Висновки по розділу

1. Україна є однією з найбільш енерговитратних країн світу. Її частина у світовому споживанні енергії становить біля 2 %, у той час як населення складає 1 % людства. Основними причинами енергетичної неефективності виробництва є незбалансована структура розподілу енергоресурсів та вкрай нераціональне використання енергії в усіх галузях економіки. При цьому при існуючій енергетичній політиці ні енергопостачальні організації, ні споживачі, на жаль, мало зацікавлені в заощаджені та раціональному розподілі і використанні паливно - енергетичних ресурсів (ПЕР).

2. Причинами високих технологічних витрат електроенергії є :

1. Зміна структури розподілу енергоспоживання за рахунок зменшення частки споживачів, безпосередньо приєднаних до мереж напругою 110 кВ і вище;

2. Підвищення комерційної складової втрат за рахунок значної кількості пільгових категорій споживачів,крадіжок і не оплати частини електроенергії;

3. Вимушена робота в неоптимальних режимах, що пов'язано з обмеженням електроспоживання в години максимальних навантажень;

4. Погіршення технічного стану електричних мереж і обладнання;

3. Структура витрат електроенергії в електричних мережах включає такі складові:

1. Втрати навантаження в лініях і силових трансформаторах;

2. Втрати холостого ходу трансформаторів і технологічного обладнання;

3. Вимушена робота в необтимальних режимах, що пов'язано з обмеженням електроспоживання в години максимальних навантажень;

4. Втрати електроенергії на власні потреби підстанції;

4. При впровадженні політики енергозбереження рекомендується застосовувати як технологічні так і фінансові механізми.

До технологічного енергозбереження належать в основному заходи, спрямовані на пряму економію ПЕР та ліквідацію втрат енергії при її виробництві та передачі, яка може бути одержана шляхом:

1. Застосування більш досконалих процесів видобування та виробництва видів ПЕР;

2. Заміни енергоємних процесів менш енергоємними та застосування маловідхідних і енергозберігаючих технологій;

3. Заміни застарілого неекономічного обладнання, що виробляє та використовує в значних обсягах ПЕР, новим, більш економічним;

4. Удосконалення структури енергоспоживання підприємств та організацій за рахунок найбільш ефективних видів ПЕР, підвищення якості видів ПЕР та оптимізації структури систем енергопостачання підприємств, організацій, окремих технологічних процесів;

5. Підвищення енергетичних ККД технологічних агрегатів за рахунок покращення технологічних процесів та режимів роботи агрегатів, скорочення їх простоїв, скорочення невиробничих втрат ПЕР, удосконалення процесів спалювання палива, застосування рекуперації, регенерації тепла, рециркуляції ПЕР.

6. Застосування комбінації (послідовності) енерготехнологічних процесів, коли енергетичний потенціал (проміжний, вихідний)продуктів одного технологічного процесу або потоку використовується безпосередньо без перетворення в іншому процесі;

7. Використання ПЕР одних технологічних установок та процесів для енергозабезпечення інших агрегатів та процесів.

5. Фінансово - економічні механізми енергозберігаючої політики рекомендуються слідуючі:

1. участь на паях у прибутках від економії ПЕР;

2. створення спільних підприємств між виробниками і споживачами енергії та інвесторами;

3. угоди про послуги у сфері енергозбереження;

4. кредитування на гнучких умовах погашення заборгованості;

5. фінансування третьою стороною;

6. безпосередній внесок державного сектора в заохоченнях нових механізмів фінансування інвестицій.

6. Таким чином, аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду показує, що для України енергозбереження доцільно розглядати не тільки як ощадне використання ПЕР, але й як напрямок розвитку економіки та певний світогляд. Такий світогляд визначає відповідну технічну та організаційну політику, що базується на новому підході до техніки та технології генерування, логістичних систем розподілу, передачі, перетворення та використання енергії з позицій найбільш раціонального споживання енергії, праці, основних фондів, сировини, матеріалів та фінансово - економічних ресурсів.

7. Виходячи з проведеного аналізу енергоспоживання вибрані основні наукові напрямки і задачі досліджень.

• проаналізувати стан проблеми енергоспоживання і економії енергоресурсів в світовій практиці і в Україні;

• дослідити технологічну лінію збагачення і логістичну систему розподілу енергоресурсів в ній як об'єкт енергоспоживання;

• дослідити експертні, статистичні та експериментальні дані величин енергоспоживання і розподілу енергоресурсів в основних процесах переробки руди;

• встановити основні параметри, які найбільш суттєво впливають на енергоспоживання і витрати енергоресурсів;

• побудувати математичні моделі енергоспоживання основних об'єктів гірничо-збагачувального комплексу;

• розробити науково - обґрунтовані заходи щодо удосконалення розподілу і економії енергоресурсів в процесах рудопідготовки і визначити їх економічну ефективність.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ В ПРОЦЕСАХ РУДОПІДГОТОВКИ