13. Якщо аудиторська перевірка фінансових звітів попереднього періоду здійснювалась іншим аудитором, то аудитор, який приступає до перевірки звітного періоду, може:

а) отримати достатні відповідні аудиторські докази щодо залишків на початок періоду;

б) не брати до уваги докази попереднього, аудитора у зв'язку з невпевненістю в його професійній компетентності та незалежності від підприємства;

в) здійснити інші процедури, якщо аудиторський висновок був модифікований;

г) правильні відповіді а, в.

14. Із попереднього аудиторського висновку можна отримати деякі аудиторські докази щодо оборотних активів і поточних зобов’язань, як частину аудиторських процедур поточного періоду:

а) так, наприклад погашення дебіторської, кредиторської заборгованості, яка була на початок звітного періоду, забезпечить певними аудиторськими доказами ії існування, повноту, оцінку на початок періоду;

б) ні, аудитору обов’язково необхідно здійснити свої процедури, розпочинаючи аудиторську перевірку;

в) частково, але додатково необхідно провести інвентаризацію на початок проведення аудиторської перевірки;

г) все залежить від обсягів об'єктів, що перевіряються.

15. Аудитор може одержати підтвердження залишків на початок періоду від третіх осіб:

а) тільки стосовно інвестицій;

б) ні, такий варіант виключено;

в) стосовно довгострокової заборгованості та інвестицій;

г)правильна відповідь відсутня.

16. Якщо залишки на початок періоду містять викривлення, які можуть суттєво вплинути на фінансові звіти поточного періоду то аудитор повинен:

а) інформувати попереднього аудитора;

б) інформувати управлінський персонал;

в) інформувати управлінський персонал і, отримавши дозвіл, інформувати також попереднього аудитора;

г) поступити на свій розсуд.

17. Якщо при перевірці аудитором залишків на початок періоду вплив викривлень не врахований і не розкритий належним чином, він:

а) повинен висловити тільки умовно-позитивну думку;

б),повинен висловити тільки негативну думку;

в) повинен висловити умовно-позитивну або негативну думку;

г) не повинен висловлювати ніякої думки щодо залишків на початок періоду.

18. Аудитор не перевіряє залишки на початок періоду:

а) так, аудитор не несе відповідальності за достовірність залишків на початок періоду;

б) так, у цьому немає необхідності, такі залишки вже були перевірені іншим аудитором;

в) ні, аудитор обов’язково повинен перевірити залишки на початок періоду;

г) правильні відповіді а, б.

19. Якщо модифікація стосовно фінансових звітів попереднього періоду, залишається доречною та суттєвого для фінансових звітів поточного періоду то аудитор:

а) повинен модифікувати аудиторський висновок за поточний період;

б) не повинен модифікувати аудиторський висновок за поточний період;

в) повинен зробити відповідне посилання в аудиторському висновку за поточний період;

г) повинен інформувати управлінський персонал.

20. Аналітичні процедури включають розгляд порівняння фінансової інформації суб'єкта господарювання з:

а) порівняною інформацією за складеними кошторисами;

б) порівняною інформацією за попередній період;

в) порівняною інформацією за плановими показниками;

г) відхиленнями, виявленими при проведенні попереднього аудиту.

21. Аналітичні процедури використовуються:

а) для загального огляду фінансових звітів на кінцевому етапі аудиту;

б) для проведення вибіркової перевірки первинних документів;

в) в момент укладання договору на проведення аудиту;

г) для складання звітності суб'єктами господарювання, що є замовниками аудиту.

22. В аналітичних процедурах при плануванні аудиторської перевірки використовують:

а) інформацію податкового обліку;

б) фінансову та нефінансову інформацію;

в) інформацію управлінського обліку;

г) статистичну інформацію.

23. Процедури, які складаються з аналізу важливих коефіцієнтів та тенденцій, а також подальшого вивчення результатів відхилень та взаємозвязків, які суперечать іншій відповідній інформації або відхиляються від передбачуваних сум, називаються:

а) аналітичними процедурами;

б) аудиторськими процедурами;

в) процедурами контролю;

г) процедурами попереднього тестування.

