Тема 3.7. Оздоблювальні роботи.

Питання.

1. Призначення і склад оздоблювальних робіт.

2. Приготування розчинних фарбувальних сумішей.

3. Машини, механізми та інвентар для штукатурних і малярських робіт.

4. Контроль якості і правила техніки безпеки.

Обробка внутрішніх і зовнішніх захищаючих конструкцій шляхом обштукатурювання має захисно-конструктивне, санітарно-гігієнічне і декоративне призначення. Штукатурка захищає захищаючі конструкції від атмосфер­них опадів, вогкості; сприяє зменшенню теплопровідно­сті і звукопровідності, запобігає швидкому спалаху кон­струкцй. Штукатурки бувають звичайними, декоративними і спеціальни­ми. Звичайні штукатурки застосовують в основному для обробки внут­ренних поверхонь приміщень (стін, стель), декоративні - для зовнішньої обробки будівель і споруд, а також для оформ­ления інтер'єрів відповідальних об'єктів. Спеціальні штука­турки (гідроізоляційна, акустична, рентгенозахисна і т. д.) використовують з метою захисту конструкцій від агресивної дії води, для зменшення звукопровідності стін, перекрить, для захисту сусідніх приміщень від проникання рентгенівського проміння. За якістю виконання штукатурки підрозділяють на прості, поліпшені і високоякісні. Просту штукатурку в сільськогосподарському будівництві застосовують для обробки складських приміщень і деяких виробничих споруд. Поліпшену штукатурку широко застосовують для обробки сіль­ських суспільних і житлових будівель.

Штукатурні роботи виконують відповідно до вимог СНиП III-А. 11-70. Для внутрішніх штукатурних робіт застосовують підмости, які повинні відповідати вимогам міцності і стійкості. Зовнішні ліси повинні мати поярусное огорожу і повинні бути надійно заанкерени в стіни. Вживані механізми при виробництві штукатурних робіт проходять ежезмінний контроль. Тиск стислого повітря в тру­бопровідах контролюють манометром, який повинен бути оплом­бирован. Заборонено підвищувати тиск, не передбачене пас­портом механізму.

Облицьовочні роботи застосовують для обробки внутрішніх і на­ружних поверхонь стін, захищаючи їх від шкідливих зовнішніх дій. До початку облицювальних робіт повинні бути виконаний всі загальнобудівельні роботи; встановлені стояки каналізації, опалення і водопостачання, виконана прихована проводка; оштукатурені стелі і верхня частина стін. Для зовнішнього облицьовування широко застосовують керамічні фа­садні плитки, азбестоцементні листи і плитки, для внутрішнього облицьовування - керамічні, скляні, пластмасові плитки і гіпсові, древесноволокнисті, деревностружкові плити (звужуючи штукатурка). При облицьовуванні поверхонь плитки і суху штукатурку кре­пят різного вигляду розчинами, мастиками, клеями і крепежни­ми елементами.

Якість облицювальних робіт залежить від правильного вибору облицювального матеріалу, його якості, умов виробництва ра­бот і майстерності облицовщіків. При сортуванні плиток необхідно застосовувати шаблони, а відібранні плитки укладати окремими стопками. Для забезпечення високої якості облицьовування необхідно, что­бы товщина шару розчину під плитками була не більше 15 мм і не менше 7 мм Між плитками і стіною не повинне бути пусток, ко­трі можна виявити шляхом простукування. Щоб керамічна плитка краще трималася, її не слід рясно змочувати водою. Розчин повинен бути худим, з відношенням в’ядучого і інертного наповнювача не менше 1:4 - 1:6. При установці плиток шви залишають порожніми. Заповнюють, їх після твердіння раствора. Фанерована поверхня повинна бути обчищений від потьоків і бруду. Приймання робіт оформляють актом. Облицювальні роботи слід виконувати, дотримуючи заходи по охороні праці, відповідно до СНиП ІІІ-А.11-70.

