35. Аудитору слід використовувати пояснення управлінського персоналу:

а) як достовірного та повного аудиторського доказу щодо достовірного та повного висвітлення інформації про діяльність підприємства у фінансових звітах без додаткових аудиторських процедур;

б) як достовірного та повного аудиторського доказу щодо достовірного та повного висвітлення інформації про діяльність підприємства у фінансових звітах після оцінки обгрунтованості пояснення;

в) як додатку до аудиторського висновку для підтвердження відсутності шахрайства чи неповного висвітлення у фінансових звітах діяльності підприємства, на якому проводиться аудит;

г) правильна відповідь відсутня.

36. Аудиторські докази, отримані у результаті перевірки регістрів обліку та первинних документів, що містять відомості про діяльність підприємства:

а) не можуть бути замінені поясненнями управлінського персоналу;

б)можуть бути замінені поясненнями управлінського персоналу;

в) повинні бути доповнені поясненнями управлінського персоналу;

г) не повинні бути доповнені поясненнями управлінського персоналу;

37. За неможливості отримання аудитором достатніх аудиторських доказів у результаті перевірки документів бухгалтерського обліку та за наявності пояснень управлінського персоналу щодо суттєвого питання:

а) вважається, що пояснення є достатніми аудиторськими доказами;

б) достатність аудиторських доказів оцінюється, виходячи з кваліфікації та професійного досвіду аудитора;

в) вважається, що пояснення не є достатніми аудиторськими доказами, а обсяг аудиту є обмеженим;

г) вважається, що слід проводити додаткові аудиторські процедури для отримання зовнішнього підтвердження.

38. Пояснення управлінського персоналу можуть виступати єдиними аудиторськими доказами щодо:

а) достовірності залишків активів і зобов’язань підприємства, на якому проводиться аудит;

б) правильності формування валових доходів і витрат підприємства, на якому проводиться аудит;

в) подальших запланованих напрямів розвитку підприємства;

г) достовірності сум зобов'язань підприємства перед бюджетом.

39. Запит на отримання письмових пояснень може бути оформлено у вигляді листа від аудитора:

а) так, в будь-якому випадку;

б) ні, в будь-якому випадку;

в) залежно від бажання замовника аудиту;

г) ні, якщо це не передбачено договором на проведення аудиту.

40. За відмови управлінського персоналу надати потрібні для аудиту пояснення аудитору слід:

а) відмовитися від надання аудиторського висновку;

б) висловити безумовно-позитивну щімку з пояснювальною частиною;

в) висловити умовно-позитивну думку або відмовитися від надання висновку;

г) висловити негативну думку щодо достовірності та повноти фінансових звітів.

41. Якщо головний аудитор використовує результати роботи іншого аудитора, він повинен:

а) визначити, як ці результати вплинуть на стан підприємства, яке перевіряється;

6) визначити, як ці результати впливатимуть на аудиторську перевірку;

в) розрахувати суттєвість;

г) вимагати від нього надання сертифікату аудитора.

42. Хто несе відповідальність за складання висновку про фінансові звіти суб'єкта господарювання?

а) асистент-аудитор;

б) головний аудитор;

в) помічник аудитора;

г) старший аудитор.

43. Плануючи використання роботи іншого аудитора, головний аудитор повинен:

а) розглянути професійну компетентність іншого аудитора в контексті конкретного завдання;

б) визначити комунікативні якості іншого аудитора;

в) перевірити знання іншим аудитором етичних принципів;

г) перевірити навички розв'язування складних професійних завдань.

44. Під внутрішнім аудитом розуміють:

а) процес доведення стану об'єкта до планових значень системи;

б) оцінювальну діяльність служби, створеної суб'єктом господарювання;

в) розробку методів стимулюючого впливу на об'єкт управління або коригування планових параметрів;

г) контроль за технологічним процесом.

45. Розрахунок часу та обсягу перевірки конкретної роботи внутрішнього аудитора залежить від:

а) судження зовнішнього аудитора про ризик та сутгєвість відповідної сфери аудиту;

б) попередньої оцінки системи внутрішнього аудиту та оцінки конкретної роботи внутрішнього аудитора;

в) правильні відповіді а, б;

г) правильна відповідь відсутня.

46. Чи повинен зовнішній аудитор, плануючи аудит, здійснювати попередню оцінку функції внутрішнього аудиту?

а) обов'язково;

б) лише за умови, що внутрішній аудит стосується окремих ділянок зовнішнього аудиту фінансових звітів;

в) на власний розсуд;

г) не повинен.

47. Чи має право служба внутрішнього аудиту підтверджувати достовірність фінансової звітності?

а) так;

б) ні;

в) у разі взаємодії із зовнішнім аудитором;

г) за погодженням із Спостерсжною Радою господарюючого суб'єкту.

48. Чи повинен зовнішній аудитор документувати свої висновки щодо конкретної роботи внутрішнього аудиту?

а) ні, лише приймати до уваги;

б) так, за умови, що дана робота була оцінена й перевірена;

в) ні, навіть не приймати до уваги;

г) правильна відповідь відсутня.

49. Експерт - це:

а) фізична особа або фірма, яка має спеціальну кваліфікацію, знання й досвід роботиу певній галузі, іншій ніж бухгалтерський облік;

б) фізична особа або фірма, яка має спеціальну кваліфікацію, знання й досвід роботиу галузі бухгалтерського обліку;

в) особа, яка має свідоцтво експерта;

г) особа, яка прийнятана посаду експерта в аудиторську фірму.

50. Експертом не може бути:

а) експерт, залучений суб'єктом господарювання;

б) залучений аудитор;

в) найманий аудитор;

г) особа, яка самостійно виявила бажання надати експертну допомогу.