Тема 3.6. Покрівельні роботи.

Питання.

1. Призначення і склад покрівельних робіт.

2. Влаштування покрівель.

3. Склад операцій.

4. Машини, механізми, пристосування і обладнання для покрівельних робіт.

5. Приймання і перевірка якості .

6. Правила техніки безпеки.

Покрівельні роботи проводять при пристрої водоізолюючого шару даху або безчердачного покриття. В сільськогосподарському будівництві застосовують покрівлі рулонні, мастикові, а так­ож з штучних матеріалів. Покрівлі з штучних матеріалів виконують з черепиці, вол­нистих азбестоцементних листів, азбестоцементних плиток і інших матеріалів. Окремі елементи даху покривають оцинко­ваним залізом. Іноді застосовують дерев'яні покрівлі з драні, гонта, тесу. Для рулонних покрівель використовують покривні матеріали: толь, руберойд і безпокрівельні: пергамин, толь-шкіру, ізол. Пергамін і толь-шкіру укладають в нижні шари крівлі. Мастикові покрівлі влаштовують з мастик на основі бітумних полімерних в’яжучих з введенням армуючого матеріалу або без нього. Для приклеювання і фарбування пергамина і руберойду використовують бітумні мастики, для толь-шкіри, толя - дьогтьові. Бітумні мастики бувають гарячими і холодними, дьогтеві ­тілько гарячими. Мастики складаються з в’яжучого матеріалу і наповнювача по­рошкоподібного і волоконного. Порошкоподібні наповнювачі - це тонкомолотий вапняк, трепел, тальк, зола і ін., волокни­сті - низькосортний азбест. Гарячі бітумні мастики укладають при температурі 160- 180° С дьогтьові - при 140-160° С. Холодні бітумно-латексні, бітумно-латексно-кукерсольні, бітумно-зольні мастики мають кращу склеювальну здатність, еластичність, морозо- і теплостійкість в порівнянні з гарячими мастиками. Технологія покрівельних робіт залежить від конструктивного ре­шения, покрівлі. В сільськогосподарському будівництві покрівельні роботи удосконалюють в наступних напрямах: створюють ін­дустріальні конструкції покриттів у вигляді комплексних панелей заводського виготовлення; застосовують нові види покрівель; комп­лексно механізують роботи при пристрої рулонних і мастикових покрівель.

Комплексний процес пристрою покрівель складається із заготовчих, підготовчих, транспортних і основних процесів. Структура окремих процесів залежить від виду покрівлі і методів виробництва робіт. Заготовчі процеси включають розкроювання, очищення рулонного матеріалу; ізолювання елементів крівлі з листового оцинкованого заліза; підготовку отворів, розрізання азбестоцементних листів, плиток; приготування мастик. Підготовчі процеси складаються з операції по підготовці основи для пристрою покрівлі. Для покрівель з штучних мате­ріалів підготовка основи включає тільки пристрій обре­шетки по прогонах; для рулонних і безрулонних мастикових покрі­вель - вирівнювання основи, очищення його від сміття, пилу, грунтовку поверхні.

Покрівельні матеріали на будівельний об'єкт доставляють в контейнерах автомобільним транспортом. На покрівлю до місця ук­ладки їх подають легкими переносними кранами або підйомниками. Для цієї мети також можуть бути використаний самохідні крани малої вантажопідйомності. Рулонні матеріали по покриттю можна транспортувати ручними візками або моторолерами і мототележками (при малих похилах і великих площах крівлі). Мастику на будівельний майданчик доставляють в автогудрона­торах або в тарі. За допомогою насоса або автогудронатора її подають на дах по трубопроводу прямо до робочого місця

При покритті покрівкль штучними матеріалами до складу подготовчих робіт входить пристрій обрешетки. Обрешетку під азбестоцементні листи звичайного профілю, плоску і пазову черепицю застосовують у вигляді дерев'яних брусків перетином 50 х 50, 60 х 60 мм. Відстань між брусками залежить від виду покрівель­ного матеріалу. Кожний азбестоцементний лист слід укладати на три бруски, а черепицю - на два. В місцях ендов розжелоб­ків карнизних звісів влаштовують суцільний настил з дощок, ко­трий до пристрою покрівлі, згідно проекту, може бути покритий .листовим оцинкованим металом. Азбестоцементні хвилясті листи посиленого і уніфікованого профілів укладають по залізобетонних або металевим прогонах (кожний лист опирают на 2-3 прогони). Суцільну обрешетку з дощок застосовують при пристрої покрівель з азбестоцементних плиток, оцинкованого металу, желоб­чатой черепиці.

