
- •1Історія розвитку і характеристика підприємства
- •2 Структура і управління підприємством
- •3 Основні інженерно-технічні служби
- •4 Інші інженерно-технічні служби
- •5 Наукова організація праці на підприємстві і її ефективність
- •6 Охорона праці і техніка безпеки
- •7 Цивільна оборона
- •9 Індивідуальне завдання
5 Наукова організація праці на підприємстві і її ефективність
Форми і системи оплати праці робітників, відрядників і інженерно-технічних працівників.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, вироблення, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робочих і посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлену норму, за трудові успіхи і винахідливість, за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантовані і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні і компенсаційні виплати. До них відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії по спеціальним системах і положеннях, компенсаційні і інш., грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які здійснюються понад встановлених вказаних актами норми.
Середня зарплата працівників за місяць (квартал, рік) в цілому по підприємству, обчислюється розподілом сум, нарахованих з фундації оплати праці працівників як в грошовій, так і в натуральних формах, на середньосписочну чисельність робітників, яка приймається для розрахунку середньої зарплатні за відповідний період.
При визначенню планового завдання по зростанню продуктивності праці як початкова база використовується показники досягнутого рівня вироблення продукції в попередньому періоді і плани упровадження прогресивної техніки і технології, розвиток автоматизації, механізації, модернізація устаткування, вдосконалення управління, наукової організації праці і виробництва в плановому періоді.
З метою посилення матеріальної зацікавленості працівників в збільшенні об’єму випуску і реалізації продукції, виконанню плану по отриманню засобів по отриманню продукцію, створення диференційованої системи оплати праці, розмір «плаваючого коефіцієнта» поставлений в залежність від виконання наступних планових показників:
1) об’єму виробництва, прийнятого як основний показник відповідно до таблиці основних оцінних показників: загальне виробництво, валовий об’єм в нормо-годинах;
2) чисельність працюючих;
3) якість праці.
Відрядна зарплата залежить від вартості одиниць продукції, таким чином
при простій зарплаті праця оплачується по відрядних розцінках, за одиницю проведеної продукції. Індивідуальна відрядна розцінка розраховується:
,
де Чст – годинна тарифна ставка;
Нвн – виконання норми;
tшт.кал – штучно-калькуляційний час.
.
Непрямо-відрядна система, при якій зарплата працівника ставиться в пряму залежність від результатів праці обслуговування їм робочих відрядників.
.
Акордно-відрядна система – розцінка встановлюється на весь об’єм робіт на основі діючих норм часу і розцінок.
Відрядно-прогресивна оплата праці – праця оплачується по прямих відрядних розцінках, в межах виконаних норм, а при вироблені понад нормативи, проводиться оплата при підвищених розцінках.