11.1. Форма участі громадян у житті демократичної держави. Громадські об'єднання та дитячі і молодіжні організації: види, членство, порядок реєстрації.

Сьогодні демократія відіграє прогресивну роль у розвитку суспільства, від її повноти залежить розвиток усіх сфер громадянського життя.

Демократія — організація та функціонування державної влади на засадах визнання джерелом державної влади народу, забезпечення прав гро­мадян, участі народу в управлінні державою.

Кожна людина — творець демократії, від ак­тивності її громадянської позиції залежить сила демократії. Важлива роль конкретної людини-громадянина у демократичному суспільстві полягає в тому, що вона бере участь в управлінні державою.

Наша держава за формою правління визначена в Конституції (ст. 5) як республіка, за формою політичного режиму — демократична держава (ст. 1). Єдиним джерелом влади в ній є народ, який проголошено носієм сувереніте­ту. Для здійснення і захисту своїх прав, а також для задоволення політичних, економічних, соціальних та культурних інтересів громадяни України мають право на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації. Че­рез своїх представників або особисто громадяни беруть участь в управлінні державними справами, впливають на життя суспільства.

Конституція України визначає дві форми народовладдя:

1) пряма (безпосередня демократія);

2) непряма (представницька демократія).

Безпосередня демократія — форма прямого народовладдя, безпосе­редня участь народу в прийнятті основних рішень державного життя.

Основні форми:

- вибори;

- референдум;

- загальні збори громадян за місцем проживання.

Представницька демократія — вираження та утвердження волі громадян через обраних ними представників до органів влади.

Основні форми: ,

- Верховна Рада;

- Президент України;

- Органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 7 Конституції України в нашій державі визнається і гаранту­ється місцеве самоврядування.

Місцеве самоврядування — право територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування в Україні ґрунтується на принципових засадах, сформованих у Всесвітній декларації місцевого самоврядування та Євро­пейській хартії про місцеве самоврядування, прийнятій 15 жовтня 1985 р. у м. Страсбурзі.

Місцеве самоврядування здійснюється:

- територіальними громадами сіл, селищ, міст безпосередньо (вибори, місцеві референдуми);

- через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, які пред­ставляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

- через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси те­риторіальних громад сіл, селищ, міст.

Будь-яке обмеження права громадян України на участь у місцевому са­моврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі та етнічного чи соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняється.

Особливість самоврядування в столиці України місті Києві визначає спе­ціальний Закон України «Про столицю України — місто Київ».

Об'єднання громадян — добровільне громадське формування на осно­ві єдності інтересів та спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Може бути створене на підставі закону як партія чи громадська організа­ція.

Громадська організація — об'єднання громадян для задоволення та за­хисту своїх соціальних, економічних, творчих, вікових, спортивних та інших спільних інтересів.

Членами громадських організацій можуть бути особи, які досягли 14 років. Громадські організації можуть не мати фіксованого індивідуального членства, у їх діяльності можуть брати участь колективні члени.

Порядок реєстрації: кожне об'єднання громадян має бути легалізоване (офіційно визнане), що здійснюється або шляхом його реєстрації, або по­відомленням про заснування. Політичні партії і міжнародні організації ре­єструються Міністерством юстиції України, а легалізація інших об'єднань здійснюється або Мін'юстом, або місцевими органами державної виконавчої влади чи виконавчими комітетами місцевих рад.

Дитяча громадська організація — об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою якого є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист їх прав і свобод, творчих здібностей та задоволення інтересів, які не суперечать законодавству.

Вступ неповнолітніх віком до 10 років до дитячих громадських організа­цій здійснюється за письмовою згодою батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників.

Молодіжна громадська організація — об'єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою якого є діяльність, спрямована на задоволення та захист їхніх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

Членами молодіжних громадських організацій можуть бути особи віком від 14 до 35 років. Членство в молодіжних та дитячих громадських організаціях може бути фіксованим і нефіксованим.

Особливості організаційних і правових засад утворення та діяльності цих організацій і державні гарантії забезпечення їх діяльності визначає Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 13.12.2001 р.

Висновок. Громадянам у демократичній державі гарантується право на участь у державному управлінні. Держава і суспільство не лише визнають місцеве самоврядування, воно також гарантується Конституцією.

Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

11.2. Перерахуйте кілька цивільних договорів, які ви нещодавно уклали. Поясніть, що означає принцип свободи укладання договору. Складіть правову ситуацію щодо договору дарування. Назвіть його предмет і сторони.

Договір — домовленість двох або більше сто­рін, спрямована на встановлення, зміну або при­пинення цивільних прав і обов'язків. Існують од­носторонні та дво- чи багатосторонні договори. За формою розрізняють усні та письмові догово­ри. Фізичні особи у віці від 14 до 18 років мають право на укладення договорів. Прикладами таких договорів можуть бути:

- купівля книги, зошита, 2 кг апельсинів;

- дарування фотоальбому, комп'ютерного диску з іграми.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог Ци­вільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості. Укласти договір — це значить надати узгодженій волі відпо­відної форми, перенести в договір усе те основне, істотне, про що сторони домовилися в процесі узгодження своїх волевиявлень.

Розгляньмо правову ситуацію. Бабуся подарувала Світлані 200 гривень.

Це договір дарування (коли одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому іншій стороні (обдарованому) без­оплатно майно (дарунок) у власність. У даному випадку предмет даруван­ня — гроші.

Висновок. Договір — це вольовий акт або волевиявлення. Для укладання договорів необхідні не тільки вольові дії сторін, а й погодженість цих дій, яка досягається завдяки домовленості. Існує принцип свободи укладення договору.

Білет № 12