Для влаштування покрівель застосовують звичайні азбестоцементні хвилясті листи посиленого або уніфікованого про­філей. Перші укладають по підготовленій обрешетці з брусків, листи посиленого і уніфікованого профілів - по залізобетонним або металевим прогонам. Азбестоцементні покрівлі з листів звичайного профілю влаштовують з похилом не менше 33%. Листи укладають двома способами: без зсуву швів в про­дольном напрямі і з перев'язкою швів. При перев'язці швів листи верхнього ряду зміщують, по відношенню до нижче розташованому на половину ширини листа або на одну хвилю. Застосовуючи перший спосіб, в листах обрізають один або два кути залежно від місця розташування листа на покрів­лі. При другому способі, зміщуючи вишерозташований ряд по відношенню до нижче розташованому на одну хвилю, заготовляють певне число листів з обрізаними хвилями. Кожний перший лист верх­него ряду повинен бути менше або більше на одну хвилю нижчерозташованого

Для пристрою черепичної покрівлі застосовують глиняну плос­кую, пазову, стрічкову, штамповану, жолоб і цементно-пісчану пазову черепицю. Вона може бути одношаровою, двошарової і з лусковим укладанням. На скаті в подовжньому і поперечному напрямках необхідно укладати ціле число че­репиц, при цьому кожну черепицю слід розміщувати на двох брус­ках обрешетки.

Дах покривають черепицею відразу по двох скатах, починаючи від кута карнизного звісу у напрямку до коника. Перші два ряди укладають з горища, інші - з лавки або драбини. Кріплять черепицю до обрешітці цвяхами, дротом або клямме-рами. При похилах більше 50% черепицю кріплять через ряд, при похилах більше 100% -во всіх рядах.

Для покриття сільськогосподарських споруд в північних і східних районах країни, багатих лісом, іноді застосовують де­рев’яні покрівлі з дранки, гонта, тесу.

Крівлю з дранки влаштовують по обрешетці з брусків або жер­дей діаметром 50-70 мм. Вона буває трьох-, четирьох- і п’ятишаровою. Похил покрівлі - більше 80%. Ряди драней укладають від карниза до коника. Перший ряд влаштовують з укороченої дра­нки. Подальші ряди перекривають нижчерозташованої при трьохшарном покритті на 2/3 довжини дранки; при четирьохшарном на 3/4 і при п'ятишаровому - на 4/5. На відміну від першого ряду їх укладають ворсистою стороною вгору, направляючи ворс по стоку води. Дранки кріплять до обрешетці цвяхами (один цвях на одну дран­ку). Головки цвяхів перекривають вижчерозміщеними дранками. Кожний подальший ряд здвигають в поперечному напрямі по відношенню до попереднього на 2-4 см. Коник і ребра перекривають двома дошками, які прибивають до коньковому і ребровому брусам. Готову покрівлю виконують з гонта завдовжки 50, 60, 70. см, ши­риной 7-12 см. Широка кромка гонта має товщину 15 мм (в ній вибраний паз глибиною 12 мм і шириною 5 мм), вузька - 3 мм

Оцинковану сталь застосовують для обробки карнизних звісів, ковзанів, розжелобків, ендов, для виготовлення водостічних труб і т. д.

Рулонні крівлі підрозділяють на плоскі з похилом до 3% і скатні, мають похил більше 3%. Від величини похилу залежать число шарів, напрям розкотила, а також тип вживаних ма­теріалів. При похилах до 3% застосовують гнилостійкі матеріали: толь толь-шкіру, гідроізол, гнилостійкий руберойд. Їх уклады­вают відповідно на дьогтьових або бітумних мастиках з добав­ками антисептиків (кремнефтористого і фтористого натрію). При великих похилах використовують рулонні покрівельні матеріали, що укладаються на бітумних, дьогтьових, дегтебітумних, бітумно-гумових, бітумно-зольних і інших мастиках. Рулонний матеріал розкочують і наклеюють на основу при похилі до 15% перпендикулярно, а при похилі більше 15% паралельно стоку води. Мінімальне число шарів (звичайно три) при­ймають при похилах більше 15%, максимальне (п'ять) - при похилах до 15%. Максимальний похил покриття для рулонних мате­ріалів 25%.