Малярні роботи складаються з нанесення на поверхні конст­рукцій тонкого шару складу забарвлення. Висохла і затвердівша­ кольорова плівка захищає конструкції від шкідливих дій зовнішнього середовища, додає їм красивий зовнішній вигляд і забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних вимог при експлуа­тації. Тонкий шар складу забарвлення оберігає металеві конструкції від корозії. Вогнезахисні силікатні фарби захищають деревину від спалаху. Офарблюють поверхні дз різних матеріалів: оштука­турені, кам'яні, бетонні, дерев’яні металеві. За якістю обробки офарблюваної поверхні розрізняють прос­ту, поліпшену і високоякісну забарвлення, які відрізняються між собою ретельністю підготовки поверхні (чис­лом вироблюваних операцій, числом грунтовок і шпатлевочних шарів, обумовлених СНиП ІІІ-21-73), а також остаточної обробкою забарвленої поверхні. В сільськогосподарських виробничих, складських, тимчасових, підсобних будівлях і спорудах застосовують просту ок­раску; в сільських цивільних і житлових будівлях - поліпшену; при обробці поверхонь в клубах, будинках культури, гостини­цах - високоякісну.

Внутрішні мадярні роботи здійснюють поточно-розчленованим або потоково-комплексним методом. При потоково-розчленованому методі спеціалізовані ланки на захватках виконують окремі операції підготовчих і основних процесів. При потоково-комплексному методі кожна ланка або бригада виконує на захватке весь комплекс малярних робіт. В даному випадку малярні роботи є окремими приватними потокрм в загальному потоці обробних робіт. Число ланок (бригад) для кожного приватного потоку визначають з урахуванням тривалості виконання робіт на захватке. Роботи ведуть з однаковим модулем цик­личности, враховуючи і технологічні перерви. Розмір захватки визначають з урахуванням вироблення ланки. Для житлових будівель - це ціле число кімнат, квартир; для суспільних ціле число приміщень; для виробничих – ціле число прольотів. Число захваток визначають із заданої тривалості робіт, користуючись загальною формулою потоку. При прийманні малярних робіт необхідно стежити, щоб по­верхності забарвлені водорозчинним складом , були одно­тоними, добре розтушовані або проторцовані. На них не повинне бути плям, потьоків, смуг, отлупов і т.д. Сліди кисті не повинні бути помітний з відстані до 3 м від забарвленої поверхні. При нанесенні складів неводів не повинне бути нерівностей після шліфовки шпатлевочного шару, слідів кисті, нижні шари фарби не повинні просвічуватися; бордюри, фільонки повинні бути однакової ширини без кривлень і т.д. До приймання робіт приступають тільки після того, як фарби повністю висохнуть, а плівки наберуть необхідну міцність, тобто коли будуть виконані вимоги СНиП ІІІ-21-73. Прийняті роботи оформляють актом.

Шпалерні роботи виконують для оклейки поверхні внутрен­них стін і перегородок житлових і суспільних будівель рулонним матеріалом - шпалерами. Обклеювання шпалерами починають після завершення всіх малярних ро­біт, за винятком останнього забарвлення столярних виробів і підлог. Для обробки поверхонь можуть бути використані звичайні паперові шпалери, що миються,синтетичні на паперовій і тканинній основі, линкруст і синтетичні плівки. В якості зв'язуючого матеріалу для приклеювання паперових шпалер застосовують клейстер, для линкрустов і моющих синтети­чних шпалер - клейстери, мастики. Клейстер виготовляють на основі житньої, пеклевюваної муки, крохмалю. Широко застосовують для наклейки линкруста, моющихся шпалер і плівок синтетичний клей КМЦ (карбоксиметилцеллюлозний), казеїновий і клей В-107, синтетичний клейовий склад «Бустилат» кумаронова і каніфольна мастики і т.д. Комплексний процес шпалерних робіт складається із заготовчих, підготовчих і основних процесів. Заготовчі процеси - нарізка шпалер заданих роз­мірів і приготування клейстеру. Нарізують шпалери в заготовчих шпалерних майстерних, використовуя для цієї мети верстати для обрізання кромок і розрізання рулонів, столи для розмітки, стелажі для заготівки шпалер, Заготовлен­і шпалери сортують по малюнках нумерують і в контейнерах достав­ляют на об'єкт, що будується. Клейстер готує в майстерних або безпосередньо на будівельному майданчику. Мастики і клеї одержують в готовому вигляді (в заводській упаковці).