24. Вибір аудитором процедур, методів і рівня застосування аналітичних процедур залежить від:

а) вимог внутрішньофірмових стандартів аудиту;

б) умов договору;

в) професійного судження аудитора;

г) визначається АПУ.

25. Аналітичні процедури не використовуються:

а) для допомоги аудитору при плануванні характеру, часу та обігу інших аудиторських процедур;

б) в якості процедур за суттю, коли їх застосування може бути більш результативним та ефективним для зменшення ризику невиявлення;

в) в якості обґрунтування аудиторського висновку;

г) в якості загального огляду фінансових звітів на завершальному оглядовому етапі аудиторської перевірки.

26. Аналітичні процедури наприкінці аудиторської перевірки застосовуються для того, щоб:

а) сформулювати загальний висновок стосовно того, чи узгоджуються фінансові звіти в цілому з аудиторським знанням бізнесу;

б) вказати на аспекти бізнесу, раніше невідомі аудитору;

в) визначити характер, час та обсяг інших аудиторських процедур;

г) визначити, які методи необхідно застосовувати при проведенні аудиту.

27. При виконанні аналітичних процедур використовуються наступні методи:

а) загальнонаукові та спеціальні;

б) методи економічного аналізу;

в) методи контролю;

г) будь-які методи, почтшаючи від простих порівнянь і до комплексного аналізу із застосуванням складних статистичних методів.

28. Аудиторська вибірка - це:

а) застосування аудиторських процедур до менш ніж 100 % облікових записів (елементів вибірки) в межах залишку на рахунку або класу операцій так, що всі елементи мають шанс бути відібраними;

б) вивчення частини документів для отримання достатньої інформації, щоб сформулювати думку аудитора;

в) вибір аудитором частини документів за певною схемою для їх вивчення;

г) дослідження документів за розділами і операціями без попереднього групування чи систематизації операцій.

29. Процедури одержання доказів охоплюють:

а) обчислення та аналітичні, процедури;

б) запити та спостереження;

в) перевірку, спостереження, запити та підтвердження, а також обчислення та аналітичні процедури;

г) експертну оцінку.

30. Якщо оцінка результатів вибірки показує, що треба переглянути попередню оцінку відповідної характеристики генеральної сукупності то аудитор може:

а) порадити управлінському персоналу вивчити виявлені похибки й можливість подальших похибок, а також здійснити необхідні коригування;

б) модифікувати заплановані аудиторські процедури;

в) розглянути вплив на аудиторський висновок;

г) можливі всі запропоновані вище варіанти.

31. Пояснення управлінського персоналу необхідне для доказу того, що:

а) управлінський персонал визнає свою відповідальність за достовірне надання фінансових звітів;

б) управлінський персонал визнає відсутність відповідальності аудитора за надання звітності;

в) фінансові звіти затверджені управлінським персоналом;

г) правильні відповіді а, в.

32. Пояснення управлінського персоналу слід отримувати в:

а) усній формі;

б) формі запису на магнітних носіях інформації (аудіо-касетах);

в) письмовій формі;

г) формі запису на відео-носіях.

33. Аудитор одержує пояснення управлінського персоналу з суттєвих для фінансових звітів питань:

а) виходячи з професійної думки аудитора на основі досліджених доказів;

б) якщо не можна очікувати інших достатніх аудиторських доказів з певних питань;

в) у будь-якому випадку;

г) лише за наявності прохання замовників аудиту.

34. Зміст пояснення управлінського персоналу є:

а) чітко визначеним переліком питань, щодо яких управлінський персонал повинен надати пояснення;

б) переліком питань, за якими управлінський персонал повинен надати пояснення і зміст яких залежить від галузі діяльності підприємства, на якому проводиться аудит;

в) визначаються аудитором й можуть обмежитися суттєвими для фінансових звітів питаннями;

г) переліком питань, зміст і кількість яких залежать від бажання управлінського персоналу співпрацювати з аудитором.