Препарат 12. Поперечний зріз трубчастої кістки.
Забарвлення: тіонін і пікринова кислота за методом ІІІморля.
Збільшення: х80.
При малому збільшенні на периферії спостерігаємо окістя (1) жовтого або зеленого кольору. Під окістям паралельно до поверхні кістки лежать зовнішні генеральні кісткові пластинки (2). Глибше розміщуються системи концентричних кісткових пластинок з отвором у центрі - остеони (3). Отвір являє собою зріз центрального (гаверсового) каналу (4) остеона. У ньому проходить живильна кровоносна судина. Між остеонами бачимо короткі кісткові вставні пластинки (5). Між кістковими пластинками розміщуються кісткові порожнини (лакуни), всередині яких лежать остеоцити (6).
Препарат 13. Розвиток кістки на місці сполучної тканини (мезенхіми).
Забарвлення: гематоксилін і еозин.
Збільшення: х400.
При малому збільшенні спостерігаємо острівці (балки) грубоволокнистої кісткової тканини (1), які забарвлені гомогенно в рожевий колір. Острівці оточені з поверхні клітинами полігональної форми з великими фіолетовими ядрами - остеобластами (2). Острівці розміщені серед клітин мезенхіми, з'єднаних між собою відростками (3). Всередині острівців знаходяться кісткові лакуни з остеоцитами (4). По краю кісткової балки подекуди можна розрізнити заглиблення, в якому міститься остеокласт (5) - велика клітина з двома - трьома ядрами і оксифільною цитоплазмою.
Препарат 14. Розвиток кістки на місці хряща.
Забарвлення: гематоксилін і еозин
Збільшення: х80.
Розглядаємо об'єкт, починаючи з діафіза. У центральній частині діафіза відбувається процес перихондрального окостеніння - тут утворюється перихондральна кісткова манжетка (1). Вона має вигляд витягнутої вздовж діафіза ділянки рожевого кольору з вкрапленими в неї ядрами остеобластів і остеоцитів фіолетового кольору. У місцях збереженого хряща бачимо хондроциги на блакитному тлі. Між ними розташовуються порожнини резорбції хряща (2), при злитті яких у подальшому утворюється кістковомозкова порожнина.
Препарат 15. Кров амфібії
Забарвлення: гематоксилін і еозин.
Збільшення: х400.
Еритроцити (1) жаби мають овальну форму і більші за розмірами від еритроцитів ссавців. Всередині міститься паличкоподібне інтенсивно забарвлене ядро. Між еритроцитами зустрічаються лейкоцити. Нейтрофільні гранулоцити (2) мають блідо-рожеву цитоплазму і сегментоване ядро. В еозинофільних гранулоцитах (3) розміщені гранули червоного кольору і ядро, яке складається з двох сегментів. Лімфоцити (4) менші від гранулоцитів за розмірами, мають вузенький ободок с.лабобазофільної цитоплазми і велике округле сильно забарвлене ядро. Тромбоцити (5) виглядають як округлі пластинки з блідою рожевою цитоплазмою і слабозабарвленим ядром. Вони схильні до скупчення в групи.
Препарат 16. Кров людини.
Забарвлення: за Романовським - Гімза.
Збільшення: х400.
Серед форменних елементів більшість становлять еритроцити (І).Вони мають форму двояковгнутого диска, їх центральна частина більш тонка і тому світліше забарвлена. Периферійна частина зафарбована еозином у червоний або темно-рожевий колір.
Серед гранулоцитів найчастіше зустрічаються нейтрофільні гранулоцити (2). Це клітини з прозорою блідо-рожевою цитоплазмою і дрібною зернистістю. Останню можна побачити лише на добре забарвлених препаратах і тільки при застосуванні імерсійного об'єктиву. Сегментоядерні нейтрофіли мають темно- фіолетове сегментоване ядро, яке складається з 2 - 5 часточок. Інколи на препараті вдається побачити паличкоядерні нейтрофіли з Б-подібним або підковоподібним ядром. Дуже рідко зустрічаються юні форми з бобоггодібним ядром. Еозинофільні гранулоцити (3) зустрічаються рідше, їх ядро, як правило, має два сегменти, а цитоплазма заповнена великими червоними гранулами. Базофільні гранулоцити (4) містять бліде, слабосегментоване ядро, яке складається з двох часточок, і темно-фіолетові гранули різних розмірів.
Препарат 17. Ретикулярна тканина (строма лімфатичного вузла).
Забарвлення: гематоксилін і еозин. Збільшення: х400.
На малому збільшенні необхідно знайти ділянку лімфатичного вузла, де знаходиться найменше лімфоцитів, тому що останні маскують ретикулярну строму. Найкраще в центральній частині зрізу вибрати світлі простори (мозкові синуси) і знайдену ділянку вивчити і замалювати на великому збільшенні.
Цитоплазма ретикулярних клітин (1) блідо забарвлена, оточує округлі ядра і утворює відростки, за допомогою яких ці клітини контактують. У деяких ділянках можна побачити макрофагоцити (2) та лімфоцити (3). Трапляються також перекладки з волокнистої сполучної тканини та профілі кровоносних судин.
Препарат 18. Сухожилля поздовжній переріз
Забарвлення: гематоксилін і еозин.
Збільшення: х400.
Препарат 19. Непосмугована (гладка) м'язова тканина сечового міхура.
Забарвлення: гематоксилін і еозин.
Збільшення: х400.
На препараті - зріз стінки сечового міхура. Всередині стінки, в м'язовій оболонці (1) спостерігаємо пучки гладких міоцигів на поздовжньому і поперечному перерізі. На поздовжньому перерізі гладкі міоцити (2) мають веретеноподібну форму. У центрі розміщуєься паличкоподібне ядро (3). Біля кожного міоцита є колагенові і еластичні волокна, але вони за кольором зливаються з цитоплазмою міоцита.
На поперечному зрізі міоцити (4) та ї ядра мають округлу форму.Між пучками міоцитів бачимо прошарки пухкої волокнистої сполучної тканини (5). В останніх - типові для цієї тканини клітини і кровоносні судини.