Тема 3.3 мулярськи роботи.

Питання.

1. Призначення, склад і засоби для виконання мулярських робіт.

2. Правила кам’яної кладки.

3. Перев’язка швів.

4. Технологія кам’яної кладки та методи її організації.

5. Робота взимку.

6. Контроль якості.

7. Техніка безпеки.

8. Види кам’яних кладок без розчину і при захисті укосів і берегів ГТС.

Мулярські роботи виконують при зведенні кам’яних конструкцій з природних або штучних каменів, укладених на будівельному розчені.

В водогосподарському будівництві кам’яне мурування застосовують при зведенні:

• будинків насосних станцій;

• для облицювання споруд, укосів, набережних;

Кам’яне мурування добре працює на стиск і значно гірше на відколювання, розтяг і вигін. Розподіляють кам’яне мурування сухе (безрозчинне) і на розчинах. При безрозчинному муруванні камені зберігають визначне розташування тільки завдяки силі тертя поверхонь які доторкаються. Таке мурування допустиме лише в спорудах, в яких зсуваючи зусилля не перевищують сили тертя поміж каменями.

При виконанні безрозчинового мурування камені повинні мати форму паралелепіпеда. Камені слід укладати плоскими боками.

Мурування починають з кутів.

При муруванні потрібно дотримуватися перев’язки швів:

• горизонтальності;

• однакової висоти рядів;

• вертикальності граней;

Сухе мурування потребує значних витрат ручної праці і високої кваліфікації каменщіків. Вона застосовується для влаштування підпірних стін і гребель. В залежності від матеріалів, які застосовують кам’яне мурування розподіляють:

• на мурування з природних та штучних каменів.

Мутування з природних каменів неправильної форми називають бутовим, а з оброблених каменів правильної форми тесовим. Зараз широко застосовують кам’яне мурування з пиляних природних кам’яних матеріалів. Мурування з штучних каменів виконують з суцільного або пустотілого глиняного або силікатної цегли, суцільних або пустотілих прямокутних каменів з бетону, шлакобетону.

Для кам’яного мурування на розчині частіше застосовують вапняні або вапняно-цементні розчини марок 4, 10, 25, 50, 100. Марка розчину передбачається в проекті

Фундаменти і стіни, що зводяться при підвіщеній вологості і всі відповідальні кам’яні конструкції підвищеної міцності муруються на цементно-піщаних розчинах. В зв’язку з тим, що міцність зчеплення розчину і каменя і міцність самого розчину менше міцності камня, необхідно камені при муруванні розташовувати згідно з правилами розрізки.

І ПРАВИЛО РОЗРІЗКИ

Поверхні каменів, які доторкаються, потрібно розташовувати перпендикулярно до напрямку діючого зусилля, що забезпечує роботу каменів головним чином на стиск.

II правило розрізки

Полягає в тому, щоб дотримуватися ділення масива двома системами площін (швів):

• перпендикулярними до постелей і зовнішньої поверхні мурування;

• паралельними їй, які забезпечують монолітність мурування.

Якщо масив мурування розрізати по всій висоті двома системами вертикальних взаємо перпендикулярних площін, то ми отримуємо ряд окремих стовпів. Якщо при цьому сила, діюча на окремий стовп, відхилиться від вертикалі, то він може відокремитись від мурування і розвалитися. Тому, щоб придати муруванню більшу міцність і монолітність необхідно в кожному вище розташованому її ряді змістити шви відносно нижче розташованого ряду так, щоб супротив шва в нижньому ряді знаходився камень верхнього ряду.