Проникнення гуманізму в університети
Розповсюдженню гуманзіму за Альпами сприяли кризові явища в пізній схоластиці та уні-тет викладацтві. У перші роки 16ст. у Н. снувало 15 універів (на рахуючи Празького й Базельського на території імперії) з яких 9 засновано з сер. 15ст. «Молоді» універи відігравали роль оплоту боротьби протии церкви з єресями, вони так само як і «старі» отримали привілеї на цензуру книг. Викладачі зобовязані негайно спростовувати хибні уявлення, що розходились із церквою, якщо вони зустрічались при навчанні студентів.
Схоластика булла відірвана від практичних запитів життя чим і скористались гуманісти, які висували ідею реформації університетів. Проникнення гуманістів в уні-тети полегшувалось неміцністю звязків раннього нім. гуманізму з схоластичною традицією
+ сприяння князів, які хотіли зміцнити свій вплив на уні-тети.
Як правило гуманісти починали з читання не обовязкових для відвідин лекцій на артистичних – найбільш людних факультетах. Гуманістам вдалось закріпитись на ф-тетах прва й медицини, але ф–тет теології надовго залишився бастіоном схоластів.
Звідусіль гуманісти вносили корективи у предмет, методи, цілі освіти, сприяючи її секуляризації та зближенню з практичним життям.
Гострій критиці піддавався формалізм схоластичної логіки, традиційні підручники, праці середньовічних коментаторів. Як і у Італії – головний принцип ставало звернення до першоджерел, зокрема до новознайдених. Використовувались тексти очищені від середньовічних спотворень методами історико-філологічної критики, приклади якої дали італійці. Головний спосіб навчання все ще – читання та коментування текстів, пряме та символічне, однак змінились авторитети на які спиралось викладацтво.
Особливості гуманізму в Німеччині
Італія виробила основи гуманістичних канонів, Німеччинарозробила їх варіації, новаторські для національної культури. Особливу увагу нім. гуманісти приділяли неподільносіт красномовства й мудрості. В Н. рано стали виголошувати широту завдань гуманізму. Мова йшла про охоплення усього видимого світу новою етичною оцінкою. Це посилювало роль світоглядних проблем релігійно-філософ. Характеру і водночас відкривало дорогу конкретним дисциплінам природознавства.
В уні-тет. Освіті основоположним залишався комплекс гуманітраних наук(грамматика, риторика, поетика, історія, моральна філософія), але в індивідуальній творчості освіта доповнювалась інтересом до географії, медицини, астрономії, математики. В структурі нім. гуманістичної культури роль природознавства виявилась більшою ніж в аналогчній по часу французькій та англ. ренесансній культурі.
Інші специфічні риси гуманізму – увага до етико-релігійних та церковно-політичних питань, повз які не пройшов жоден з нім. гуманістів. Характерна риса, що пронизувала всю діяльність гуманістів – загальнонімецький патріотизм, тяга до виховання національних громадянських почуттів та інтересів. Гуманісти хворобливо відчували контраст між колишньою славою імперії та політичною слабкістю роздробленої вітчизни. Ось чому нерідко патріотичні ідеї набували гіпертрофованого характеру й вироджувались у націоналізм, а батьківщина змішувалась із імперією.
Пробудження самосвідомості особистості, гуманістичне антистанове розуміння гідності, благородність людини, висока оцінка ролі розуму й земної слваи – все це загалі ознаки європ. Гуманізму природні і для півн. Гілки. Але ідеал «різносторонньої людини» homo universalе, що утвердився у Італії, як і французький аристократичний зразок гармонійно розвинутого придворного, у Н. практично не набули розповсюдження. Головний акцент ставився на поєднанні етичних чеснот із ерудицією. Утвердився ідеал людини вченої та літературної професії, що було обумовлено бюргерською орієнтацією гуманізму в Н.
Гуманісти у своїй педагогіці нерозривно повязували завдання освіти із завданнями виховання в дусі гуманіст. Етики, особистої та громадянської , а також з естетичними цілями – вдосконалення смаку, мови, стилю по зразку класичної латини. Існували відмінні від Італійських канони естетики – перевага не гармонійним, а експресивним формам. Широкий розмах набув розвиток сатири, автори з охотою користувались прийомами гіперболи та гротеску.
Головний здобуток гуманіств у нім. Уні-тетах – підготовка на основі місцевих вищих шкіл достатньо широкого кола освічених людей, що знають норми нової світської культури та керуються нею.