Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (колишня назва — Київський музей західного та східного мистецтва) — художній музей у Києві, найвизначніша збірка зарубіжного мистецтва в Україні.
Наявність у музейній колекції надзвичайно цінних та унікальних пам'яток мистецтва забезпечила музею славу далеко за межами країни. В підмурках музею і картинної галереї приватна збірка родини Ханенків і колекція, що зібрав вчений-хімік Щавинський Василь Олександрович (1868–1924).
Богдан, Варвара, Петербург (1871-76)
Богдан Іванович закінчив Московський університет і отримав призначення в Петербург (1871). Там його знайомими стали Дружинін Ю. В., брат відомого літератора, Григорович Д. В., секретар Санкт-Петербурзької Спілки Заохочення Художників (російською-Общества Поощрения Художников). В Петербурзі Ханенко захопився колекціонерством. В Петербурзі він узяв шлюб з Варварою Терещенко, дочкою багатого цукрозаводчика з України. Шлюб зробив Ханенка фінансово незалежним, а дружина підтримувала чоловіка в його справах усе життя.
В Петербурзі Ханенки познайомились з П. П. Семьоновим-Тян-Шанським, відомим вченим і завзятим колекціонером нідерландського та голландського живопису. Подружжя набралося в нього досвіду і отримало корисні поради. В Петербурзі Ханенки розпочали цілеспрямоване колекціонування з метою показу розвитку мистецтва за кілька століть.
Чотири роки в Варшаві (1876–1880)
Царський уряд Російської імперії проводив судову реформу і юрист Ханенко був переведений у Варшаву з 1876 року. Чотири роки в Варшаві сповнені праці і завзятого колекціонування. Саме в Варшаві Ханенко купує залишки картин відомого у 18 столітті міністра і колекціонера графа Генріха Брюля. Головну частину збірки Брюля купила імператриця Катерина II ще у 18 столітті (1769 року). Нині вона в музеї Ермітаж.
Звернув увагу Ханенко і на декоративно-ужиткове мистецтво. Окрім картин старих майстрів він починає купувати порцеляну, вироби зі скла, бронзи і майоліку Італії, західноєвропейські меблі, старовинну зброю та лицарські обладунки.
Відставка і палац в Києві
У 1888 р. Ханенко вийшов у відставку і оселився в Києві. Для житла і розміщення своїх колекцій вирішив побудувати палац. Це був час моди на історичні стилі і їх суміш, бо 19 століття так і не створило свого особистого стильового напрямку. Історичні стилі якраз і властиві палацу Ханенків. Фасад нагадує палаццо з Венеції, а зали витримані в стилістиці голландського бароко 17 ст., готики, рококо, Ренесансу тощо. Зали декорував архітектор Марконі, палац за проектом архітектора Р. Мельцера, німця. Для Червоної вітальні плафон (живопис) малював художник Ф. Макарт (Австрія), для Золотого кабінету плафон створив художник Барбудо Санчес (Іспанія). Ханенкам було мало розмістити картини в стилізованому інтер'єрі. Почалося доповнення експозицій меблями відповідної епохи, зброєю, посудом, килимами і навіть коштовними гобеленами.