Історія та версії html
HTML (Hyper Text Markup Language) - призначений для розмітки і оформлення документів в інтернеті. Зародження HTML слід віднести до далекого 1986 року, коли вперше зусиллями Міжнародної організації по стандартизації (ISO) було прийнято ISO-8879-стандарт, названий ім’ям «Standard Generalized Markup Language». HTML версії 1.2 мали близько 40 тегів і не переймався яким-небуть описом фізичного представлення документів. Все було приведене до логічної та структурної розмітки тексту. Тільки декілька тегів (доречі, не рекомендованих для використання) здалеку натякали на фізичні властивості представлення сторінок. В 1994 був створений консорціум W3, який унаслідував право домінувати в світі Інтернету від Європейського інституту фізичних часток. Ця організація зразу ж прийнялася за створення нової наступної специфікації HTML версії 2.0, але кінцевий стандарт HTML 2.0 був прийнятий лише в 1995 році, коли вже наповну йшла розробка HTML 3.0. Єдиним істотним вдосконаленням HTML 2.0 було введеня в мову форм – коштів відправлення повідомлень від користувача на сервер. Мабуть HTML 3.0 найбільший крок в HTML-технологіях. Першочерговий варіант стандарту включав в себе багато цікавих інновацій – теги для створення таблиць, розмітки математичних формул, вставка оптікаючих текстом малюнків.
Але вже тоді в 1995 році з’явилась необхідність в візуальному оформленні гіпертекстових сторінок. Не порушуючи основ HTML W3C вирішили створити окрему систему для можливості опису візуального оформлення HTML-документів. Так з’явились ієрархічні стильові специфікації (Cascading Style Sheets, CSS), які мали зовсім іншу структуру, синтаксис та задачі. Незабаром (1995 рік) з'явився перший комерційний браузер Netscape Navigator, який привів до найшвидшого в історії людства розвитку корпорації Netscape Communications. Щоб привернути ще і ще клієнтів, яких було і так хоч відбавляй, корпорація почала вводити в HTML все нові і нові удосконалення, які не були відображені в стандартах W3C і підтримувалися тільки Netscape Navigator.
Вводяться все знову і знову теги були орієнтовані на поліпшення зовнішнього вигляду документів і повністю порушували споконвічні принципи мови.
У 1996 році Microsoft перестав бути пасивним спостерігачем на ринку браузерів, в результаті чого з'явився спочатку Microsoft Internet Explorer 2.0, який, треба сказати, не мав великої популярності. Пізніше була створена 3-я версія цього браузера, що поділило ринок браузерів навпіл між Navigator Communications і Microsoft. Microsoft взяв під свою опіку W3C. У стислі терміни був створений стандарт HTML версії 3.2, який був повністю орієнтований на Microsoft Internet Explorer.
HTML 3.2 до недавнього часу залишався єдиним стандартом цього розвивається мови WEB-програмування. Ця версія HTML навела відносний порядок в плані підтримки елементів розмітки всіма браузерами.
В останні роки (2004 рік) була прийнята остання на даний момент версія HTML - HTML 4.01.
Синтаксис та текстова розмітка
Вивчення будь-якої комп’ютерної мови починається з знайомства з його основними будівельними блоками – операторами, висловами, змінами. Мова HTML є досить простою і крім звичайного текста має лише один тип керуючих інструкцій, які називають тегами. Необхідно розуміти різницю між тегами (одиницями розмітки) і елементами (складові частини документа). Теги розділяють вихідний неформатований текст документа на елементи і по-друге створюють нові елементи, яким нічого не відповідало в тексті. Наприклад графічні вставки Java apllem. Теги є двох видів: парні і непарні. Парні охоплюють фрагмент текста або інші теги. Парні теги повинні вкладатися одні в одні без пересікання, тобто якщо в області дії тега А відкрився тег В, то він повинен закритися до того, як закриється тег А. Більшість тегів, як парні так і непарні мають атрибути, що змінюють і уточнюють дію тега, а атрибути відповідно можуть приймати відповідні значення. Регістр букв не відіграє значення для позначення тегів і назв атрибутів, але мають впливати на значення атрибутів. Існують атрибути, що не потребують присвоєння значення, бо сам факт присутності атрибутів включає відповідний режим роботи даного тегу. Згідно стандарта лапки навколо значення атрибута обов’язкові в тих випадках, коли це значення містить символи крім букв, цифр, точки і дефіса. Щоб ввести в документ символи, які відсутні на клавіатурі або мають синтаксі HTML спеціальне значення приміняють підстановки. Підстановки є:
1. мнемонічні (<-<) ;
2. числові.
Набір мнемонічних кодів визначених в стандарті HTML включає в себе всі символи кодування LATIN 1, в тому числі і пробіл, а починаючи з версії HTML 4.0 включає символи UNICODE. В числових підстановках замість мнемонічного використовують десятковий числовий код з додаванням перед символом дієзу (# 160). Деякі Web-програмісти використовують методику використання сторінок переводячи свої тексти в мнемонічні або числові підстановки.
При текстовій розмітці стандартом рекомендується використання мінімум структурних систем. Даний підхід є виходом для тих хто не потребує якогось серйозного дизайна або не має коштів на нього.
Загальний синтаксис написання тегів наступний:
<тег параметр1=" значення " параметр2=" значення ">
поодинокий тег
<тег параметр1=" значення " параметр2="значення">...</тег>
парний тег
Інновації в HTML 5
