13.2. Поясніть, чи потребує дитина, на вашу думку, особливих прав, чому. Наведіть приклади прав дитини, які ви реалізуєте у своєму житті.

Безперечно, що дитина обов'язково потребує особливих прав, адже діти — це одна із найнезахищеніших частин населення. Права людини є природною приналежністю, невід'ємною властивістю кожного члена суспільства із самого мо­менту його народження.

В українському законодавстві зазначається, що держава захищає права дитини, дотримуєть­ся Конвенції про права дитини і контролює її дотримання.

Дитина має право на життя, право на ім'я, право на самобутність, право на свободу думки, право на вільний доступ до інформації, право на освіту, право на відпочинок і дозвілля, право не розлучатися зі своїми батьками, право на охорону здоров'я та багато інших.

Але ці права часто порушуються, до дітей не всі ставляться як до само­стійної особистості. На жаль, дуже багато дорослих не вважають за потрібне визнавати ці права, часто ніхто й не замислюються, що своїми вчинками дискримінує права дитини.

Слід зазначити, що над дитиною здійснено насилля, якщо їй нанесли по­бої, її здоров'ю завдали шкоди, порушили її статеву недоторканість і статеву свободу.

До жорстокого ставлення належить залякування дитини з використанням при цьому таких громадських інститутів, як релігійні організації, суди, міліція, школа, спецшкола, притулок, психіатрична лікарня і т. д.

Над дитиною здійснюють насилля, якщо використовують для цього ізоля­цію — занадто контролюють її доступ до спілкування з друзями, дорослими, братами і сестрами, бабусею і дідусем.

Над дитиною також здійснюють емоційне насилля, якщо її принижують, використовують образливі прізвиська, використовують як довірену особу, при спілкуванні з нею виявляється непослідовність, якщо її соромлять, ви­користовують як засіб передачі інформації одному з батьків.

Над дитиною здійснено економічне насилля, якщо не задовольняються її основні потреби, контролюється її поведінка за допомогою грошей або ди­тина використовується як засіб економічного торгу при розлученні батьків.

До дитини ставляться жорстоко, якщо використовують погрози кинути її, вчинити самогубство або нанести фізичну шкоду собі або родичам.

До дитини дорослі ставляться жорстоко, якщо використовують при цьому свої привілеї: обходяться з дитиною як зі слугою, відмовляються інформувати дитину про рішення, які стосуються безпосередньо її долі (про відвідини її батьками, опікунами тощо), постійно перебивають під час розмови.

Дорослим необхідно зрозуміти всю повноту своєї відповідальності, пере­глянувши своє ставлення до дітей, а самі діти повинні вміти відстоювати свої права та належно оцінювати вчинки дорослих.

Висновок. Саме завдяки здійсненню прав і свобод проявляється унікаль­ність особистості, розкриваються творчі здібності й можливості кожної лю­дини, що вирішальним чином відбивається на розвитку суспільства в цілому. Закон повинен захищати й говорити про важливість участі дітей у процесі розбудови демократичного, цивілізованого суспільства, яке враховує інте­реси кожного зі своїх членів.