До скляних робіт на об'єкті, що будується, приступають пе­ред початком внутрішньої обробки поверхонь стін і інших кон­струкцій. Для забезпечення природної освітленості в житлових суспільних і виробничих сільськогосподарських будівлях і спорудах застосовують скло і вироби з скла (блоки, па­кети, профільоване скло). Скло буває звичайним завтовшки 2-6 мм і спеціальним (вит­ринное, поліроване, армоване, хвилясте) товщиною 4-10 мм. Склоблоки - вироби з герметично закритою поло­стю у вигляді блоків. Склопакети - вироби, виготовлені із листового скла, сполученого шляхом зварювання або паяння, ко­торі утворюють герметично закладені порожнини. Профільорован­е скло - довгомірні елементи коробчатого, швелерного і ребристого профілів.

При виробництві скляних робіт необхідно дотримувати вимоги СниП ІІІ-А. 11-70. Для забезпечення безпечного ведення скляних робіт нарізку стекод і скління слід виконувати в майстерних і на підприємствах по виготовленню віконних і дверних блоків, стінних панелей. Нарізане скло повинне поступати на будівництво в контейне­рах, ящиках, а скловироби - в касетах, ящики укладають штабелями в один ряд по висоті. До робочого місця скло слідує подавати механізованим способом. Зону підйому захищають або встановлюють знаки, що забороняють переміщення людей в цій зоні. Профільоване скло на лісах, підмостях укладають на підкладки і прокладки. При склінні теплиць використовують пересувні ліси башеного типу із захищеним робочим місцем. Якщо роботи виконують з драбин, їх захищають в місці пристрою майданчика для робітника і опирают в несучі конструк­ції покриття

Покриття підлоги виконують монолітними, з штучних і рулон­их матеріалів. Вид покриття залежить від призначення будівлі і споруд і процесів, що відбуваються в приміщеннях в період їх експлуатації. Підлоги складаються з наступних основних елементів: основи, підстилаючого шару, стягування, покриття. Основа - нижня частина підлоги, на яку передають навантаження вищерозміщені шари. Як основа під підлоги використовують грунт або перекриття. Підстилаючий шар - проміжний елемент підлоги, що забезпечує рівномірну передачу навантаження на основу. Стягування - шар, створюючий жорстку або щільну кірку по нежорстких або пористих елементах підлоги. Стягування влаштовують для вирівнювання поверхні, додання покриттю заданого похилу. Покриття - верхній елемент підлоги, безпосередньо сприймающій всі механічні і інші дії. Конструкція підлоги може бути доповнена наступними элемен­тами: гідроізоляцією - шаром (декількома шарами), що перешкоджаєпрониканню через конструкцію підлоги води або виробничих рідин, теплоізоляцією - шаром підлоги зменшуючим теплопровідність, звукоізоляцією - шаром, що зменшує зву­копроводность підлоги.

При пристрої різного виду підлог використовують шкідливі для здоров'я людини матеріали, ручні машини, установки, маши­ни і ін. Тому для безпечного ведення робіт робітники повинні пройти відповідну підготовку (навчання). Їх необхідно проінструктувати з питань організації робочого місця, ознайомити з правильним поводженням з материа­лами, інструментами, пристосуваннями. До роботи з ручними електричними машинами допускають ро­бочих тільки після перевірки справності цих машин. Корпус руч­них електричних машин повинен бути заземлений. При перервах в роботі їх відключають. Для ущільнення бетонної суміші вібраторами допускають рабо­чих, що пройшли спеціальне навчання і інструктаж по техніці безпеки. Підігрівати мастики можна тільки на закритому вогні, щоб запобігти їх спалаху або вибуху. Розбавляють мастики відповідно до інструкції. При використовуванні в процесі влаштування підлоги матеріалів, що виділяють токсичні речовини, рабо­чих забезпечують спецодягом і респіраторами.

87