Заняття 7

1. Міжбанківське підтвердження - це:

а) надання банком іншим кредитним установам інформації щодо умов кредитування;

б) право банку заволодіти будь-якими залишками на рахунках, які інший банк має у даному банку для покриття власних зобов’язань;

в) послуга, яку надає банк своїм клієнтам;

г) підтвердження від інших банків залишків та іншої інформації, що може не відображатися в звіті.

2. Міжбанківське підтвердження стосується підтвердження фінансових і ділових звязків між:

а) банком та іншими банками однієї країни;

б) банком та іншими банками в різних країнах;

в) банком та його небанківськими клієнтами;

г) правильні відповіді а, б, в.

3. Запити про підтвердження окремих операцій можуть входити до складу тестування банківської системи внутрішнього контролю:

а) так, без будь-яких виключень;

б) так, за наявності згоди керівника банку, який робить запит про підтвердження;

в) ні, оскільки вони виступають заходами звіряння залишків у фінансових звітах банку на певну дату;

г) ні, оскільки вони є окремими процедурами аудиту.

4. Запит повинен бути затверджений банком, який робить цей запит:

а) так;

б) ні, якщо контроль змісту та доставки запитів про підтвердження здійснює аудитор;

в) ні, якщо цього не вимагає банк, до якого надсилається запит;

г) ні, якщо підтверджуюча інформація не стосується залишків на рахунках банку, який робить запит.

5. Відповіді на запит повинні бути адресовані:

а) керівнику банку, який здійснював запит;

б) головному бухгалтеру банку, який здійснював запит;

в) аудитору;

г) правильні відповіді а, б.

6. Можна робити запити про незалежне підтвердження на дату іншу, ніж дата операції:

а) лише щодо форвардних операцій з іноземною валютою;

б) лише щодо форвардних операцій з дорогоцінними металами;

в) лище щодо форвардних операцій з цінними паперами;

г) щодо будь-яких чинних контрактів.

7. Мета аудиторської перевірки фінансових звітів банку зовнішніми аудиторами полягає у:

а) наданні впевненості у майбутній життєздатності банку;

б) наданні незалежному аудитору можливості висловити думку про те, що фінансові звіти банку у всіх суттєвих аспектах складені відповідно до встановленої концептуальної основи фінансової звітності;

в) наданні висновку про результативність та ефективність ведення управлінським персоналом справ банку;

г) правильні відповіді а, б, в.

8. Якщо аудитор виявляє викривлення, що є суттєвим для фінансових звітів у цілому, включаючи застосування невідповідної облікової політики чи оцінки активів або нерозкриття інформації, то він:

а) самостійно коригує фінансові звіти, щоб виправити викривлення;

б) не враховує цього при наданні висновку, оскільки дана інформація є несуттєвою і немає вирішального впливу при визначенні достовірності фінансової звітності;

в) не повідомляє про це управлінський персонал, проте зазначає про виявлені викривлення у висновку;

г) просить управлінський персонал коригувати фінансові звіти для виправлення викривлення.

9. Забезпечення стабільності та довіри до фінансової системи, зменшуючи тим самим ризик збитків для вкладників та інших кредиторів - це основна мета:

а) пруденційного нагляду;

б) аудиторської перевірки;

в) внутрішнього контролю;

г) облікової політики, прийнятої підприємством.

10. Інспектори з банківсыюго нагляду здійснюють контроль входу до банківської системи на основі:

а) системи ліцензування;

б) системи патентування;

в) висунення вимог до акціонерів банку;

г) системи встановлених паролів.

11. До функцій інспектора з банківського нагляду не включаються:

а) оцінка ефективності політики та практики банку щодо оцінювання якості позики;

б) керування кредитною політикою банку;

в) встановлення впевненості щодо прийняття банком надійної системи управління кредитним ризиком;

г) збір та аналіз інформації про підконтрольні банки.

12. Найзначнішим з банківських ризиків щодо втрат є:

а) ризик того, що клієнт чи контрагент не погасить зо6ов'язання повністю, коли настане строк сплати або у будь-який час після цього;

б) ризик втрати від здійснення діяльності внаслідок негативної громадської думки, що завдасть непрямої шкоди репутації банку;

в) ризик того, що зміни в нормативно-правових актах країни призведуть до зниження облікової ставки відсотку;

г) ризики, пов'язані з похідними фінансовими інструментами.