1.4. Особливості складання консолідованої фінансової звітності

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Порядок складання консолідованої фінансової звітності та загальні вимоги до розкриття інформації щодо складання консолідованої фінансової звітності

встановлено у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність», яке затверджене наказом Мінфіну України від 27.06.2013 № 628. Норми НП(С)БО 2 застосовуються групою юридичних осіб (далі - група підприємств), яка складається з материнського (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств (крім груди підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, або групи підприємств, у якій материнське (холдингове) підприємство складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Форми консолідованої фінансової звітності затверджені НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» у додатку 2.

Консолідовану фінансову звітність подає материнське підприємство.

Материнське підприємство не подає консолідовану фінансову звітність за наявності всіх таких умов:

1) якщо воно є дочірнім підприємством іншого підприємства (повністю або частково належить іншому підприємству);

2) власники неконтрольованої частки поінформовані про це і не заперечують;

3) якщо воно не є емітентом цінних паперів;

4) якщо його материнське підприємство складає консолідовану фінансову звітність, яка є загальнодоступною.

До консолідованої фінансової звітності включають показники фінансової звітності материнського підприємства та всіх дочірніх підприємств.

Дочірнє підприємство вважається контрольованим з боку материнського підприємства за наявності всіх таких умов:

1) материнське підприємство має владні повноваження щодо дочірнього підприємства;

2) результати діяльності дочірнього підприємства безпосередньо призводитимуть до змін у складі і вартості активів, зобов'язань, власного капіталу материнського підприємства;

3) материнське підприємство має фактичну можливість для здійснення владних повноважень.

Наявність прав захисту інтересів інвестора не є ознакою контролю.

Таким чином, консолідація фінансових звітів впливає тільки на звітність материнського підприємства. Облік і звітність дочірніх підприємств не зазнають ніякого впливу через консолідацію фінансової звітності. На кінець кожного облікового періоду материнське і дочірні підприємства у звичайному порядку складають фінансові звіти.

При консолідації фінансової звітності, інформація представлена у звітності вище вказаних підприємств, консолідується (зводиться) на постатейній основі шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства.

При складанні консолідованої фінансової звітності підлягають виключенню:

1) балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє підприємство і частка материнського підприємства в капіталі кожного дочірнього підприємства;

2) сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо:

внутрішньогрупові операції - операції між материнським та дочірніми

підприємствами або між дочірніми підприємствами однієї групи;

внутрішньогрупове сальдо - сальдо дебіторської заборгованості та зобов'язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій.

Внутрішньогрупове сальдо визначається за даними субрахунку 682 «Внутрішні розрахунки».

Прикладами внутрішньогрупових операцій є реалізація товарів, основних засобів, надання майна в оренду, надання позик, виплата дивідендів тощо. Наведемо кореспонденцію рахунків за внутрішньогруповими операціями, що підлягають вилученню, в таблиці 1.3.

3) сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані). Нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій - це прибутки та збитки, які виникають внаслідок внутрішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, виконання робіт, послуг тощо) і включаються до балансової вартості активів підприємства. Приклад корегуючих записів наведено в таблиці 1.4.

Тобто необхідно вилучити фінансовий результат продавця від подібної операції і відкоригувати на цю величину вартість придбаних активів покупця. Нереалізовані прибутки та збитки визначаються відповідно за даними рахунків 69 «Доходи майбутніх періодів» і 39 «Витрати майбутніх періодів».

Таблиця 1.3

Внутрішньогрупові операції

Зміст регулюючого запису	Кореспондуючі рахунки
	Дебет | Кредит
Внутрішньогруповий продаж запасів
Виключення внутрішньогрупового продажу продукції (товарів, робіт, послуг)	70	90
Внутрішньогруповий продаж необоротних активів
Виключення внутрішньо групового продажу необоротних активів у поточному році: А) з прибутком	74	97
	Рахунки необоротних активів, 74, 69	13
Одночасно виключається додаткова амортизація, нарахована після продажу	13	Рахунки витрат
Б) зі збитком	Рахунки необоротних активів	97
	Рахунки необоротних активів 97	39 13
Одночасно донараховується додаткова амортизація після продажу необоротних активів	Рахунки витрат	13
Виключення внутрішньо групової заборгованості	682	377

Таблиця 1.4