
- •Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення
- •Наведіть визначення терміну «шкідливий виробничий фактор» та подайте класифікацію шкідливих виробничих факторів
- •Види інструктажів з охорони праці вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
- •6.Повторний інструктаж та вимоги до його проведення.
- •7.Особливості проведення позапланового та цільового інструктажів з охорони праці.
- •8.Порядок проведення інструктажів для працівників навчальних закладів
- •9.Гарантії прав громадян на охорону праці
- •10.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •11.Порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах
- •12. Умови створення комісії з питань розслідування нещасних випадків
- •14. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві.
- •15. Порядок повідомлення про нещасні випадки на виробництві.
- •16. Склад комісії з розслідування нещасного випадку.
- •17. Обов’язки комісії з розслідування нещасного випадку.
- •18. Перелік документів з охорони праці і техніки безпеки для загальноосвітніх шкіл
- •19. Методичні рекомендації щодо організації пожежно-профілактичної роботи у навчальному закладі
- •20. Типові недоліки в роботі з оп і тб, профілактиці виробничого і побутового травматизму серед працівників навчальних закладів та учнів
- •Профілактика травматизму
- •21. Методичні рекомендації щодо створення навчально-методичного кабінету з охорони праці, безпеки життєдіяльності у середньому загальноосвітньому закладі.
- •22.Загальні відомості про установу.
20. Типові недоліки в роботі з оп і тб, профілактиці виробничого і побутового травматизму серед працівників навчальних закладів та учнів
Особливо актуальним залишаються порушення вимог пормативно-правових актів з охорони праці (далі НПАОПІ) (18,4%), порушення правил дорожнього руху (10.3%), порушеним спеціалістами та керівни¬ками усіх рівнів посадових обов’язків в частині охорони праці (8,1%) та порушеним технологічного процесу(71%))
На сьогодні в Україні не існує такого нормативного документу, як правила безпечної поведінки під час виконання робіт для робітників підприємств. Тому даний збірник зазначених правил призначений для поліпшення ефективності запобіжних заходів з пропаганди культури ОП, як політики діяльності на всіх рівнях із забезпечення права працівника на безпечні і здорові умови праці та соціальний захист. новорічних і різдвяних свят”. У яких, начальників управління освіти Чернівецької міської ради, відділів освіти райдержадміністрацій та Новодністровської міської ради, директорів шкіл-інтернатів, позашкільних установ, професійно-технічних навчальних закладів, педагогічного коледжу було зобов’язано: - провести відповідну роботу стосовно виконання вимог законодавчих нормативних актів з безпеки життєдіяльності, охорони праці в закладах освіти області, забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці та навчання; - особливу увагу звернути на загальний стан електрогосподарства, протипожежний стан, тощо.
Побутовий травматизм об'єднує травми, що виникають у домашніх умовах (у квартирі, на подвір'ї, в гаражі). Велика кількість їх пов'язана з прибиранням квартири та приготуванням їжі. Переважають забиття, рани, опіки. Уражується переважно кисть. Багато травм виникає під час сварок та бійок, чому сприяє алкоголь. Частіше побутові травми виникають у чоловіків, зокрема молодих. До дитячого травматизму належать усі види невиробничого травматизму (дорожньо-транспортний, побутовий, шкільний, вуличний, спортивний та ін.) у дітей. Нещасні випадки з дітьми в побутових умовах трапляються частіше у віці до 3 років. Переважна кількість травм у дітей віком до 13 років спостерігається в шкільному віці під час ігор та занять спортом (50 %); 30 % вдома і 20 % — в дорожньо-транспорт-них пригодах (смертність сягає 80 %).
Загальна смертність дітей від нещасних випадків складає, за даними ВООЗ, 37,2 на 100 тис. хлопчиків і 22,8 на 100 тис. дівчаток.
Виробничий травматизм пов'язаний з виконанням завдань на виробництві — у промисловості чи сільському господарстві.
Основні причини виробничого травматизму — незадовільні умови праці, недосконалі або несправні знаряддя виробництва або неправильна їх експлуатація, особистий стан працівника тощо. Серед цих загальних причин виробничого травматизму є безліч конкретних обставин, пов'язаних з особливостями організації праці на виробництві, його арсеналом, складом та кваліфікацією робітників тощо. Порушення техніки безпеки на виробництві, застаріла та несправна техніка, погані санітарно-гігієнічні умови праці (захаращеність робочого місця, забруднення повітря, неадекватне освітлення), недостатня кваліфікація робітника, перевтома, численні конструктивні недоліки станків та машин тощо сприяють травматизмові.
Найпоширеніші виробничі травми:
рани, забиття, опіки, електротравми. Сільськогосподарський травматизм сьогодні в зв'язку з механізацією та електрифікацією сільського господарства за структурою мало чим відрізняється від промислового. Також переважають поранення, забиття, закриті пошкодження, переважно кінцівок (понад 80 %), значно рідше — внутрішніх органів. До 70 % травм — легкі.
Більшість травм належить до невиробничих. Найбільшу тривогу викликає дорожньо-транспортний травматизм, який образно називають "війною на дорогах". Жертвами цього виду травматизму щорічно стають мільйони людей, четверть мільйону помирають на місці Якщо взяти до уваги недосконалість обліку, статистики травм та, власне, визначення поняття смерті від травми, то можна з впевністю сказати, що кількість жертв цього виду травматизму набагато більша, ніж повідомляється офіційно.