Тема 3.5. Гідроізоляційні роботи.

Питання.

1. Призначення і види гідроізоляції.

2. Техніка виконання, приготування мастик, захист від пошкоджень.

3. Контроль якості робіт і правила техніки безпеки

Гідроізоляція призначена для захисту будівельних кон­струкций будівель і споруд від дії грунтових і ат­мосферных вод. В сільськогосподарських спорудах від дії води защи­щают фундаменти, стіни і підлоги підвалів, підлоги першого поверху безпідвальних будівель, підлоги і стіни об'єктів з мокрими технологі­чними процесами, трубопроводи, резервуари і т.д. За способами пристрою, виду матеріалів розподіляють на забарвлення, оклеечную, штукатурну, литу і облицьовочну гідроізоляцію. Гідроізоляцію забарвлення виконують шляхом покриття поверхні гарячою і холодною бітумною мастикою, гарячим бітумом, матеріалами на основі синтетичних смол і т.д. Матеріали по­ступают на об'єкт, що будується, централізований або їх приготов­ляют безпосередньо на будівельному майданчику. Готують холодні і гарячі бітумні мастики, гарячий бітум - таким же чином, як і для покрівельних робіт. Матеріали на основі синтетичних смол (лаки, фарби, по­рошкоподібні термопластичні полімери) поступають на об'єкти в готовому вигляді. Вони володіють високими водостійкими харак­теристиками і утворюють еластичні плівки, через які вода не може проникнути. Оклєєчную гідроізоляцію широко застосовують для захисту під­земних споруд від дії грунтових вод. Її виконують з руберойду, толя, гідроізолу, ізола, поліетиленової плівки. Наклеюють ізоляційний матеріал бітумними, дьогтьовими, спе­ціальними, синтетичними мастиками. Вертикальна гідроізо­ляція може бути захищена цегляною або бетонною стінкою. Цеглову стінку зводять на цементному або бітумному в’яжучому. За­зор між гідроізоляцією і стінкою (до 15 мм) заповнюють цемент­ним розчином, а стінку зразу ж з двох сторін засипають грунтом і ущільнюють шарами по 10-20 см. Штукатурна гідроізоляція буває з цементно-піщаного розчину, гарячих і холодних асфальтових мастик і розчинів. Цю ізоляцію наносять на вертикальні, горизонтальні і нахильні внутрішні і зовнішні поверхні після того, як прекра­щаются всі осадкові деформації будівель і споруд. Холодна асфальтова мастика складається з бітумної эмульсійної пасти і мінерального, порошку (цементу). Емульсивну пасту готують з гарячого бітуму при температурі 160- 180° С і водного розчину эмульсатора (глина, вапно, сугли­нок, трепел) при температурі 80-90°С, які перемішують в змішувачах періодичної дії. Готову мастику необхідно використовувати протягом 1 г після її приготування. Цементно-пісчана гідроізоляція складається з тонкого шару штукатурки. Як в’яжуче для неї використовують водостійки безусадочні (ВБЦ) і водостойкі розширюючи (ВРЦ) цемен­ти. За відсутності спеціальних цементів використовують тонкомоло­ті портландцементи з веденням ущільнюючих (церезит, алюми­нат натрію, хлорне залізо) або гідравлічних домішок (діато­міт, трепел), а також добавок у вигляді розчину рідкого скла, ла­текса мильного розчину і т.д. Для підвищення стійкості про­тив різного виду деформацій в гідроізоляційний шар цементно-пісчаної штукатурки вводять арматурну сітку.

Гарячі асфальтові розчини готують з гарячого бітума з мінеральним порошком, азбестом і піском в обігріваються змішувачах, що дозволяють отримати робочу температуру гідроізоляційного матеріалу при укладанні не нижче 180°. Литу асфальтову гідроізоляцію виконують з гарячих асфальтових мастик і розчинів. Її застосовують для ізоляції го­ризонтальних і вертикальних поверхонь.Облицювальну гідроізоляцію влаштовують із сталевих листів завтовшки 2-4 мм або з листових пластмас (винипласт, поліхлорвинил, поліізобутилен). Сталеві листи очищають від ржі і захищають від корозії лакофарбними або іншими покриттями. Їх використовують як гідроізоляція при великих натисках води. Пластмасові листові матеріали добре проти­востоят агресивній дії середовища.

