Санітарно-технічне обладнання лікарні

Особливості водопостачання і каналізування — централізовані, обов’язково повинна бути гаряче водопостачання.

Особливості опалення. Створення оптимальних параметрів мікроклімату в лікарняних приміщеннях забезпечується головним чином раціональним опа­ленням.

Мікроклімат закритих приміщень — це тепловий стан середовища, що зумовлюється тепловідчуттям людини і залежить від температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, а також від температури поверхонь, що оточують людину.

Компенсаторні механізми хворого часто порушені, межі можливостей при­стосуватися невеликі, тому напруження терморегуляторних процесів небажа­не, наприклад, для пацієнтів із серцево-судинними хворобами. У деяких випад­ках оптимальний мікроклімат сприяє перебігу хвороби. Для більшості хворих температура комфорту взимку становить 20—22 °С. Але є люди, для яких тем­пература комфорту інша: скажімо, для хворих на лобарну пневмонію вона ста­новить 15—16 °С, з тяжкими опіками — 25—27 °С. У табл. 128 наведено роз­рахункові температури повітря для приміщень лікарні різного призначення.

Нормативи мікроклімату повинні враховувати особливості теплового ста­ну хворого, його вік, характер і стадію патологічного процесу, а також сезон року і період доби.

Добові перепади температури повітря у разі центрального опалення не повинні перевищувати 3 °С. Швидкість руху повіт­ря має бути не вищою за 0,2 м/с, відносна вологість — 30—65%. Такі норма­тивні параметри температури забезпечують за допомогою систем центрально­го опалення.

Влітку оптимальні параметри мікроклімату забезпечуються кондиціюван­ням повітря. В окремих палатах можна регулювати мікроклімат

Санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим у відділеннях лікарні:

Виконання усіх вимог, які ставляться до обладнання, планування і санітарно-технічного устаткування лікарень, є чинником для створення найсприятливіших гігієнічних умов у лікарні. Крім того, гігієнічні умови в лікарні залежать від режиму та розпорядку дня хворих, санітарного режиму й утримання приміщень, дотримання персоналом та хворими правил особистої гігієни.

Гігієнічний режим хворого. Гігієнічний режим, або особиста гігієна хво­рого, — це науково обгрунтована система правил, які регулюють його спосіб життя і поведінку з метою найефективнішого лікування і швидкого віднов­лення здоров'я та працездатності.

Індивідуальний режим, який визначає спосіб життя кожного хворого, встановлюється у межах загальнолікарняного режиму, але з урахуванням індивідуальних можливостей хворого. В основі лікарняного режиму лежить суворий розпорядок дня, обов'язко­вий як для хворих, так і для персоналу. Розпорядок дня лікарні характери­зується суворим чергуванням у часі процесів неспання, сну, лікувальних про­цедур, приймання їжі, прогулянок тощо. Діяльність у визначеному ритмі, найсприятливішому для організму, має особливе значення для хворих.

Підйом у більшості лікувальних закладів відбувається о 7 год 30 хв. Після термометрії ранковий туалет: чищення зубів, умивання. Виконання рекомен­дованих лікарем заходів, спрямованих на загартування, ранкова гімнастика.

Сніданок - 8 год 30 хв до 9 год хворі, після сніданку повертаються у свої палати і залишаються там до лікарського обходу.

Лікарський обхід - 9 год 15 хв. Після обходу хворі отримують призначення. Вільний час до обіду хворі, які лежать, можуть провести на веранді або терасі, куди їх від­возить персонал. Хворі, які ходять, здійснюють прогулянку в лікарняному са­ду чи парку. Тривалість і дальність прогулянок визначає лікар, який заносить це в історію хвороби, як і дозвіл хворим приймати повітряні або сонячні ван­ни. Хворі можуть прогулюватися також і в зимову пору. Хворі, які неспро­можні ходити на дворі, не повинні лишатися без свіжого повітря і сонячних променів. їх потрібно розміщувати на найближчих до вікон ліжках, палати регулярно провітрювати через відкриті вікна або фрамуги.

Обід - 13 год 30 хв до 14 год 30 хв.

