П’ятий етап

На основі аналізу параметрів (теми, об’єкту, предмету та новизни) дисертаційних робіт визначимо які напрями наукових досліджень вони охоплюють. Результати такого аналізу представимо як матрицю образів наукових досліджень (Х_ij). Кожен елемент такої матриці (Х_ij) відзначає наявність або відсутність варіанту сутнісної ознаки (Z_j напряму наукових досліджень за паспортом спеціальності 08.00.08) в аналізованій дисер­таційній роботі (S_i). Тобто елемент матриці образів наукових досліджень визначається у такий спосіб: якщо j-та сутнісна ознака (напрям наукових досліджень) присутня в i-ому об’єкті системи (дисер­таційній роботі), та на пересіченні i-го рядка та j-го стовпця вистав­ляється 1, інакше – 0.

Наприклад:

дисертаційна робота S₁ на тему «Механізм управ­лін­ня фінансовою без­пе­кою підпри­ємства» з відповідним об’єктом, предметом та новизною має ознаку напряму наукового дослідження Z₇ «Фінансова безпека держави, суб'єктів підприємництва та фінансових інститутів». Тому на пересіченні 1-го рядка та 7-го стовпця виставлено 1;

дисертаційну роботу S₅ на тему «Зовнішня забор­го­ваність дер­жави та її вплив на фінан­со­ву безпеку Ук­раїни» за предметом, об’єктом та новизною можна віднести до напряму Z₇ «Фінансова безпека держави, суб'єктів підприємництва та фінансових інститутів» та Z₈ «Державний кредит і державний борг, система управління внутрішнім і зовнішнім державним боргом». Тому на пересіченні 2-го рядка і 7-го стовпця та 2-го рядка і 8-го стовпця виставлено 1.

Матрицю образів наукових досліджень (X_ij) подано у табл. 11.

Таблиця 11

Матриця образів наукових досліджень (морфологічний ящик)

	Z1	Z2	Z3	Z4	Z5	Z6	Z7	Z8	Z9	Z10	Z11	Z12	Z13	Z14	Z15	Z16	Z17	Z18	Z19	Z20	Z21	Z22	Z23	Z24
S1	0	0	0	0	0	0	1	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
S2	0	0	0	0	0	0	1	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
S3	0	0	0	0	0	0	1	1	0	0	0	0	0	0	0	1	0	1	0	0	0	0	0	0
S4	1	0	1	1	0	1	0	1	0	1	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
S5	0	0	0	1	0	1	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
S6	0	0	0	0	0	0	0	1	0	0	1	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0

Для подальшого розв’язання завдання матрицю образів наукових досліджень (див. табл. 11) необхідно сформувати у середовищі MS Office Excel у такий спосіб:

назву матриці введіть у комірку D1;

у комірки С2 – Z2 послідовно введіть позначення варіантів істотних ознак (Z₁ – Z₂₄ відповідно);

у комірки В3 – В8 послідовно введіть позначення дисертаційних робіт (S₁ – S₆ відповідно);

заповніть елементи отриманої матриці відповідно до коментарів, поданих вище при описі п’ятого етапу прикладу розв’язання завдання.

Вигляд незаповненої та заповненої матриці образів наукових досліджень у середовищі MS Office Excel подано на рис. 9.

Рис. 9. Вигляд незаповненої та заповненої матриці образів наукових досліджень у середовищі MS Office Excel

Шостий етап

Для з’ясування схожості певних дисертаційних робіт та наявності певних розробок одного дослідження в іншому за істотною ознакою (напрямом наукового дослідження) на основі аналізу їх об’єкту, предмету і новизни сформуємо таблиці схожості та включення. Вихідною інформа­цією для таких таблиць є матриця образів наукових досліджень (X_ij).

Міра схожості двох дисертаційних робіт за напрямами наукових досліджень (С (S_і1, S_і2)) визначається за такою формулою:

(14)

де і₁, і₂ –  номери двох робіт, що перевіряються на схожість (наприк­лад, якщо порівнюються третя і п’ята дисертаційні роботи, тобто для однієї роботи і₁=3, а для іншої і₂=5, то відповідний елемент таблиці схожості буде позначатися як С(S₃, S₅));

х_і1j та х_і2j – значення елементів матриці образів наукових дос­ліджень Z_ij для двох дисертаційних робіт відповідно (див. табл. 11);

j – номер істотної ознаки, а саме, напряму наукового дослідження (j = 1 … n; n = 24).

Вигляд матриці міри схожості подано у табл. 12

Таблиця 12