Гідроізоляційні роботи здійснюють відповідно до вимог СНиП II1-20-74 і проекту виробництва робіт. Склад робіт і технологія їх виконання залежать від вигляду ізо­ляції. В процесі виробництва робіт ізольовані поверхні перед­охороняють від дії грунтових, поверхневих і атмосферних вод, виробничих рідин. На.відкритому повітрі ізоляційні роботи ведуть за відсутності атмосферних опадів і тем­пературі зовнішнього повітря не нижче 5° С. Пристрою гідроізоляції передують роботи по підготовці поверхні. При застосуванні забарвлення, оклеечной гідроізоляції поверхню очищають від сміття і пилу, висушують і огрунтовують. При застосуванні штукатурної і литої гідроізоляції поверх­ность додатково обробляють піскоструминними апаратами або насічкою. При цементно-пісчаній штукатурці і нанесенні хо­лодной асфальтової гідроізоляції ізольовані поверхні не просушують, а зволожують. Гідроізоляційні роботи слід проводити поточно-розчленованим методом. Розчленовування комплексного процесу на окремі прості процеси і закріплення за ними визначеної кількості і кваліфікаційного складу робочих ланок залежить від виду гідроізоляції.

Гідроізоляцію забарвлення влаштовують по грунтуючий по­верхні механізованим способом. Для подачі до місця роботи гарячого бітуму і бітумних мастик застосовують автогудронатори, шестерні насоси або апарати працюючі з використанням стислого повітря. Наносять склади спеціальними бітуморозпилювачами, пневмонагнетателями, розчинонасосами, фарборозпилювачами (для холодних складів), використовуючи при цьому форсунки-розпилювачі. Порошкоподібні бітумні матеріали і полімери напилюють газополум'яним способом, застосовуючи аппа­раты УПП-1, УПП-4, УНБМ.

В обмежених умовах поверхні покривають гідроізоляцією забарвлення вручну фібровими, трав'яними і волосяними кистями. Гідроізоляцію наносять в 2-3 шари завтовшки 0,5-2 мм кожний. Подальші шари наносять після затвердіння попередніх. Офарблюють вертикальні поверхні смугами шириною 1-2 м, переміщаючись зверху вниз. Раніше нанесену смугу перекривають подальшій на 20-25 см. В місцях перегинів, перетинів накладають смуги рулон­ного матеріалу (руберойду, склотканини, склосетки і т. д.) ши­риной не меш 20 см, які покривають потім гідро­ізоляційним матеріалом забарвлення.

Обклеєну гідроізоляцію виконують шляхом наклеювання на ізольовану, ретельно підготовлену поверхню 1-4 шарів ізоляційного матеріалу після висихання грунтовки, дотримуючи тих вимог, що і при покрівельних роботах. Число наклеювальних шарів залежить від гідравлічного тиску, характеру кон­струкцій і виду матеріалу, що використовується. Наклеюють ізоляційний матеріал гарячими або холодними мастиками. Для вертикальних поверхонь застосовують тільки га­рячі бітумні і дьогтьові мастики, які наносять шарами товщиною 1,5-2 мм Холодні бітумні мастики наносять шарами товщиною 1 мм на горизонтальні поверхні. Подають і наносять мастику механізованим способом, при малих об'ємах робіт - вручну. Вертикальні поверхні обклеюють по захваткам ярусами висотою до 1,5 м. Гідроізоляційний матеріал заздалегідь розкроюють і подають до робочого місця у вигляді невеликих рулон­чиків в контейнерах. Приклеюють гідроізоляційний матеріал до поверхні сни­зу вгору, перекриваючи кожний попередній шар подальшим не менше ніж на 100 мм в подовжніх і 150-200 мм в поперечних стиках.

Спочатку ізольовану поверхню покривають мастикою. Потім рулонний матеріал розкочують, розгладжуючи окремі ділянки від середини до країв. Краї згодом прошпакльовують масти­кой і пригладжують, використовуючи для цього шпатель з подовженою ручкою. На горизонтальних поверхнях шари, що укладаються, прика­тують катком масою до 80-100 кг з м'яким обкладанням або элек­трокатком В місцях сполучень ізольованих поверхонь вводять додаткові шари гідроізоляції. Останній шар оклеечной гідроізоляції з бітумних мате­ріалів покривають шаром гарячої мастики, а горизонтальні по­верхні додатково посипають бронюючим матеріалом - піском, дрібним гравієм. Штукатурну гідроізоляцію з цементно-пісчаного розчину наносять торкретуванням за допомогою цемент-гармати або шляхом звичайного обштукатурювання із застосуванням розчинонасоса.