2. Самогубство (суїцид) серед молоді, причини, наслідки, профілактика.

2.1 Вступ

Суїцид (латинською suicidium, від sui caedere, "вбити себе") є дією умисного спричинення власної смерті. Самогубство часто вчиняють з відчаю, причину якого нерідко відносять до психічних захворювань таких як депресія, біполярний розлад, шизофренія, алкоголізму чи наркотичної залежності. Стресові фактори, такі як фінансова скрута чи труднощі в міжособистісних відносинах, часто відіграють свою роль. Зусилля, спрямовані на запобігання самогубства, включають обмеження доступу до вогнепальної зброї, лікування психічних захворювань та зловживання наркотичних речовин, а також покращення економічного розвитку.

Метод, що найчастіше застосовується для скоєння суїциду, є різним у різних країнах і частково пов’язаний з доступністю такого методу. Звичайні методи включають: повішання, отруєння пестицидами та вогнепальну зброю. Щороку від 800 000 до мільйона людей вмирають через самогубство, що складає 10-ту за чисельністю причину смерті по всьому світі. Рівень самогубств серед чоловіків вищий ніж серед жінок, чоловіки в три-чотири рази більш схильні до суїциду ніж жінки. За оцінками, щороку відбувається від 10 до 20 мільйонів спроб самогубства без смертельних наслідків. Спроби найбільш поширені серед молодих людей та жінок.

На сприйняття самогубства значно впливали такі екзистенціальні теми, як релігія, честь, та зміст життя. Авраамічні релігії традиційно розглядають суїцид як образу Бога через віру в святенність життя. В еру самураїв в Японії, сепуку поважали як засіб спокути невдач або форму протесту. Згідно Саті, індуїстського похоронного ритуалу, який наразі заборонено законом, від вдови очікували принесення себе в жертву на похоронному вогнищі її чоловіка, добровільно чи під тиском сім’ї та суспільства.

В Західних країнах за самогубство чи спробу самогубства більше не передбачена кримінальна відповідальність. Це залишається кримінальним злочином в більшості ісламських країн. В ХХ та ХХІ століттях, самогубство в формі самоспалення застосовувалося як форма протесту, а камікадзе та терористичні акти, здійснені смертниками застосовувалися як воєнна чи терористична тактика.

2.2 Фактори ризику

Обставини, що сприяли самогубству в 16 американських штатах у 2008 р. Фактори, що впливають на ризик самогубства включають: психіатричні розлади, зловживання наркотиками, психологічні розлади, культурні, сімейні та соціальні ситуації, а також генетику. Психічні хвороби та зловживання наркотиками дуже часто трапляються разом. Інші фактори ризику включають попередні спроби суїциду, доступність засобів для здійснення такої дії, самогубство в сімейному анамнезі чи травматичне ураження мозку. Наприклад, рівень самогубств серед сімей, що володіють вогнепальною зброєю, вищий, ніж серед сімей, котрі її не мають. Соціально-економічні фактори, такі як безробіття, бідність, бездомність та дискримінація, можуть стати тригером для суїцидальних думок. Близько 15–40% людей залишають передсмертну записку. На генетику припадає 38%-55% суїцидальної поведінки. Ветерани війни мають вищий ризик самогубства, частково через віщий рівень душевних хвороб та проблеми з фізичним здоров’ям, пов’язані з війною.