Тиха година - від 14 год 30 хв до 16 год.У цей час повинна бути майже така тиша, як і вночі.

Час після відпочинку або сну також можна провести в саду чи парку. У цей час виконують вечірні призначення і вимірюють температуру тіла.

Вечеря - 18 год до 19 год — Після неї хворі, які не отримують призна­чень, можуть читати, грати у шахи, слухати радіо, дивитися телевізійні пере­дачі.

О 21 год хворі п'ють чай. Потім вони роблять вечірню прогулянку у ліка­рняному саду і особистий туалет (чистять зуби, миють ноги тощо).

Нічний сон - 22 год. (влітку в 23 год). Світло вимикається, в окремих місцях залишаєть­ся чергове світло. Перебування хворих у коридорі в цей час не дозволяється. Персонал вживає всіх заходів, щоб у відділенні була повна тиша.

Санітарний режим і профілактика госпітальної інфекції.

Основною метою запровадження в практику сучасних за­кладів охорони здоров'я науково обґрунтованого гігієнічного та протиепідемічного режиму є:

• створення оптимальних умов для перебування хворих та ефективного їх лікування;

• профілактика внутрішньолікарняних інфекцій;

• створення оптимальних умов праці медичного і допоміжного персоналу.

Санітарно-гігієнічні умови в лікарні залежать від санітарно­го стану приміщень і виконання хворими правил особистої гігіє­ни. Прибирання всіх приміщень слід робити щоденно. У палатах і коридорах прибирають зранку після підйому хворих: проти­рають вологою ганчіркою підлогу, меблі, двері, ручки, панелі тощо. Завершують миттям підлоги. Для підтримання чистоти і запобігання поширенню інфекції 3—4 рази на день проводять вологе прибирання із застосуванням мийних і деззасобів.

Увесь інвентар для прибирання повинен мати чітке маркування з назвою приміщень і видів робіт, що ним викону­ються, використовуватися суворо за призначенням та зберігатися окремо.

Щоб зменшити мікробне обсіменіння довкілля, застосо­вують непряме опромінення за допомогою ламп БУВ. Після при­бирання палати обов'язково провітрюють — у теплу пору року відчиняють вікна, у холодну — кватирку чи двері в коридор, який попередньо був провітрений. Перед сном вологе прибирання і провітрювання — обов'язкове. У холодну пору року вночі необхідно декілька разів провітрювати коридори. Унітази та умивальники щоденно мити гарячою водою з миючим засобом. Ванни обробляти після кожного пацієнта. Підкладні судна миють і дезінфікують після кожного використання 0,2% розчином сульфахлорантоїну.

Один раз на тиждень проводять генеральне прибирання при­міщень: обмітають стіни, миють панелі і підлогу, змінюють пос­тільну білизну, пилососом чистять ковдри. Не менше одного разу на тиждень хворих миють і змінюють бі­лизну. Породіллям постільну білизну змінюють один раз на 3 дні, натільну білизну і рушники — щодня. Післяопераційним хворим зміну білизни проводять систематично до припинення виділень із ран, забруднену білизну замінюють терміново.

Зберігають забруднену білизну по відділеннях у закритій санітарній тарі не більше 12 год; під час роботи із за­брудненою білизною персонал повинен використовувати окремий санітарний одяг. Прасують білизну централізовано в пральнях, розміщених при лікарнях. Білизну інфекційних, обсерваційних, хірургічних відділень перед прасуванням піддають дезін­фекції. Білизна має бути промаркірована для кожного відділення. Після виписування хворого або померлого, забирають матраци, подушки, покривала замінюють на чисті продезінфіковані (камерним способом). Доставляють забруднену білизну в пральну та забирають чисту в упакованому вигляді (у закритій тарі зі щільної тканини з маркіровкою "чиста" або "брудна" та належністю до певного від­ділення). Безпосередньо у відділеннях зберігають тільки добовий запас чистої білизни (у відповідних приміщеннях на поличках з санітарним покриттям), а в акушерських стаціонарах з асептич­ним режимом слід використовувати лише стерильну.