Безрулонні мастикові крівлі бувають; армованими, руб­леним, скловолокном або рулонним скломатеріалом, неармованими і комбінованими (захисний шар з рулонних ма­териалов на мастиках). Для мастикових покрівель застосовують гарячі бітумні мастики з волоконним наповнювачем; гарячі бітумно-гумові мастики з волоконним наповнювачем; холодні бітумно-латексні эмуль­сии; асфальтові мастики. Мастикові покрівлі, армовані рубаним скловолокном, наносять по рівній знепиленій основі пистолетом-розпилювачем або вудкою з форсункою. Мастикові крівлі, армовані рулонними матеріалами, влаштовують з гарячих бітумних або бітумно-гумових мастик з армуванням склохолетом або бітумно-латексних емульсій з армуванням склосіткой. Поверхню основи очищають від сміття, пил і грунтують розчином бітуму в вазі (1:2), а при використовуванні емульсій - цімиж емульсіями, але без коагуляції.

Пристрій покрівель починають від карнизних звісів і наносять мастики і емульсії в напрямі «на себе», переміщаючись поступово від низу до верху до коника.

Комплексні покрівельні панелі виготовляють в заводських умовах і поступають на будівельний майданчик з паро- і теплоізо­ляційним шаром. Вони бувають залізобетонними, клеефанерними, дерев'яними з обшивкою, азбестоцементними плоскими і волнис­тими листами, фольгоізолом.

Контроль якості покрівельних робіт проводиться в з відповідними вимогами СНиП ІІІ-20-74. Звертається особлива увага на якість матеріалів, що поступають, і правильність їх зберігання. Поверхня основи повинна бути рівною, міцною, сухою, не мати хиткості. Сухість основи перевіряють шляхом наклею­вания шматка рулонного матеріалу розміром 1x1 м на гарячій мастиці з подальшим віддиранням його після затвердіння мастики. Мастика не повинна відставати від основи. Просвіти між по­верхнею і укладеної на ній триметровою рейкою не повинні бути більше 5 мм Відхилення від проектного похилу для скатних покроівель допускаються в межах 5%, для плоских - до 2%. Похил перевіряють поклономіром. Якість кровель з штучних матеріалів задовольняє вимогам, якщо елементи не мають тріщин, околов, щільно при­легают до обрешітці, не мають видимих просвітів між собою, ряди крівлі паралельні звісу і перпендикулярні конику.

Покрівельні роботи слід виконувати відповідно до вимог СНиП ІІІ-А.11-70. Роботи на даху робітники можуть виконувати тільки після пере­вірки справності крокв, обрешетки і визначення місць закріп­лення страхувальних канатів, до яких приєднують передохоронні пояси покрівельників. Покрівельники повинні мати спецодяг, спецвзуттю і передохоронні пояси. Для робіт на дахах з похилами більше 100% покрівельників забезпечують переносними драбинами вширшки не менше 30 см з нашитими планками. Драбини кріплять до конько­вим брусків. В зимових умовах при сильному снігопаді, ожеледі, а також влітку при зливових дощах, туманах, вітрах силою більше 6 балів покрівельні роботи припиняють. При використанні гарячих мастик повинні бути передбачені запобіжні засоби від опіків. Казани з гарячими мастиками встановлюють на майданчиках, видалених від займистих будівель не менше ніж на 50 м. Запаси сировини і палива розміщують на відстані не менше 5 м від казана. Біля казанів повинні бути протипожежні засоби: пінні вогнегасники, лопати, сухий пісок в ящиках. При пристрої покрівель з наплавленого руберойду до роботи з газовими пальниками допускають робітників, навчених за спеціаль­ною програмою і що отримали посвідчення на допуск до роботи.