура – це су­купність існуючих у суспільстві професійних груп і відносин між ни­ми. В її основі лежить поділ на окремі види професій, які потребують спеціальних знань та трудових навичків. Належність до тієї чи іншої професійної групи багато в чому зумовлена належністю до певного класу чи соціальному прошарку і, як правило, повністю визначає соціальне становище працівника.

Предметом вивчення в даній галузі знань є:

• місце і роль професійного поділу в суспільному житті;

• професійні групи та їх характеристики;

• спосіб життя професійної групи;

Етнічна структура

У структурі соціологічних знань існує галузева теорія - етносо­ціологія, котра поглиблено вивчає етнонаціональну систему, формування етноспільнот та етнічних процесів. Етносоціологія має за предмет дослідження: етноси і етносоціальні процеси, національно-регіональні особливості соціальної структури народів. Вона до­сліджує соціально значущі явища в побуті та культурі людей різних національностей, зміни у національній культурі.

Значення етносоціальних знань посилилось з середини XX ст., ко­ли набули могутнього піднесення національно-визвольні рухи. З того часу етноси займають особливе місце у вивченні соціальної структу­ри суспільства. За різними науковими джерелами, людство успадку­вало не менш як 3,5 тис. етнічних спільностей (націй, народностей, етнічних племен), які входять до всіх держав світу. Більшість станов­лять багатонаціональні держави. В Європі налічується близько 300 на­цій і народностей, на Американському континенті - близько 600, а Азія, Африка та Австралія охоплює близько 2600 різних етнічних спільнот. Етнічний склад населення України також досить різноманіт­ний. У сучасних умовах тут проживає понад 127 національностей та народностей.