Гігієна медперсоналу. Кожний, хто поступає на роботу в лікарню, обов'язково повинен прохо­дити медичний огляд. Працівник, який захворів на заразне захворювання, до праці не до­пускається.

Прийшовши на роботу, медичний працівник повинен зняти в верхній одяг, ретельно вимити руки з милом, після чого надягнути призначе­ний для нього спецодяг (халат, шапочку, марлеву пов'язку на рот і ніс тощо). Верхній і медичний одяг повинен зберігатися окремо один від одного (різні шафи). Спецодяг повинен бути чистий, випрасуваний, відповідного роз­міру. Медичний персонал має бути забезпечений комплектами ро­бочого одягу у кількості, що забезпечує заміну його відповідно до вимог режиму конкретного стаціонару. Постійно має бути ком­плект санітарного одягу для термінової заміни у разі забруднен­ня. Зберігають робочий одяг та взуття в індивідуальних шафах. Змінне взуття має бути з нетканинного матеріалу, доступного для дезінфекції.

Перебування в робочому халаті та взутті поза межами стаціонару заборонене.

Медичний персонал перед оглядом кожного хворого, виконан­ням процедур, маніпуляцій, доглядом за хворим, прибиранням приміщень, відвідуванням туалету повинен обов'язково мити руки, двічі намиливши їх милом. Осіб із запальними або гній­ними процесами, недугами або гарячкою, із симптомами грипу або ГРВІ та в разі контакту з інфекційними хворими до роботи в асептичних відділеннях не допускають. Усі працівники перед по­чатком роботи перевдягаються в робочий одяг та взуття, миють та обробляють руки антисептиком. Медичний персонал асептич­них відділень та інших відділень під час епідемічного режиму по­винен працювати в чотиришарових марлевих пов'язках, які ма­ють затуляти рот і ніс. Для використаних масок виділяють відро з кришкою, знезаражують їх методом кип'ятіння з подальшим пранням та стерилізацією. Чисті маски зберігають у закритих стерильних коробках. Маски міняють кожні 4 год.

Персонал інфекційного та інших відділень перед приходом на роботу повертаючись з роботи повинен проходити через санітарний пропускник. Щоразу після брудної роботи персонал має ретельно мити руки гарячою во­дою з щіткою та милом, а після обслуговування інфекційних хворих до і після проведення різноманітних лікувальних маніпуляцій обробити дезінфекційним розчином.

Нігті працівники мають коротко зрізати. Технічний персонал, який при­бирає приміщення, не можна допускати до роздавання їжі.

Інструментальний та лабораторний контроль санітарного стану лікарні. Об'єктивна і вірогідна оцінка санітарного стану лікарні неможлива без систематичного проведення гігієнічних досліджень навколишнього середовища.

До найважливіших із них належать:

• інструментальні дослідження параметрів мікроклімату (температура, вологість і швидкість руху погісря, температура зовнішніх стін);

• дослідження повітря на бактеріальне обсіменіння,

• вміст кисню та вуглекислого газу;

• дослідження інтенсивності шуму;

• дослі­дження на стерильність хірургічних інструментів і матеріалу для перев'язок;

• дослідження змивів з рук персоналу і хворих, з одягу, меблів, предметів ужитку на наявність і ступінь забруднення кишковою паличкою;

• дослідження питної води тощо.

Важливим завданням є контроль бактеріальних фільтрів при­пливної вентиляції та систем кондиціювання, оскільки вони є добрим депо мікроорганізмів, особливо синьогнійної палички. Крім того, механічна вен­тиляція і кондиціонери нерідко подають у приміщення повітря з обсіменін­ням у зв'язку з недоліками конструкції або експлуатації. Тому потрібно сис­тематично контролювати обсіменіння повітря, що подається у приміщення.

Особливо важливо проводити контрольні дослідження після заміни забруд­нених бактеріальних фільтрів. Зазвичай досліджують обсіменіння приплив­ного повітря, а також змиви і відбитки з поверхонь. Усі дані, які характеризу­ють санітарний стан навколишнього середовища у лікарні, записують у спе­ціальний санітарний журнал. Аналіз результатів цих досліджень допомагає виявити причини недоліків і знайти ефективні заходи для їхнього усунення.